Кримінальний кодекс
Кримінальний кодекс — систематизований законодавчий акт, що врегульовує питання виключного переліку діянь, які є кримінальними правопорушеннями, встановлює підстави кримінальної відповідальності та передбачає види покарань та/або заходів безпеки до осіб, котрі вчинили заборонену дію чи бездіяльність. Водночас кримінальний кодекс має предметом регулювання також і інші, крім вище зазначених, питання матеріального кримінального права, що пов'язані з зі злочинами (проступками) і відповідальністю за їх вчинення (наприклад, давність притягнення до кримінальної відповідальності, звільнення від неї, судимість та пробацію тощо).
Кримінальний кодекс може бути єдиним джерелом кримінального права певної країни — у разі коли кримінальне право повністю кодифіковане (Україна і країни СНД), основним джерелом кримінального права — коли система джерел кримінального права не вичерпується лише кримінальним кодексом, а кримінально-правові норми розміщені в окремих законах про кримінальну відповідальність неповнолітніх, юридичних осіб, військовослужбовців (закон про військові злочини або військовий кримінальний кодекс), і ці закони діють одночасно з КК (ФРН, Франція, Чехія та ін.).
Першим кримінальним кодексом в Європі було, по суті, Кримінальне уложення німецького імператора Карла V 1532 р., яке в латиномовному варіанті мало назву кримінальної Конституції (Constitutio Criminalis Carolina[1]). Появу терміна «кримінальний кодекс» пов"язують з прийнятим 1810 р. Кримінальним кодексом Франції (Code Penal). Кримінальні кодекси є більш типовими для континентального (романо-германського) права і в країнах, які рецепціювали римську правову традицію (Африка, Латинська Америка та ін.); рідкісними кримінальні кодекси є в країнах, що належать до юрисдикції загального права (англ. common law jurisdictions -- країни-репрезентанти англо-саксонської правової сім"ї).
Кримінальні кодекси сучасних держав були прийняті в різний час, тому, щоб відповідати сучасним потребам боротьби зі злочинністю, кримінальне законодавство досить часто оновлюється шляхом часткового реформування окремих інститутів (наприклад, Шостий закон про реформу кримінального права 1998 року у ФРН) або шляхом повної рекодифікації (наприклад, у 2009 р. в Румунії було прийнято новий КК, який мав замінити КК 2004 р., однак через те, що КК Румунії 2004 р. ніколи так і не вводився в дію [2], фактично КК 2009 р. замінив КК Румунії 1969 р.).
У Європі виділяються декілька поколінь кримінальних законів. Найстарішими є кримінальні кодекси Мальти (1854р.; фактично КК Франції 1810 р., перекладений італійською мовою), Бельгії (1867р.; діє також на території Люксембургу), Голландії (1886р.), Фінляндії (1889 р.), Норвегії (1902 р.). У 30-ті роки XX ст. Були прийняті чинні КК Італії (1930), Данії (1930), Швейцарії (1937). З кодифікацій 60-х рр. сьогодні зберігають чинність лише КК Швеції 1965 р. та реформований КК Болгарії 1968 р. В значній кількості європейських країн (особливо постсоціалістичного табору) в зв’язку з демократичними перетвореннями, у 1990-2000 рр. також було прийняте нове кримінальне законодавство. Нові КК з’явилися в Албанії (1995), Іспанії (1995), Македонії (1996), Хорватії (1997), Польщі (1997). Найновішими європейськими кримінальними законами є КК Словаччини (2005р.), Словенії (2008р.), КК Чеської республіки від 8 січня 2009 р. (чинний з 01 січня 2010 р.), КК Румунії від 17 липня 2009 р. № 286 (за першою редакцією перехідних положень він мав набрати чинності з 24 липня 2010 р., але набрав чинності фактично 01 лютого 2014 р.[3]), КК Республіки Хорватія від 21 листопада 2011 р. Новий КК Угорщини прийнято 25 червня 2012 р., він набув чинності з 01 липня 2013 р.
Зміст
Кримінальні кодекси за країноюРедагувати
ЄвропаРедагувати
- Кримінальний кодекс Австрії від 29 січня 1974 р.
- Кримінальний кодекс Албанії від 27 січня 1995 р.
- Кримінальний кодекс Андорри 2005 р.
- Кримінальний кодекс Бельгії 1867 р.
- Кримінальний кодекс Республіки Білорусь 1999 р.
- Кримінальний кодекс Болгарії від 15 березня 1968 р.
- Кримінальний кодекс Боснії і Герцеговини 2003 р.
