Митницький Едуард Маркович

український театральний режисер, актор

Едуа́рд Ма́ркович Митни́цький (4 серпня 1931, Київ — 31 жовтня 2018, Київ) — радянський і український театральний режисер, засновник та художній керівник Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Народний артист Української РСР (1988), Народний артист Росії (2004).

Едуард Митницький
Ім'я при народженні Едуард Маркович Митницький
Народився 4 серпня 1931(1931-08-04)
Київ, Київська область, УРСР
Помер 31 жовтня 2018(2018-10-31) (87 років)
Київ, Україна
Громадянство Україна Україна
Діяльність театральний режисер
актор
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Відомі учні Лазорко Дмитро Олексійович, Месеча Олег Олексійович і Колесникова Любов Степанівна
Заклад Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
Роки активності 1956 — 2018
У шлюбі з Вериківська Олена Михайлівна
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація)
народний артист УРСР Народний артист Російської Федерації
орден «За заслуги» I ступеня орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня ювілейна медаль «20 років незалежності України»
IMDb ID 0593926

Життєпис ред.

Народився 4 серпня 1931 року у Києві.

Закінчив Київський педагогічний інститут (1956) та Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1964), де з 1993 р. його професор.

Працював у театрах Рязані, Києва.

1973—1975 — художній керівник Київського театру оперети.

З 1994 року — художній керівник Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.

 
Могила Едуарда Митницького, Байкове кладовище

Знявся у фільмах: «Дорога нікуди» (1992), «Вальдшнепи» (1996). Нагороджений Орденом Дружби народів (2003).

Серед учнів Митницького: режисери Дмитро Лазорко, Олексій Лісовець, Дмитро Богомазов, Тамара Трунова.

Помер після тяжкої хвороби 31 жовтня 2018 року на 87-му році життя.[1][2] Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

  Зовнішні зображення
  Багатолітній головний режисер
  В робочому кабінеті
  Режисер презентує своїх акторів

Родина ред.

Творчість ред.

Режисерські роботи в театрі ред.

Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А. В. Луначарського
Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького
Рязанський державний обласний театр драми
Казанський великий драматичний театр імені В. И. Качалова[ru]
Воронезький театр драми імені О. В. Кольцова[ru]
Миколаївський академічний художній російський драматичний театр
Ростовський академічний театр драми ім. М. Горького
Одеський обласний академічний російський драматичний театр
Київський театр оперети
Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
  • 1984 — «Вечір» А. Дударєва
  • 1985 — «Рейс о 12.00» Ю. Бедзика
Російський драматичний театр Литви[ru]
Ризький державний театр оперети
Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара
Словацький національний театр ім. Заборського
Болгарський театр ім. апостола Карамитєва
Театр в м. Лейпциг
Театр в м. Альтенбург
Київський палац «Україна» (Театр пісні)
Навчальні театри
Народні театри
Центральне телебачення (Москва)
Радіовистави (1963—1990)

Акторська фільмографія ред.

Визнання і нагороди ред.

Див. також ред.

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра. Детальна інформація про постановки режисера.

Примітки ред.

  1. Помер народний артист України Едуард Митницький /УНН, 31.10.2018/. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 31 жовтня 2018.
  2. Помер художній керівник Театру на Лівому березі Едуард Митницький. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 31 жовтня 2018.

Посилання ред.

Література ред.

  • Мистецтво України. Біографічний довідник. К., 1997. — С.413;
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. _ с.860;
  • Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.310.