Дитяча проституція

Дитяча проституція — проституція осіб віком до 18 років, яка розвинена в багатьох країнах. У переважній більшості держав переслідується законодавством. Додатковий протокол до Конвенції про права дитини, що стосується торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії, визначають дитячу проституцію як «практику, коли дитина використовується з метою отримання сексуальних послуг особами за винагороду або будь-яку іншу форму компенсації» (стаття 2b). Винагорода чи компенсація може надаватися як самій дитині, так і третім особам.

Проституйована дитина у Лондоні, 1871 рік

Україна

На сьогоднішній день 10% жертв торгівлі людьми складають діти у віці від 13 до 18 років. Половину дітей у транскордонній торгівлі відправляють в сусідні країни, в основному в Росію.

«Дітей в транскордонній торгівлі експлуатують у вуличній торгівлі, як домашню прислугу; у сільському господарстві, як танцівниць, офіціантів/офіціанток або з метою надання сексуальних послуг. Найчастіше від дітей вимагають ставати танцівницями, жебракувати або надавати сексуальні послуги, не зважаючи на те, на що вони розраховували», — з доповіді спеціального доповідача ООН за результатами відвідування України наприкінці жовтня 2006 року Хуана Мігеля Петіта.

Характерною рисою торгівлі дітьми в Україні є те, що в більшості випадків вони стають об’єктами торгівлі всередині країни. Торгівці дітьми заманюють своїх жертв у боргову кабалу. Вони змушують їх відробити витрати, пов’язані з поїздкою і такими «послугами», як харчування та житло.

Згідно з даними дослідження, проведеного Українським інститутом соціальних досліджень, серед жінок, які займаються наданням сексуальних послуг у комерційних цілях, 11% складали діти у віці від 12 до 15 років та 20% — у віці від 16 до 17 років. До проституції також залучають 10-річних дівчаток.

Зі скасуванням віз для туристів з більшості західних країн Україна все більше стає одним з основних напрямків для секс-туризму.

Росія

Ситуація, що склалася в Росії, є схожою з українською — хіба що масштаби та розмах явища відчутно більші. Головними центрами поширення дитячої проституції та порнографії є Москва та Санкт-Петербург.

Таїланд

Нічний Бангкок. Soi Cowboy.

За Таїландом усе міцніше закріплюється погана слава «найрозпуснішої країни». За офіційними даними, в Таїланді більше двох мільйонів громадянок та громадян зайнято у сфері проституції. Крім всіх видів сексу, масажу і піп-вправ — у Таїланді існує і дитяча проституція. За даними ООН, тут близько 200 тис. неповнолітніх проституйованих. Оскільки корумпована влада країни не в змозі боротися з педофілією, щоб допомогти азіатським колегам, своїх поліцейських до Таїланду присилають Німеччина й Швеція. Охоронці порядку висліджують педофілів, щоб притягнути до суду на батьківщині. Проте навіть титанічні зусилля всієї європейської поліції не змусять тайців перестати надавати сексуальні послуги, а білих туристів активно ними користуватися. Секс-індустрія — основна стаття доходу країни.

Див. також

• Дитяча праця
• Дитяча порнографія
• Комерційна сексуальна експлуатація дітей
• Торгівля людьми
• Міжнародні документи, що мають відношення до дитячої проституції
• Список найгірших форм дитячої праці (Конвенція МОП)
• Педофілія
• Торгівля дітьми
• Сутенер

Посилання

• "NOW on PBS: Fighting Child Prostitution"
• Дитяча проституція в Україні: причини та методи протидії
• В Україні процвітає дитяча проституція