Користувач:Korchevskam/Чернетка
 |
Ця сторінка користувача в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Submajstro (внесок, журнали) о 20:02 UTC (1630338 хвилин тому). |
.svg){kind=small}
Феміністична економіка є критичним дослідженням економіки та економічних відносин, приділяючи особливу увагу гендерно-інформованому та всеохоплюючому економічному дослідженню та політичному аналізу . Феміністські економічні дослідниками є науковці, активісти, теоретики політики і практики. Багато феміністичних економічних досліджень фокусуються на темах, які були знехтувані в цій галузі, такі як робота по догляду, насильство інтимного партнера або економічні теорії, які можна покращтти шляхом кращого включення гендерних ефектів і взаємодій, таких як між платними і безкоштовними секторами економіки. Інші феміністичні вчені взяли участь у нових формах збору та вимірювання даних, таких як Ступінь гендерної довіри, та більш гендерно-орієнтованих теорій, таких як підхід до можливостей. Феміністична економіка орієнтована на досягнення мети «підвищення добробуту дітей, жінок і чоловіків у місцевих, національних та транснаціональних громадах».
Феміністські економісти звертають увагу на соціальні конструкції традиційної економіки, ставлячи під сумнів ступінь її позитивності та об'єктивності, показуючи, як її моделі та методи упереджені виключно на чоловічі теми та односторонньо сприяють чоловічим припущенням та методам. Хоча економіка традиційно орієнтована на ринки і пов'язані з чоловічим ідеям автономії, абстракції та логіки, феміністські економісти закликають до більш повного вивчення економічного життя, включаючи такі "культурно-жіночі" теми, як економіка сім'ї, і вивчення важливості зв'язків, конкретності, і емоції в поясненні економічних явищ.
Багато вчених, включаючи Естер Босеруп, Маріан Фербер, Джулі А. Нельсон, Мерилін Варінг, Ненсі Фольбре, Дайан Елсон і Айлса МакКей зробили внесок у феміністичну економіку. Книга Варінга 1988 року "If Women Counted" часто розглядається як "засновницький документ" дисципліни. До 1990-х років феміністична економіка стала достатньо визнаною як створене підполе в економіці, щоб створити можливості для публікації книг і публікацій для практиків.
Витоки та історія ред.
Раніше феміністські економісти, політологи та вчені системи стверджували, що традиційна робота жінок (наприклад, виховання дітей, догляд за хворими старцями) та професії (наприклад, медсестринство, навчання) систематично недооцінюються стосовно чоловіків. Наприклад, теза Джейн Джейкобс про «Етику охоронця» та її відмінність від «Етики торговця» прагнули пояснити недооцінку діяльності опіки, включаючи завдання захисту дітей, виховання та лікування, які традиційно покладалися на жінок.
Написані пізніше твори є переконливими аргументами про те, що виробництво і відтворення домашньої праці, що виконується жінками, є основою для всіх економічні операції та виживання; хоч і не входить у ВВП. За словами Betsy Warrior: "Економіка, як вона представлена сьогодні, не має жодної бази в реальності, оскільки вона виключає лише основи економічного життя. Цей фундамент побудований на жіночій роботі: спочатку її репродуктивна праця, яка виробляє кожного нового робітника (і першого товару); по-друге, жіноча праця включає в себе екологічно необхідне прибирання, приготування їжі для споживання сировини, ведення перемовин для підтримки соціальної стабільності та виховання, що готується до ринку і підтримує кожного робітниак. Безперервна жіноча індустрія, що дозволяє працівникам зайняти будь-яку позицію в робочій силі. Без цієї фундаментальної праці і товару не було б ніякої економічної діяльності, і ми б не вижили, щоб продовжувати розвиватися ». Вона також зазначає, що невизначнний дохід чоловіків з незаконних дій, такі як озброєння, наркотики та торгівля людьми, політичні хабарі, релігійні винагороди та інші нерозголошені акти надають багатий потік доходів чоловікам, що ще більше погіршує показники ВВП. Навіть у підпільних економіках, де жінки переважають чисельно,в таких секторах як торгівля людьми, проституція і домашнє служіння, лише невелика частина доходів сутенера надходить до жінок і дітей, які він отримує. Зазвичай сума, яка витрачається на них, є лише на підтримку їхнього життя і, у випадку проституток, деякі гроші можуть бути витрачені на одяг і такі аксесуари, які зроблять їх більш привабливими для клієнтів сутенера. Журналістка вважає, що лише інклюзивний економічний аналіз, заснований на фактах, надасть надійну базу для майбутнього планування для потреб навколишнього середовища та населення.
