Вікіпедія

Сутенер

отримувач прибутку з організації проституції

Сутенерство (фр. souteneur — підтримувач) або проксенетизм — отримання прибутку від проституції іншої особи (виконавиці проституції) через моральний та фізичний вплив на цю особу: організація проституції (посередництво) та примус до проституції (секс-рабство). Сутенерство карається кримінальною відповідальністю в більшості країн світу, в тому числі в Україні (позбавлення волі строком від 3 до 15 років з (без) конфіскацією майна — залежно від віку втягнутої в проституцію особи: проституювання дітей до 14 років карається найжорсткіше). Сутенер схиляє та залучає людей до проституції, організовує рекламу, надає приміщення для проституції (якщо це не вулична проституція), забезпечує охорону і опіку, захист від конкурентів, правоохоронних органів. Найчастіше сутенери поводяться з підконтрольними повіями тиранічно, утримуючи їх від виходу з проституції, відбираючи прибуток і застосовуючи насильство, часто сексуальне.

У звідниці, Ян ван Бійлерт, 17 століття

В 1949 році Організація Об'єднаних Націй прийняла Конвенцію[1] про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. Конвенція стверджує проституцію як дію, що суперечить людській гідності, закликаючи всі зацікавлені сторони карати сутенерство, операторів і власників закладів проституції.

Сутенерство суттєво не страждає при повній (клієнт, сутенер, повія) криміналізації проституції, в умовах якої воно розвивалось протягом історії. При повній декриміналізації та легалізації проституції, які почали експериментально впроваджувати деякі країни, сутенерська діяльність має легальний статус і значний інструментарій у правовому полі. Ці моделі не сприяють скороченню проституції, проте їх підтримує секс-бізнес[2]. Криміналізує специфічно сутенерство модель боротьби з організованою проституцією (аболіціоністська), проте вона не криміналізує покупців (клієнтів).

Відчутний вплив на сутенерство чинить модель протидії попиту (неоаболіціоністська, відома як шведська), до якої, за підтримки ООН та ЄС, переходять все більше країн починаючи з 1999 року. Модель кримінально карає клієнтів і сутенерів, а не повій, чим скорочує попит на покупку людей для сексу, і, відповідно, пропозицію сутенерського бізнесу[3][4][5][6][7]. Законодавсто України щодо проституції частково відповідне шведській моделі з 2005 року[8][9], коли замість штрафів за сутенерство було введено кримінальну відповідальність (позбавлення волі).

Етимологія

ред.

Отримувач прибутку від проституції називається: сутенер, звідник, проститутор, посередник, менеджер. Сутенерство: звідництво, проксенетизм, схиляння до проституції, примус до проституції, втягнення в проституцію, кришування проституції, секс-рабство, торгівля людьми, трафікінг.

В Україні

ред.

Забезпечення проституйованої особи заняттям проституцією з іншою особою (посередництво) або примушування її до заняття проституцією з використанням обману, шантажу чи уразливого її стану, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства (секс-рабство), Кримінальним кодексом України карається позбавленням волі з чи без конфіскації майна на строк від 3 до 15 років.

У 2005 році Україна запровадила механізм боротьби з проституцією, частково відповідний шведській моделі скорочення попиту: введено сувору кримінальну відповідальність за торгівлю людьми чи втягнення у проституцію, а штрафи замінено позбавленням волі[10][11]. З 2017 року в Україні проходять акції та офіційні заходи за запровадження шведської моделі. З точки зору наукових та законодавчих підходів України та Швеції, Україна вже сьогодні близька до шведської моделі.[12]

