Ціноутворення
Було запропоновано приєднати статтю Цінова політика до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з квітня 2022. |
Ціноутво́рення — процес встановлення і розробки ціни на товари та послуги (цінності).
| Ціноутворення | |
 Ціноутворення у Вікісховищі |
Базується на попиті, вартості, пропозиції, товарно-грошовому обігу.
- Витратне ціноутворення — ціноутворення, при якому в основу формування ціни закладають витрати виробництва та обігу.
- Кероване ціноутворення — становище в економіці, при якому ціни на окремі товари і послуги (цінності) визначаються урядовими органами, офіційними або неофіційними об'єднаннями постачальників, а також торговельними асоціаціями на основі ринкових механізмів.
- Пікове ціноутворення — встановлення ціни за використання споруд і обладнання або за товар і послугу (цінності) на вищому рівні, коли попит на них вищий, і на нижчому, коли попит нижчий.
- Ринкове ціноутворення — ціноутворення на основі взаємодії попиту та пропозиції.
- Централізоване державне ціноутворення — ціноутворення на основі призначення цін державними органами.
- Цільове ціноутворення — метод встановлення цін, при якому вони формуються таким чином, щоб одержати бажаний або якомога більший рівень доходу на вкладений капітал.
Установлення цін у межах товарного асортименту — установлення цінового інтервалу між товарами (цінностями), що входять до асортиментної групи, з огляду на різницю в їхній собівартості, на оцінку споживачами їхніх властивостей, а також на ціни конкурентів.
Фактори ціноутворення
ред.- 1) базові;
- 2) кон'юнктурні;
- 3) регулюючі.
Методи ціноутворення: — витрати плюс прибуток; — аналіз беззбитковості і забезпечення цілового прибутку; — орієнтація на попит; — орієнтація на рівень цін конкурентів; — на основі закритих торгів.
Теорії ціноутворення
ред.Теорія трудової вартості
ред.Під вартістю означає суспільно — корисну працю, втілену в товарі. Розробку теорії трудової вартості було розпочато представниками класичної політичної економії У. Петті, А. Смітом, Д. Рікардо та іншими. Свій подальший розвиток вона отримала в працях К. Маркса, який розробив учення про двоїстий характер праці, розкрив суперечність між приватною і суспільною, конкретною і абстрактною працею, споживною вартістю і вартістю товару, дослідив історичний процес розвитку обміну і форм вартості, розкрив природу і суть грошей як загального еквівалента. В його економічній концепції трудова теорія вартості та заснована на ній теорія додаткової вартості займають центральне місце.
Теорія витрат виробництва
ред.Прихильники теорії витрат виробництва (Р. Торрент, Н. Сенйор себек та ін.) розглядають витрати виробництва як основу мінової вартості і цін, вважаючи, що нова вартість створюється не лише живою, а й уречевленою працею, оскільки величина витрат виробництва залежить від цін на окремі їх елементи (предмети і засоби праці, робочу силу).
Теорія трьох факторів виробництва
ред.Французький економіст Ж. Сей у теорії «трьох факторів виробництва і трьох джерел доходу» обґрунтував гармонійну взаємодію і значення в процесі виробництва капіталу, праці і землі. Кожен з цих факторів у міру своєї корисності і цінності робить внесок у створення вартості. В сучасних умовах необхідно враховувати, що в процесі виробництва бере участь і четвертий фактор — підприємництво. Підприємець організовує фірму і керує її діяльністю, має власність, знання, вміння, професіоналізм тощо, тому має право на винагороду, оскільки бере участь у створенні вартості.
Див. також
ред.Посилання
ред.- Ціноутворення // Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — К.: Алерта, 2011—558 с.
- Ціноутворення // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
- ЦІНОУТВОРЕННЯ [Архівовано 2 вересня 2016 у Wayback Machine.] //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Ціноутворення // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
Література
ред.- Стратегічне ціноутворення: монографія / І. Б. Скворцов, О. Я. Загорецька, У. О. Балик. — Львів: ЗУКЦ, 2013. — 348 с. : іл. — Бібліогр.: с. 324—348 (280 назв). — ISBN 978-617-655-067-9
- Ціно- і тарифотворення: навч. посіб. / В. С. Пінішко. — Львів: Магнолія 2006, 2017. — 303 с. — (Вища освіта в Україні).
- Ціноутворення: підручник / П. В. Круш, О. І. Андрусь. — Київ: КПІ ім. І. Сікорського: Політехніка, 2019. — 292 с. — ISBN 966-622-928-4.