У 1970 році Ester Boserup опублікувала "Роль жінки в економічному розвитку" і надала перше систематичне дослідження ґендерних наслідків трансформації сільського господарства, індустріалізації та інших структурних змін. Це свідчить про негативні наслідки цих змін для жінок. Ця робота, серед іншого, поклала основу для заяви про те, що "жінки та чоловіки по-різному піддаються штурму макроекономічних явищ, неоліберальної політики та сил глобалізації". Більш того, в розвинениї країнах були запроваджені такі заходи, як рівність зайнятості у 1970—1990-х роках, але вони не були цілком успішними в усуненні розривів заробітної плати навіть у країнах з сильними традиціями справедливості.
У 1988 році Мерилін Уорінг опублікувала англ. "If Women Counted: A New Feminist Economics" новаторська і систематична критика систем національних рахунків, міжнародний стандарт вимірювання економічного зростання, і способи, якими неоплачувана робота жінок, а також значення природи були виключені з того, що вважається продуктивним в економіці.
Як і в інших дисциплінах, початковий акцент феміністських економістів полягав у критиці встановленої теорії, методології та політичних підходів. Критика почалася з мікроекономіки ринків домогосподарств і праці, і поширилася на макроекономіку і міжнародну торгівлю, в кінцевому підсумку розширилася на всі сфери традиційного економічного аналізу. Феміністські економісти наполягали на гендерній теорії та аналізі, розширювали акцент на економіці та шукали плюралізм методології та методів дослідження.
Феміністична економіка поділяє багато своїх перспектив з екологічною економікою та більш прикладною галуззю зеленої економіки, включаючи зосередження на стійкості, природі, справедливості.
Основні сфери дослідження ред.
Благополуччя ред.
Багато феміністських економістів стверджують, що економіка повинна бути орієнтована менше на механізми (наприклад доходи) або теорії (наприклад утилітаризм) і більше на добробут, багатовимірну концепцію, включаючи доходи, здоров'я, освіту, розширення прав, можливостей і соціальний статус. Вони стверджують, що економічний успіх не може бути виміряний тільки товарами або валовим внутрішнім продуктом, але також повинен вимірюватися добробутом людини. Сукупний дохід не є достатнім для оцінки загального добробуту, тому що також необхідно враховувати індивідуальні права та потреби, які ведуть феміністські економісти для вивчення здоров'я, довголіття, доступу до власності, освіти та пов'язаних з цим факторів.
Біна Агарвал і Прадіп Панда демонструють, що майновий статус жінки (наприклад володіння будинком або землею) безпосередньо і значно знижує її шанси пережити насильство в сім'ї, тоді як зайнятість не має великої різниці . Вони стверджують, що таке нерухоме майно підвищує самооцінку жінок, економічну безпеку, зміцнює їхні позиції, посилюючи їхні можливості та вплив на торги. Вони показують, що право власності на нерухомість є важливим фактором економічного добробуту жінок, оскільки це знижує їхню схильність до насильства.
Для того, щоб оцінити добробут в цілому, Амартья Сен, Сакіко Фукуда-Парр та інші феміністські економісти допомогли розробити альтернативи валовому внутрішньому продукту, наприклад, індекс людського розвитку . До інших моделей, що представляють інтерес для феміністських економістів, відноситься трудова теорія вартості, яку найбільш досконало розробив Карл Маркс у творі Капітал. Критика політичної економії(англ. Das Capital). Ця модель розглядає виробництво як соціально сконструйований людський проект і перевизначає заробітну плату як засіб для заробітку. Це переорієнтує економічні моделі на людські вроджені бажання і потреби, на відміну від монетарних стимулів.
Господарські торги ред.
Центральною для феміністської економіки є інший підхід до «сім'ї» і «домогосподарства». У класичній економіці ці одиниці зазвичай описуються як дружні та однорідні. Гері Беккер і нові господарі-економісти представили дослідження «сім'ї» традиційній економіці, яка зазвичай передбачає, що сім'я є єдиною, альтруїстичною одиницею, серед якої гроші розподіляються порівну. Інші прийшли до висновку, що в сім'ї відбувається оптимальний розподіл товарів і положень, внаслідок чого вони розглядають сім'ї так само, як і окремі особи. Ці моделі, на думку феміністських економістів, "схвалили традиційні очікування щодо статей" і застосували індивідуалістичні моделі раціонального вибору, щоб пояснити поведінку дому. Феміністські економісти модифікують ці припущення для обліку експлуататорських сексуальних і гендерних відносин, неповних сімей, одностатевих стосунків, сімейних відносин з дітьми та наслідків відтворення. Зокрема, феміністські економісти виходять за рамки унітарних побутових моделей і теорії ігор, щоб показати різноманітність досвіду домогосподарств.