Покарання за проституцію в Україні

ред.
Суб'єкт адміністративної відповідальності або злочину Адміністративна відповідальність Кримінальна відповідальність за злочин щодо
повнолітніх (від 18 років) неповнолітніх (14—18 років) малолітніх (до 14 років)
Заняття проституцією
Проституйована особа Попередження або штраф від 85 грн. до 170 грн., а за повторне порушення, вчинене протягом року з дня накладення адміністративного стягнення — штраф від 136 грн. до 255 грн.[13][14][Прим. 1][15]. Затримання провадиться ОВС (Нацполіцією)[16]. Не застосовується
Втягнення особи в заняття проституцією або примушування її до заняття проституцією з використанням обману, шантажу чи уразливого її стану, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства (секс-рабство) карається позбавлення волі на строк:[17]
Покупець (клієнт) Не застосовується від 3 до 5 років, а за повторне порушення чи порушення, вчинене з кількома особами — від 4 до 7 років від 5 до 10 років з (без) конфіскацією майна від 8 до 15 років з (без) конфіскацією майна
Група клієнтів, за попередньою змовою Не застосовується від 4 до 7 років від 5 до 10 років з (без) конфіскацією майна від 8 до 15 років з (без) конфіскацією майна
Службова особа, що використовує службове становище
Особа, від якої потерпіла у матеріальній чи іншій залежності
Забезпечення проституйованої особи заняттям проституцією з іншою особою (посередництво) або примушування її до заняття проституцією з використанням обману, шантажу чи уразливого її стану, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства (секс-рабство)
Бордель, сутенер (посередники) Не застосовується від 3 до 5 років, а за повторне порушення чи порушення, вчинене з кількома особами — від 4 до 7 років від 5 до 10 років з (без) конфіскацією майна від 8 до 15 років з (без) конфіскацією майна

Юридичний статус у світі

ред.
Докладніше: Законодавча регуляція проституції

Сутенерство заборонене в країнах, де проституція є протизаконною. В деяких країнах, за умови відсутності примусу та насильства, сутенерство є припустимим. За будь-яких умов, заборонено примушувати осіб до проституції, як у випадках сексуального рабства та торгівлі людьми.

Законодавчі підходи до проституції
Законодавча рамка Модель регуляції проституції Cутенерство (посередник) Покупка (клієнт) Виконання (повія) Схиляння до проституції
Проституція заборонена і карається законом Прогібіціонізм (повна криміналізація) Карається Карається Карається Карається
Змішаний підхід (законні і криміналізовані різні сторони проституції) Аболіціонізм (боротьба з організованою проституцією) Карається Не карається Не карається Часто карається
Неоаболіціонізм (Шведська модель) Карається Карається Не карається, підтримується Карається
Проституція законна і не карається законом Декриміналізація (відсутність покарання) Не карається Не карається Не карається Не карається
Легалізація (регуляторна модель) Не карається, регулюється Не карається, регулюється Не карається, регулюється Не карається, регулюється

Повна криміналізація проституції

ред.

У моделях повної криміналізації проституції кримінальному покаранню підлягають виконавиця(-вець), покупець та будь-яка третя залучена сторона (усі, хто отримують прибуток від проституції в будь-якому місці чи середовищі). Цей підхід застосовують Китай, Росія, більшість країн Африки. У США, де кожен штат має власний кримінальний кодекс, проституція повністю заборонена скрізь, а з використанням презерватива законна лише в частині штату Невада; безконтактна проституція ― це сіра зона.[18]

Криміналізація в більшості світу протягом історії людства не принесла позитивних результатів, досі будучи пов'язаною з високими показниками ІПСШ, насильством над проституйованими з боку покупців та переслідуванням їх поліцією. Страх перед юридичними наслідками стримує людей у проституції від пошуку послуг з охорони здоров'я та повідомлення про злочини. За криміналізації людей у проституції частіше ґвалтують, вбивають та дискримінують через їх маргіналізоване становище і переслідування поліцією.[19]

Криміналізація сутенерства

ред.

Криміналізація сутенерства (аболіціоністська модель боротьби з проституцією) передбачає, що заняття проституцією не є правопорушенням, але експлуатація людей для проституції (втягнення, посередництво, торгівля людьми з метою прибутку) карається; таким чином, будь-яка третя сторона, яка вербує, наживається чи організовує людей у проституції, несе покарання.[20] Прихильники моделі закликають уряди вживати необхідних заходів, трактуючи проституцію як рабство, а сутенерство як работоргівлю.[21] Ця модель є перехідним кроком до неоаболіціонізму (Шведської моделі криміналізації покупця).

