Свідома бездітність

рішення не мати дітей


Свідома бездітність (бездітництво; чайлдфрі, англ. childfree) — субкультура та ідеологія, яка характеризується принциповим небажанням мати дітей попри таку можливість (не йдеться про людей з безпліддям, тих, що відкладають розмноження на потім або не мають твердої позиції в цьому питанні). Термін чайлд-фрі походить з англійської, як і звичай об'єднуватися в групи людей, які не хочуть заводити дітей і відстоюють своє право їх не мати.[1]

Чайлдфрі протистоять репродуктивному тиску на жінок (заохочення народжувати частіше і більше: «жіноче покликання») та гендерним стереотипам про доглядову працю (заохочення обслуговувати народжених та дорослих: «жіноча праця»).

Не варто плутати свідому бездітність із дітоненависництвом. Чайлд-фрі не відчувають ненависті чи інших негативних почуттів до дітей, їх не влаштовує дискомфорт, який супроводжують наявність дітей та їх поведінка[2].

Аргументація ред.

Люди, що дотримуються чайлд-фрі переконань, наводять в якості основної причини небажання продовжувати свій рід комплексне обмеження свобод та незалежності, котре спричинюється дітністю. Поява дітей об'єктивно вимагає ряд відмов і втрат в умовах економічної, політичної, соціальної нестабільності, зокрема, таких як:

  • Руйнування здоров'я (особливо для жінок): як внаслідок вагітності, пологів (включно з акушерським насильством), грудного вигодовування, так і через доглядову працю.
  • Втрата кар'єрних можливостей (особливо для жінок) через декретні відпустки, догляд та вирощування дітей; також див. Сексизм при наймі.
  • Витрати часу, сил, матеріальних ресурсів на неоплачувану роботу з догляду за дітьми та забезпечення їх потреб (годування, лікування, освіту, виховання), котру переважно виконують жінки. Зі зростанням кількості дітей збільшується також об'єм загальної праці з обслуговування домогосподарства (такої як прибирання, приготування їжі, придбання та ремонт одягу, утилізація відходів).
  • Необхідність відмовитись від інтересів, хобі та відпочинку через часові затрати на дітей.
  • Втрата фізичної привабливості і форми.

Другим блоком причин є соціально-політичні: з винайденням контрацепції та розвитком медицини необхідність обмежувати темпи розмноження набула кризової актуальності.

Третю групу складають особисті причини, здебільшого психологічні. Серед них:

  • Страх стати прив'язаними до дитини.
  • Страх втратити близьку людину.
  • Відраза до вагітності, пологів, грудного вигодовування як фізіологічних процесів.

За країнами ред.

США ред.

В Сполучених штатах чайлд-фрі є усталеним феноменом. Свідомо бездітні як соціально-демографічна категорія мали місце задовго до поширення чайлд-фрі. Лише з недавнього часу вони почали розвивати соціальні мережі, щоб протистояти тиску суспільства, не готового зрозуміти і прийняти їх спосіб життя. У США вже понад 40 організацій, які об'єднують чайлдфрі, кожна з них налічує кілька тисяч осіб. Згідно з дослідженнями американського Національного Центру Статистики Охорони здоров'я, щорічно збільшується відсоток жінок, свідомо не бажають мати дітей: наразі[коли?] він сягає 25 %. Серед білих жінок з вищою освітою частка чайлдфрі набагато вища, ніж серед інших.

Україна ред.

В Україні комунікація між прибічницями(-ками) чайлдфрі відбувається переважно на форумах та в соцмережах. Чайлдфрі поки не створюють організацій та не висувають політичних вимог. Навести статистичні дані щодо кількості чайлдфрі в Україні складно не лише через відсутність статистичних досліджень, а скоріше через те, що більшість людей, які свідомо не бажають заводити дітей, не ідентифікують себе з забарвленим антифеміністично терміном чайлдфрі, через гендерні стереотипи в суспільстві та соціальний тиск уникають заявляти про себе на публічному, а тимпаче політичному рівнях.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. «Що таке чайлдфрі», wwwomen.com.ua. Архів оригіналу за 10 січня 2009. Процитовано 17 липня 2009.
  2. чайлдхейт: кто и почему не любит детей[недоступне посилання з травня 2019]