- Кримінальний кодекс Греції 1950 р.
- Кримінальний кодекс Естонської республіки від 06 червня 2001 р. [4]
- Кримінальний кодекс Данії від 15 квітня 1930 р.
- Кримінальний кодекс Ісландії від 12 лютого 1940 р.
- Кримінальний кодекс Іспанії від 23 листопада 1995 р.
- Кримінальний кодекс Італії від 19 жовтня 1930 р.
- Кримінальний кодекс Республіки Косово від 20 квітня 2012 р.
- Кримінальний кодекс Ліхтенштейну від 24 червня 1987 р.
- Кримінальний кодекс Македонії від 23 липня 1996 р.(чинний з 01 листопада 1996 р.)
- Кримінальний кодекс Мальти від 10 червня 1854 р.
- Кримінальний кодекс Республіки Молдова від 18 квітня 2002 р.
- Кримінальний кодекс Князівства Монако від 28 вересня 1967 р. [5]
-
Загальногромадянський кримінальний кодекс Норвегії від 22 травня 1902 р.[6] - Кримінальний кодекс Федеративної республіки Німеччини від 15 травня 1871 р.
- Кримінальний кодекс Республіки Польща від 06 червня 1997 р.
- Кримінальний кодекс Португалії в ред. 1982 р.
- Кримінальний кодекс Російської Федерації від 13 червня 1996 р.
- Кримінальний кодекс Румунії від 17 липня 2009 р. (чинний з 1 лютого 2014 р.)
- Кримінальний кодекс Сан-Марино від 25 лютого 1974 р.
- Кримінальний кодекс Республіки Сербії від 29 вересня 2005 р. (чинний з 01 січня 2006 р.)
- Кримінальний кодекс Угорщини від 25 червня 2012 р.
- Кримінальний кодекс України від 05 вересня 2001 р.
- Кримінальний кодекс Фінляндії від 19 грудня 1889 р.
- Кримінальний кодекс Франції від 22 липня 1992 р.
- Кримінальний кодекс Республіки Хорватія від 21 листопада 2011 р. (чинний з 1 січня 2013 р.)
- Кримінальний кодекс Чеської республіки від 8 січня 2009 р.
- Кримінальний кодекс Республіки Чорногорія від 17 грудня 2003 р.
- Кримінальний кодекс Швейцарії від 21 грудня 1937 р.
- Кримінальний кодекс Швеції від 21 грудня 1962 р.
АзіяРедагувати
- Кримінальний кодекс КНР від 14 березня 1997 р.
- Кримінальний кодекс Республіки Корея від 18 вересня 1953 р.
- Кримінальний кодекс Монголії 2002 р. (переглянутий)
- Кримінальний кодекс Туреччини від 26 вересня 2004 р.
- Кримінальний кодекс Японії від 24 квітня 1907 р.
Північна АмерикаРедагувати
- Кримінальний кодекс Канади 1892 р. (в ред. 1985 р.)
- Кримінальний кодекс Куби від 29 грудня 1987 р. (чинний з 30 квітня 1988 р.)
- Федеральний Кримінальний кодекс Мексики від 14 серпня 1931 р.
- Титул 18 Зводу законів США, так званий Федеральний Кримінальний кодекс США, в ред. від 25 червня 1948 р. з наступними змінами
Південна АмерикаРедагувати
- Кримінальний кодекс Аргентини 1921 р.
- Кримінальний кодекс Бразилії від 07 грудня 1940 р. (чинний з 01 січня 1942 р.)
- Кримінальний кодекс Перу 1991 р.
- Кримінальний кодекс Чилі від 12 листопада 1874 р. (чинний з 01 березня 1875 р.)
Австралія та ОкеаніяРедагувати
Держави пострадянського просторуРедагувати
- Кримінальний кодекс Азербайджанської Республіки від 30 грудня 1999 р.
- Кримінальний кодекс Республіки Білорусь від 02 червня 1999 р.
- Кримінальний кодекс Республіки Вірменія від 18 квітня 2003 р.
- Кримінальний кодекс Грузії (Республіки Грузія) від 22 липня 1999 р.
- Кримінальний кодекс Естонської республіки від 06 червня 2001 р. [4] (також тут)
- Кримінальний кодекс Республіки Казахстан від 03 липня 2014 р.
- Кримінальний кодекс Киргизької Республіки від 1 жовтня 1997 р.
- Кримінальний кодекс Латвійської Республіки від 08 липня 1998 р.
- Кримінальний кодекс Литовської Республіки від 26 вересня 2000 р.