Шведська модель протидії попиту

ред.
 
Як працює Шведська модель
Докладніше: Шведська модель протидії проституції та Проституція в Швеції

Модель протидії попиту (відома як шведська, північна, неоаболіціонізм або модель рівності) криміналізує покупця та сутенерів, а проституйовану особу декриміналізує та підтримує у виході з проституції. Покупка людини для сексу визнається злочином, а сама проституція насильством проти жінок. Проституйованим надається захист, реабілітація, профорієнтація й працевлаштування та інша допомога у виході з проституції. Інформаційні кампанії підвищують обізнаність населення щодо гендерного насильства, прав людини та сексуальної етики (роль згоди на секс у сексуальній активності та сексуальному насильстві).

Модель вперше впроваджена в Швеції в 1999 році і показує високу ефективність у боротьбі з проституцією[22][23][24][25][26], оскільки вона скорочує попит клієнтів купувати людей для сексу, який породжує пропозицію від сутенерів у відповідності до економічної моделі ціноутворення: попиту і пропозиції. Шведська модель підтримується ООН та Європарламентом[27]. В різних формах її запровадили, крім Швеції, Норвегія (2009)[28], Ісландія (2009)[29], Північна Ірландія (2015)[30], Ірландія (2017)[31], Франція (2016)[32]. Поза Європою модель прийняли Канада (2014)[33] та Ізраїль (2018)[34]. Над прийняттям моделі працюють Іспанія[35], Латвія[36] та Литва[37]. У 2019 заяву про необхідність переходу від легалізації до шведської моделі зробила парламентська більшість Німеччини, відтоді працює над впровадженням[38][39]. Велика Британія розглядає модель[40].

Декриміналізація та легалізація

ред.

Покарання за сутенерство не передбачається.

Див. також

ред.

Посилання

ред.

Література

ред.

Коментарі

ред.
  1. ↑ До 7 лютого 1997 року штрафні санкції також застосовувалися до проституйованих у вигляді попередження або штрафу до 100 крб., а за повторне порушення, вчинене протягом року з дня накладення адміністративного стягнення — штраф до 200 крб.