Наприклад, Біна Агарвал та інші критикували основну модель і допомагали забезпечити краще розуміння внутрішньогосподарської переговорної влади. Агарвал показує, що відсутність влади та зовнішні можливості для жінок перешкоджають їхній здатності вести переговори в межах своїх сімей. Амартія Сен показує, як соціальні норми, які девальвують неоплачувану працю жінок у домогосподарстві, часто ставлять у невигідне становище жінок у внутрішньогосподарських переговорах. Ці феміністські економісти стверджують, що такі претензії мають важливі економічні результати, які повинні бути визнані в економічних рамках.
Неоплачувана робота ред.
Неоплачувана робота може включати в себе домашню роботу, догляд, добову роботу, неоплачувану ринкову працю та добровільну роботу. Немає чіткого консенсусу щодо визначення цих категорій. Але, в цілому, ці види робіт можна розглядати як внесок у відтворення суспільства.
Домашня робота це утримання будинку, і, як правило, є загальновизнаною, (напр. прання). Догляд за родичем або другом, якому потрібна підтримка через вік, фізичну або навчальну нездатність, або хворобу, включаючи психічні захворювання, це також стосується виховання дітей. Робота з догляду також передбачає «тісну особисту або емоційну взаємодію». Також до цієї категорії входить «самообслуговування», в якому включено дозвілля та діяльність. Хоча деякі з цих зусиль "класифікуються як виробнича діяльність відповідно до останньої редакції міжнародної системи національних рахунків (СНР); вони погано вимірюються більшістю досліджень." Неоплачена робота на ринку це прямі внески неоплачених членів сім'ї до ринкової роботи, які офіційно належать іншому члену домогосподарства.
Глобалізація ред.
Робота феміністських економістів з глобалізації різноманітна і багатогранна. Але багато чого з них пов'язане через детальні та нюансовані дослідження способів, якими глобалізація впливає на жінок, зокрема, як ці ефекти стосуються соціально справедливих результатів. Часто для цих даних використовуються приклади країн. Деякі феміністські економісти зосереджуються на політиці, що включає розвиток глобалізації. Наприклад, Lourdes Benería стверджує, що економічний розвиток Глобального Півдня значною мірою залежить від покращених репродуктивних прав, гендерних законів про власність та спадщину, а також політики, які чутливі до частки жінок у неформальній економіці. Крім того, Налія Кабеер обговорює вплив соціального положення, яке б впроваджувало глобальні трудові стандарти через міжнародні торговельні угоди, спираючись на роботу на місцях з Бангладешу. Вона стверджує, що хоча ці робочі місця й можуть виявитися експлуатаційними, для багатьох працівників у цих районах вони представляють можливості та шляхи уникнення більш експлуатаційних ситуацій у неформальній економіці.
Альтернативно, Сюзанна Бержерон, наприклад, наводить приклади досліджень, які ілюструють багатогранні наслідки глобалізації для жінок, включаючи дослідження Кумудіні Рози про Шрі-Ланку, Малайзії та Філіппіни, працівників у зонах вільної торгівлі як приклад місцевого опору глобалізації. Жінки використовують заробітну плату для створення жіночих центрів, спрямованих на надання юридичних та медичних послуг, бібліотек та кооперативного житла, членам місцевої громади. Такі зусилля, підкреслює Бержерон, дають жінкам шанс взяти під контроль економічні умови, підвищити відчуття індивідуалізму, змінити темп і напрямок самої глобалізації.
В інших випадках феміністські економісти працюють над усуненням гендерних упереджень від теоретичних основ самої глобалізації. Сюзанна Бержерон, наприклад, зосереджується на типових теоріях глобалізації як "швидке інтегрування світу в один економічний простір" через потік товарів, капіталу і грошей, щоб показати, як вони виключають деяких жінок і неблагополучних людей. Вона стверджує, що традиційне розуміння глобалізації надмірно підкреслює силу глобальних потоків капіталу, рівномірність досвіду глобалізації в усіх групах населення, а також технічні та абстрактні економічні процеси, і тому невідповідно зображує політичну економію глобалізації. Вона підкреслює альтернативні погляди на глобалізацію, створені феміністками. По-перше, вона описує, як феміністки можуть спростувати ідею ринку як "природної і непереборної сили", замість того, щоб відобразити процес глобалізації як змінювану і рухливу окремими економічними суб'єктами, включаючи жінок. Вона також пояснює, що концепція глобалізації сама є ґендерною упередженістю, оскільки її зображення як "домінуюче, уніфіковане, і навмисне" за своєю суттю є уподібненням чоловічої коцепції і вводить в оману. Вона припускає, що феміністки критикують такі наративи, показуючи, як «глобальна економіка» є дуже складною, децентрованою і незрозумілою.
Методологія ред.
Індекс людського розвитку (ІЛР) ред.
.svg)
Феміністські економісти часто підтримують використання Індексу людського розвитку як складову статистики для оцінки країн за їх загальним рівнем людського розвитку, на відміну від інших заходів. ІЛР враховує широкий спектр заходів, не лише грошові оцінки,а й тривалість життя, грамотність, освіту та рівень життя для всіх країн світу.
