Жінка

доросла людина жіночої статі

Жі́нка (множина — жінки)[2] — доросла людина жіночої статі. Дітей та підлітків жіночої статі називають дівчатками та дівчатами. Інколи поняття жінка вживається узагальнено для всіх осіб жіночої статі незалежно від віку (у фразах на кшталт «жіноче обрізання»). Поняття «жінка» також може означати гендерну ідентичність, а не стать людини[3][4]. Зазвичай, жінки від пубертату до менопаузи переживають регулярні овуляції та менструації, коли не є вагітними, та здатні народжувати і годувати груддю, але деякі, зокрема безплідні, трансгендерні та інтерсекс-жінки – цього не можуть.

Жінка
Зображення
Попередник дівчина
Колаж
Протилежно чоловік[1]
Поданий звук жіночий голосd
Підтримується Вікіпроєктом WikiProject Womend
Категорія-епонім Q60607743?
CMNS: Жінка у Вікісховищі

Дослідженням різних аспектів жіночого буття займаються жіноча історія, жіночі студії, феміністська теорія, а також гендерні дослідження та гендерна історія. З дискримінацією жінок у суспільстві бореться фемінізм.

ЕтимологіяРедагувати

Українське жінка (зменшувальна форма від «жона́»[5]) разом з відповідниками в інших слов'янських мовах (болг. і рос. жена («дружина»), біл. жонка («дружина»), дав.-рус. жена («жінка»), пол. żona («дружина»), чеськ. і словац. žena («жінка»), в.-луж. і н.-луж. žona, мак. жена, серб. жена/žena, хорв. žena, словен. žêna, староцерк.-слов. жена) походить від прасл. *žena (яке утворилося з давнішої форми *gena у результаті першої палаталізації).

Праслов'янське *žena споріднене з прус. genno, гот. qino і qēns («дружина»), давн.в-нім. quena («жінка»), дав.-н.-нім. quan, quena («дружина»), давн-англ. cwēn («жінка»), сучасним англ. queen («королева»), дав.-ірл. ben («дружина»), авест. gənā, γənā, γnā («жінка», «дружина»), дав.-інд. йані- («жінка»), і ґна («богиня»), грец. γυνή, гіне і γυναίκα, гінека («жінка», звідси й слова «гінекологія», «гінекей»), беот. βανά, тохарськ. A śän, тохарськ. B śana, вірм. Կին, «кін» («жінка», «дружина»). Спільним джерелом для всіх слів є пра-і.є. *gᵘ̯enā («жінка»). Походження цього слова остаточно не з'ясоване: згідно з однією з версій, воно походить від праіндоєвропейського кореня *ǵen — «родити» (тобто «та, що родить»); згідно з іншою, воно зв'язане з праіндоєвроп. *gᵘ̯en — «приводити» (тобто «приведена» — дружин брали з інших родів або племен)[6].

Англійське woman («жінка») походить з давн-англ. wīfmann (через проміжні форми wīmmann і wumman)[7]. У давньоанглійській мові wīfmann значило «людина жіночої статі» («людина-самиця»), у той час як wēr значило «людина чоловічої статі», «людина-самець» (пор. лат. vir — «чоловік»). Слово mann (monn) колись мало ширше значення («людина»), але з XIII ст. воно уживається виключно у значенні «чоловік»[8]. Перша складова слова wīfmann — wife (первісно — «особа жіночої статі») у сучасній англійській значить «дружина». Поширена етимологізація слова woman як похідного від womb («матка», «лоно»)[9] є помилковою (у давньоанглійській воно означало «шлунок»).

Залежно від регіону та сфери вжитку використовують звернення: пані, панянка, панночка, громадянка, міс, місіс, мадам та інші.

ДемографіяРедагувати

Жінки на планеті народжуються загалом рідше (100 дівчаток на 106 хлопчиків)[10], що компенсується смертю чоловічих ембріонів та малюків. Втім, соціальні чинники спотворюють природний баланс. З одного боку, смертність чоловіків усіх вікових груп вища за жіночу[11], з іншого — жінки виживають менше через селективні аборти[en] та інші форми феміциду (напр., вбивства честі), переважно жінки гинуть внаслідок домашнього та сексуального насильства, втягнення в проституцію та торгівлю людьми.

Середня тривалість життя жінок вища за чоловічу на 5 років[12], що також пояснюється як біологічними, так і соціальними чинниками[якими?]. Див. Список найстаріших жінок.

