Кримінальний кодекс Туреччини

Кримінальний кодекс Туреччини (офіційно: Закон № 5237. Кримінальний кодекс; тур. Türk Ceza Kanunu[1]) — збірник кримінальних законів, чинних у Туреччині. Прийнятий 26 вересня 2004 року, чинний від 1 червня 2005[2]. Замінив КК Туреччини 1926[3] року. Є результатом значної реформи турецького кримінального права, котра, серед іншого, мала забезпечити гармонізацію права Туреччини з правом Європейського союзу у рамках підготовки Туречиини до вступу в ЄС[4]. Під час підготовки проекту нового КК турецький законодавець адаптував значну кількість положень КК ФРН[5].

Загальна характеристика ред.

Кодекс складається із Загальних положень (Книга Перша, ст.ст. 1 — 75 Кодексу) та Особливих положень (Книга Друга, ст.ст. 76 — 343 Кодексу) і містить також три статті Заключних положень (включаючи статті 344 і 345). Книги Загальних та Особливих положень КК Туреччини відповідають за змістом Загальній та Особливій частинам європейських кримінальних кодексів.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Актуальний текст Кодексу на сайті Великих Національних Зборів Туреччини. Архів оригіналу за 29 вересня 2004. Процитовано 18 квітня 2016.
  2. За першою редакцією ст. 344 турецького КК він мав набути чинності з 1 квітня 2005 року, а згідно з Законом Турецької Республіки від 31 березня 2005 року № 5328 (текст цього закону турецькою див. тут [Архівовано 27 лютого 2018 у Wayback Machine.]) була встановлена інша дата набуття Кодексом чинності — 1 червня 2005 року.
  3. Див.: Уголовный кодекс Турции. Принят Великим Национальным собранием Турции 1 марта 1926 г. С изм. и доп. на 3 авг. 2002 г. / Науч. ред. и предисл. Н. Сафарова, Х. Аджара; пер. с турец. Н. Сафарова, Х. Бабаева. — СПб.: Юрид. центр Пресс, 2003. — 372 с. — (Законодательство зарубежных стран). — ISBN 5-94201-220-2.
  4. Dr. M. Yasin Aslan. Transformation of Turkish Criminal Law from the Ottoman-Islamic Law to the Civil Law Tradition // Ankara Bar Revıew. – 2009/2. — P. 98.
  5. Murat Şen. The Historical Development of Turkish Law // Hufs Global Law Review. – 2014. – Vol. 6. – No. 2. – P. 71.

Література ред.

Посилання ред.