- Кримінальний кодекс Республіки Молдова від 18 квітня 2002 р.
- Кримінальний кодекс Російської Федерації від 13 червня 1996 р.
- Кримінальний кодекс Республіки Таджикистан від 28 травня 1998 р.
- Кримінальний кодекс Республіки Туркменістан від 12 червня 1997 р.
- Кримінальний кодекс Республіки Узбекистан від 22 вересня 1994 р.
- Кримінальний кодекс України від 05 вересня 2001 р.
Історичні кримінальні кодексиРедагувати
- Constitutio Criminalis Carolina
- Кримінальний кодекс Франції (1810)
- Баварський кримінальний кодекс 1813 р.[pl]
- Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 р.
- Терезіанський кодекс
- Кримінальний кодекс Австрії від 27 травня 1852 р.
- Кримінальний кодекс князівства Сербії 1860 р.
- Кримінальний кодекс Швеції 1864 р.
- Кримінальний кодекс Німецької імперії від 15 травня 1871 р.
- Кримінальний кодекс (кодекс про злочини і проступки) Угорщини 1878 р.
- Кримінальний кодекс Князівства Болгарії 1896 р.
- Кримінальний кодекс Італійського королівства 1890 р.
- Кримінальне уложення Російської імперії 1903 р.
- Кримінальний кодекс Королівства Югославія від 27 січня 1929 р.
- Кримінальний кодекс Польщі 1932 р.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Каролина. Уголовно-судебное уложение Карла V. Перевод, предисловие и примечания заслуженного деятеля науки Казахской ССР проф. С. Я. Булатова. - Алма-Ата: Наука, 1967 (перевидано: Астана, 2010.).
- ↑ W. G. Brînză. The new penal code european union requirement or necessity for romania? // Agora. International Journal of Juridical Sciences. - 2013. - No. 3. - РР. 14-18.
- ↑ RO-115-Flash Report-New Criminal Code.pdf , Sergiu Mihailescu and Anna Morogai. Romania has a new Criminal Code
- ↑ а б Текст КК Естонії російською мовою станом на 15.07.2013 р. (на сайті Zakony.ee)
- ↑ На сайті www.legimonaco.mc
- ↑ Втратив чинність з 01 жовтня 2015 року
ЛітератураРедагувати
- Кленова Т. В. Основы теории кодификации уголовно-правовых норм: Монография. — Самара: Издательство Самарского университета, 2001. — 244 с.
- Панько К. К. Методология и теория законодательной техники уголовного права России. Монография. — Воронеж: Издательство Воронежского государственного университета, 2004. — 272 с.
- Семенов И. А. Законодательная техника в уголовном правотворчестве. — Тюмень, 1998.
- Соловьев О.Г. Юридическая техника в механизме уголовно-правового регулирования : проблемы теории и практики: учеб. пособие для вузов / Науч.-метод. совет ун-та; Яросл. гос. ун-т им. П.Г. Демидова. - Ярославль: Б.и., 2008. - 166 с.
- Иванчин А.В. Законодательная техника и ее роль в уголовном правотворчестве: Монография. - М.: Юрлитинформ, 2011. - 206 с. (також Иванчин А.В. Законодательная техника в механизме уголовного правотворчества: Учебное пособие. - Ярославль: Издательство ЯрГу, 20009. - 188 с.)
- Люблинский П.И. Техника, толкование и казуистика уголовного кодекса. - Петроград, 1917.
- Андрусенко О.В., Кодан С.В. От свода законов уголовных к уложению о наказаниях уголовных и исправительных. Очерки по истории систематизации уголовного законодательства в первой половине XIX в. - Екатеринбург: УрАГС, 2000. – 148 с.
- Дудырев Ф. Ф. Кодификация уголовного законодательства Российской империи в XVIII - начале XX в.: монография. - Екатеринбург: Издательство Уральского университета, 2011. - 486 c.
- Codifying the Criminal Law. — Dublin: Expert Group on the Codification of the Criminal Law, 2004. — 133 р.
- Тихонова С. С. Юридическая техника в уголовном праве: курс лекций. — Н. Новгород: Деком, 2008. — 243 с. — ISBN 978-5-89533-207-8
- The Handbook of Comparative Criminal Law / Edited by Kevin Jon Heller and Markus D. Dubber. — Stanford: Stanford University Press, 2010. — 672 p.
- Хавронюк М. І. Наукове осмислення правової доктрини та кримінального законодавства зарубіжних країн // Вісник Асоціації кримінального права України, 2013. – № 1(1). – С. 298 – 347.