Біологічні особливостіРедагувати

 
Доросла жінка та чоловік (з видаленим інтимним волоссям)

У західних культурах поняття "чоловік", як і "жінка", традиційно визначається насамперед через біологічні особливості.

Тілобудова жінки характеризується первинними (морфологічними) та вториними (фізіологічними) статевими ознаками.

У жінок також відмінні: інтенсивність обміну речовин, частота серцевих скорочень і дихання, кількість формених елементів крові, гормональний та біохімічний статус[13], будова скелета, особливо тазу та черепа, в меншій мірі будова м'язів. М'язові тканини жінок меншого об'єму та складають близько 23 % (у чоловіків 40 %).

ГенетичніРедагувати

 
Набір хромосом жінки (в рамці — систематизований): 46 ХХ (одержано спектральним каріотипуванням)

Біологічною причиною відмінностей людей жіночої та чоловічої статі є різний набір статевих (гетеро-) хромосом. Статеві хромосоми у жінки складаються з двох X-хромосом, у чоловіка — одна X-хромосома і одна Y-хромосома. Саме Y-хромосома має SRY-ген (англ. Sex determining region of Y), відповідальний за виробництво протеїну TDF (англ. Testis-determining factor) в ембріоні і визначення статі. За відсутності цього протеїну ембріон розвивається в особу з жіночими характеристиками, наприклад, з гонади розвивається яєчник.

МорфологічніРедагувати

ФізіологічніРедагувати

Стать та гендерна ідентичністьРедагувати

Як правило, при народженні дитини оглядають її статеві органи для того, щоб приписати їй чоловічу або жіночу стать. Але форма статевих органів не завжди відповідає генетичній статті та майбутньому анатомічному та фізіологічному розвитку людини. У деяких інтерсекс-дітей внутрішня анатомія суперечить висновкам, які робляться на підставі огляду зовнішньої будови тіла. На думку деяких біологів, традиційне виділення лише двох бінарних статей суперечить біологічній реальності.

Приписана при народженні стать також може не відповідати гендерній ідентичності людини — внутрішньому самовідчуттю як представника того чи іншого гендера. Незалежно від того, чи є людина інтерсексуальною, вона може відчувати приналежність до гендера, що не був приписаний їй при народженні. Трансгендерні жінки - це жінки, яким при народженні була приписана чоловіча стать. Деякі — хоча не всі — трансгендерні жінки проходять замісну гормональну терапію та різні хірургічні процедури, щоб привести свою зовнішність у відповідність до їхньої гендерної ідентичності.

Жіноче здоров'яРедагувати

Жіноча історіяРедагувати

 
Художнє зображення амазонок в Нюрнберзькій хроніці 1493 року

Докладніше: Жіноча історія, Список жіночих музеїв

У традиційних суспільствах жінки, як правило, вирішували репродуктивні (виховання та догляд потомства, догляд за хворими та літніми, приготування їжі, догляд житла), а чоловіки — продуктивні завдання. Цей розподіл зберігся і призвів до все більшого узалежнення жінки від чоловіка і її підкорення. В Європі приблизно до ХІХ ст. лише чоловіки вважалися юридично дієздатними, неодружена жінка потребувала опікуна. У деяких країнах світу це й досі так.

Жіноча здатність народжувати і цим зберігати групу визначала цінність жінок для суспільства. Здатність до дітонародження стала основою перших культів та релігій, у котрих, за гіпотезами, поклонялися жінкам та в богиням. При цьому однозначність визначення материнства та варіативність визначення батьківства робила репродуктивну жіночу здатність предметом конкуренції та купуляції.

Висувалися гіпотези про матріархальність первісних суспільств (мінойська цивілізація, плем'я амазонок). За мисливства та збиральництва жінки-збирачки відігравали важливу роль, стабілізуючи групу (регулярне здобування їжі було економічно важливішим, ніж мінливий успіх мисливців).

З неолітичної революції чоловіки узурпують владу над жінками (швидше серед кочових пастухів, ніж серед осілих землеробських народів) і суспільства стають патріархальними.

Суспільний внесокРедагувати

 
Механікиня працює з двигуном

Роль і становище жінок в суспільствах є предметом гендерних (зокрема, жіночих) досліджень. Становлення та внесок жінок в історію вивчає жіноча історія (див. Список жіночих музеїв). Ревізію андроцентризму класичної історії здійснює феміністська історія. Дослідження жіноцтва в антропології і культурології започаткував Герман Генріх Плосс фундаментальною працею «Жінка у природознавстві та етнографії»[14]. Докладніше: Жінки в суспільстві, Гендерна історія, Поверх спадщини, Жіночі нагороди.