Гендерний індекс розвитку (GDI) ред.
Гендерний індекс розвитку був запроваджений у 1995 році у Звіті про розвиток людини, написаному Програмою розвитку ООН, з метою додати гендерно-чутливий вимір до індексу людського розвитку. Індекс враховує не тільки середній або загальний рівень добробуту і багатства в межах даної країни, а й те, як це багатство і добробут розподіляються між різними групами в суспільстві, особливо між статтю. Проте, феміністичні економісти не погоджуються взагалі щодо його використання , а деякі пропонують вдосконалити гендерний індекс розвитку .
Соціальні інститути та гендерний індекс (SIGI) ред.
Соціальниі інститути та гендерний індекс це нещодавно розроблена міра ґендерної нерівності, розрахована на основі аналізу соціальних інститутів, суспільних практик і правових норм, і як ці фактори значною мірою формують гендерні норми в суспільстві. Об'єднуючи ці джерела нерівності, індекс здатний виявити високий рівень нерівності в кожному із застосовних вимірів, дозволяючи лише часткову компенсацію за допомогою розривів між рештою показників. Проаналізувавши інституційні джерела ґендерної нерівності в більш ніж 100 країнах, доведено, що він додає нові уявлення про результати для жінок, навіть якщо контролюються інші фактори, такі як релігія та регіон світу. Його рейтинг значною мірою відображає рейтинги ІЛР, причому такі країни, як Португалія та Аргентина, очолюють рейтинг, тоді як країни, такі як Афганістан та Судан, значно відстають.
Організації ред.
Міжнародна асоціація феміністської економіки ред.
Створена в 1992 році, Міжнародна асоціація феміністської економіки (англ. International Association for Feminist Economics (IAFFE)) є незалежною від Американської економічної асоціації (AEA) і прагне кинути виклик чоловічим упередженням в неокласичній економіці. Хоча більшість членів є економістами, вона відкрита "не тільки для жінок і чоловіків-економістів, але й для науковців з інших галузей, а також для активістів, які не є науковцями", і на даний момент в ній перебуває понад 600 членів у 64 країнах. Незважаючи на те, що члени-засновники в основному із США, більшість членів асоціації, розташовані за межами США. У 1997 році вона отримала статус неурядової організації в Організації Об'єднаних Націй.
Журнал феміністської економіки ред.
"Феміністська економіка"(англ. Feminist Economics), під редакцією Діани Шрассманн з Університету Райс і Гюнселі Берік з Університету Юти, є рецензованим журналом, створеним для забезпечення відкритого доступу для діалогу та дебатів про феміністичні економічні перспективи. Журнал підтримує нормативний порядок сприяння політиці, який покращить життя людей у світі: як жінок, так і чоловіків. У 1997 році журнал отримав нагороду Ради редакторів і наукових журналів (CELJ) як кращий новий журнал. Індекс соціальних наукових досліджень (ISI) за 2007 рік класифікував журнал "Феміністська економіка" двадцятим серед 175 економічних журналів і другм з 27 журналів про дослідження.
Зв'язок з іншими дисциплінам ред.
Зелена економіка включає в себе ідеї феміністської економіки, таким чином їх політичні заходи є спрямуваними на підвищення економічної та загальної гендерної рівності. Феміністська економіка також часто пов'язана з економікою добробуту або економікою праці, оскільки вона підкреслює благополуччя людини і цінність самої праці, на відміну від традиційної уваги виключно до виробництва для ринку.
Див. також ред.
Примітки ред.
Джерела ред.
- " Стрельник О."Гендерна нерівність: теоретико-методологічні підходи до інтерпретації// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. –2005. – жовтень-грудень (№ 4). – С. 147-154.
- "Кирилюк Ф." Філософія політичної ідеології – К. : ЦУЛ, 2009. — С. 464—486. —520 с. Режим доступу [1] ISBN 978-966-364-976-4
- О. Сорокопуд. Фемінізм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.747 ISBN 978-966-611-818-2
- "Waring, Marilyn". If Women Counted: A New Feminist Economics. London: Macmillan, 1989 ISBN 978-0-333-49262-8.
- "Jacobsen, Joyce P". The Economics of Gender. Malden, Massachusetts: Blackwell, 2007 ISBN 978-1-4051-6182-4. "
- "Ferber, Marianne A".; "Nelson, Julie A." Beyond Economic Man: Feminist Theory and Economics. Chicago: Univ. of Chicago Press, 1993 ISBN 978-0-226-24201-9.
Посилання ред.
- Міжнародна асоціація фемініністичної економіки(англ.)
- Feminist economics (рецензований журнал)(англ.)
{{Проект Фемінізм}} [[Категорія:Економіка]] [[Категорія:Глобалізація]] [[Категорія:Феміністична теорія]]