Примітки

ред.
  1. ↑ OHCHR | Convention for the Suppression of the Traffic in Persons. www.ohchr.org (амер.). Процитовано 21 липня 2017.
  2. ↑ Sexual exploitation and prostitution and its impact on gender equality (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  3. ↑ Does Legalized Prostitution Increase Human Trafficking?. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  4. ↑ PROSTITUTION POLICY IN SWEDEN – TARGETING DEMAND (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 грудня 2020. Процитовано 14 травня 2021. [Архівовано 2020-12-09 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Human Trafficking and Regulating Prostitution (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  6. ↑ The Swedish Law That Prohibits the Purchase of A Sexual Service: Best Practices for Prevention of Prostitution and Trafficking in Human Beings. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  7. ↑ The Inquiry’s remit and work (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  8. ↑ US Department of State: Ukraine. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 4 квітня 2010.
  9. ↑ Sex In The City - Ukraine. Journeyman Pictures. Архів оригіналу за 21 листопада 2010. Процитовано 4 квітня 2010.
  10. ↑ US Department of State: Ukraine. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 4 квітня 2010.
  11. ↑ Sex In The City - Ukraine. Journeyman Pictures. Архів оригіналу за 21 листопада 2010. Процитовано 4 квітня 2010.
  12. ↑ «СКАНДИНАВСЬКА МОДЕЛЬ» ПРОТИДІЇ ПРОСТИТУЦІЇ: ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД І УКРАЇНА. scholar.google.com. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
  13. ↑ П. 5 підрозд. 1 розд. XX Податкового кодексу України — розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 4 червня 2017.
  14. ↑ Ст. 1811 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 4 червня 2017.
  15. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 12.06.1987 № 4134-XI «Про внесення змін і доповнень до законодавства Української РСР про відповідальність за адміністративні правопорушення». Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 4 червня 2017.
  16. ↑ П. 1 ст. 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 4 червня 2017.
  17. ↑ Ст. 303 Кримінального кодексу України. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 4 червня 2017.
  18. ↑ Current Publications: Law, justice and rights: Prostitution: A Review of Legislation in Selected Countries (PRB 03-29E). Library of Parliament (en-CA) . Архів оригіналу за 9 March 2018. Процитовано 7 березня 2018. [Архівовано 2018-03-09 у Wayback Machine.]
  19. ↑ About the map of Sex Work Law | Sexuality, Poverty and Law. spl.ids.ac.uk. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 29 жовтня 2019. [Архівовано 2021-05-12 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Skillbrei, May-Len; Holmström, Charlotta (2016). Prostitution Policy in the Nordic Region: Ambiguous Sympathies. Abingdon: Routledge. с. 13. ISBN 9781317074533. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 23 лютого 2021.
  21. ↑ Current Publications: Law, justice and rights: Prostitution: A Review of Legislation in Selected Countries (PRB 03-29E). Library of Parliament (en-CA) . Архів оригіналу за 9 March 2018. Процитовано 7 березня 2018. [Архівовано 2018-03-09 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Does Legalized Prostitution Increase Human Trafficking?. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  23. ↑ PROSTITUTION POLICY IN SWEDEN – TARGETING DEMAND (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 грудня 2020. Процитовано 14 травня 2021. [Архівовано 2020-12-09 у Wayback Machine.]
  24. ↑ Human Trafficking and Regulating Prostitution (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  25. ↑ The Swedish Law That Prohibits the Purchase of A Sexual Service: Best Practices for Prevention of Prostitution and Trafficking in Human Beings. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  26. ↑ The Inquiry’s remit and work (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  27. ↑ Punish the client, not the prostitute. European Parliament. 26 лютого 2014. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 13 травня 2021.
  28. ↑ Amnesty International 2016. The human cost of 'crushing' the market (PDF). Amnestyusa.org. Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2021. Процитовано 13 травня 2021. [Архівовано 2021-04-12 у Wayback Machine.]
  29. ↑ A new law makes purchase of sex illegal in Iceland. Jafnréttisstofa – The Centre for Gender Equality. Архів оригіналу за 12 червня 2018. [Архівовано 2018-06-12 у Wayback Machine.]
  30. ↑ d'Urso, Joseph (June 2015). Buying sex a criminal offense under controversial Northern Ireland law. Reuters. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
  31. ↑ Fisher, Anna. Lessons from Ireland on Prostitution. Nordic Model Now!. Nordic Model Now!. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 1 серпня 2019.
  32. ↑ Murphy, Megan (6 квітня 2016). France adopts the Nordic model. Feminist Current. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
  33. ↑ Haak, Debra. Canada's laws designed to deter prostitution, not keep sex workers safe. The Conversation. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
  34. ↑ Harkov, Lahav. Israel becomes 10th country to criminalize hiring prostitutes. The Jerusalem Post. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
  35. ↑ Calvo anuncia una ley para abolir la prostitución y recrudece el choque con Irene Montero. Архів оригіналу за 22 березня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  36. ↑ Decriminalising the sex trade will not protect its workers from abuse. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  37. ↑ LIETUVOS RESPUBLIKOS BAUDŽIAMOJO KODEKSO PAPILDYMO 1473 STRAIPSNIU ĮSTATYMAS.
  38. ↑ Effectively fight human trafficking. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 14.05.2021.
  39. ↑ Menschenhandel effektiv bekämpfen. CDU/CSU-Fraktion. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
  40. ↑ MP launches Bill criminalising purchase of sex. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021. [Архівовано 2021-05-14 у Wayback Machine.]

Джерела

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сутенер&oldid=43883071