 
Відсоток студенток, які навчаються на інженерних, виробничих і будівельних програмах у ВНЗ в різних частинах світу

Жіноча освітаРедагувати

Освіта жінок у STEM, Сексизм в освіті, Список країн за середньою кількістю років перебування жінок в закладах освіти, Жіноча освіта в Україні, Вплив освіти жінок на суспільство і економіку[en], Хронологія жіночої освіти[en], Жіночий коледж[en] та Список жіночих коледжів[en], Жіночий пансіон[en], Сестринство.

Жінки і владаРедагувати

 
Участь жінок в урядах за країнами світу

Список жінок-глав держав та урядів, Перша леді, Гендерні квоти, Престолонаслідування, Правляча королева, Список правлячих королев, Королева-регент, Королева-консорт, Жіночий султанат.

Ринок праці та бізнесРедагувати

Жінки і релігіяРедагувати

Становище та культурний образ жінок у більшості релігій були і лишаються підлеглими. Жінки у християнстві, Жінка в буддизмі, Жінки в ісламі. Релігійна освіта жінок та жінки на релігійних посадах отримали розвиток із постанням фемінізму (Ординація жінок, Жіноча семінарія[en]). Історично жінки сегреговані в рамках чернецтва та жіночих монастирів. Див. також: Богиня, Вікка.

У воєнній справіРедагувати

Наука і технологіїРедагувати

Нацковиці від Гіпатії до Марії Склодовської-Кюрі (єдиної лавреатки двох Нобелівських премій) стикалися з Ефектом Матильди в академічному середовищі. Детальніше: Жінки в науці, Жінки у галузях STEM, Список лауреаток Нобелівської премії, Список дослідниць та мандрівниць, Список винахідниць, Список жінок у математиці, Список ботанікинь.

Жінки в космосіРедагувати

Жінки у космосі, Список космонавток

Жіночий спортРедагувати

Жіночий спорт, Перевірка статі у спорті.

МистецтвоРедагувати

Жінки займалися мистецтвом з часів його зародження. Див. Жінки-мисткині, Жінки в фотографії, Список сюрреалісток, Список українських мисткинь. Власне жіночу перспективу досліджують Феміністичне мистецтво, Феміністичний мистецький рух, Феміністична наукова фантастика, виділяючи такі категорії, як Жіноче письмо, Жіночий епос.

Становище за країнамиРедагувати

Західна культураРедагувати

В історії західної культури жінки були нерівні у правах з чоловіками частково у зв'язку з релігією (так, до недавнього часу в християнстві жінки не входили в клір). В сучасних західних країнах (переважно Європи та США) росте тенеденція до зрівнювання в правах. Зміни у ставленні до жінки в ХХ ст. на Заході найяскравіше характеризуються розвитком фемінізму (рух боротьби з сексизмом) та сексуальною революцією.

Мусульманські культуриРедагувати

Докладніше: Жінка в ісламі

За Кораном, жінка, неодноразово порівняна з «криницею Ібліса» (диявол в ісламі), повинна займати принижене становище в суспільстві. У мусульманських суспільствах цей припис суворо виконується. В деяких східних мусульманських країнах чоловіки досі мають прав полігамії (зазвичай багаті, здатні сплатити «калим» за жінку її батькам). У деяких ісламських країнах права жінок обмежені юридично: в Саудівській Аравії їм заборонено бувати на публіці без супроводу родича-чоловіка, брати участь «в усьому, що пов'язане з музикою і костюмованими виставами».

Жінки в УкраїніРедагувати

Жінки в Україні, Фемінізм в Україні, Список українських мисткинь

ДослідженняРедагувати

Становище жінок у різних країнах світу аналізують різні гендерні індекси. Комплексним виміром є, наприклад, Індекс гендерної рівності, поданий у щорічному Глобальному звіті про гендерний розрив.

Дискримінація жінокРедагувати

 
Різниця в заробітній платі чоловіків і жінок у США

Хоча в ХІХ ст. суспільне становище жінок значно покращилося, порівняно з минулим, у багатьох сферах жінки досі зазнають утисків.

  • Феміцид — вбивства новонароджених дівчаток в Індії і Китаї через стереотипи про меншу «цінність» жінок для сім'ї. Сучасний феміцид практикується у вигляді селективних абортів[en]. Китайська політика «одна сім'я — одна дитина» сприяє їм, бо батьки бажають сина більше, ніж доньку. У Китаї дівчинка має вдвічі більші шанси померти до п'яти років, ніж хлопчик.[15]
  • Сексуальне насильство: переважна більшість постраждалих від зґвалтування — жінки. При цьому через міфи про зґвалтування, поширені і в правоохоронній системі, суспільство засуджує потерпілих (звинувачення жертви), злочини замовчуються, ґвалтівників не карають. Під час акції ЯНеБоюсьСказати 2016 року багато українок та росіянок розкрили численні випадки сексуального насильства, котрі раніше приховували, боячись осуду, або зверталися по допомогу до правоохоронних органів, але не отримували її. Див. також: MeToo.
  • Сімейне насильство, серед якого психологічне, економічне, насильство над дітьми, здійснюється переважно проти жінок.
  • Дискримінація на ринку праці: законодавчі заборони наймати жінок на певні посади (в Україні список з 450 посад скасували лише в 2017)[16]; Гендерний розрив в оплаті праці: зарплатня жінок в середньому на до 30 %, нижча, ніж у чоловіків на тих же посадах[17]. «Скляна стеля» — сукупність бар'єрів, що обмежують кар'єрне просування жінок[18];
  • Недрпредставленість у владі: навіть у країнах, перших за гендерною рівністю, парламентарок на 20-25 % менше, ніж парламентарів. У Японії лише 8 % парламентарок.[19] Проблема вирішується гендерними квотами (успішним прикладом є шведський парламент).
  • Негативне висвітлення жінок у медіа (див. Мізогінія у мас-медіа): більшість головних героїв фільмів і книг — чоловіки. Жінки займають 40—50 % робочих місць, проте персонажок фільмів лише 20-30 %, при цьому з меншими ролями.[20] Тест Бекдел оцінює художній продукт як несексистський, якщо дві персонажки розмовляють між собою не про чоловіків (десятигодинна трилогія «Володаря перснів» не пройшла тест).[21]
  • Недопредставлення жінок в інформаційному просторі включає й сексизм у Вікіпедії.
  • Сексуальна об'єктивація жінок у мистецтві, рекламі, ЗМІ, відеоіграх.

Гендерні стереотипиРедагувати

У суспільствах побутують уявлення про якості, «від природи» (не) притаманні жінкам, «жіночі» риси чи заняття, які заважають жінкам займатися наукою, бізнесом, йти у владу, інженерію, ІТ-технологію, сприяють приниженню жінки в суспільному дискурсі та в повсякденні. Жінки вважаються більш балакучими, легковажними, меркантильними, хитрими[22]. Такі стереотипи стимулюють збереження гендерних ролей та гендерної нерівності в суспільстві.[23] Вони шкодять жінкам та сповільнюють розвиток суспільств, гальмуючи половину людського потенціалу[24][25]. Деякі з гендерних упереджень:

  • «Жіноча логіка» — стереотип про відмінну організацію мислення жінок. Є однією з причин дискримінації жінок у доступі до керівних посад. Сучасні дослідження доводять, що між чоловічим і жіночим мозком немає принципової різниці в будові і функціях.[26]
  • «Жінки не схильні до науки» — з малої кількості науковиць хибно висновують менші здібності жінок до науки, а іноді і припускають нижчий інтелект. Сексизм в освіті і при наймі, скляна стеля та нерівна оплата, підтримують стереотип, стримуючи дівчат від занять наукою, через що науковиць і досі в кілька разів менше, ніж науковців.[27] Див. Жіноча освіта, Освіта жінок у STEM.
  • «Підвищена емоційність жінок»: чоловіки вважаються раціональнішими і не мають демонструвати емоції, а жінки — підвищено емоційними. Через це людям обох статей доводиться стримувати нормальну емоційність — чоловікам через суспільний осуд, жінкам через ризик отримати стигму істерії.[22]
  • «Слабкість жінок» — рішучість, сміливість і сила вважаються «чоловічими» якостями, тому потрапити на роботу, що потребує фізичного чи психологічного навантаження, для жінки ускладнено
  • «Сімейне призначення» — думка, що всі жінки прагнуть до шлюбу, дітонародження та обслуговування родини. Через це жінок без такого потягу засуджують чи жаліють, репродуктивний тиск підштовхує жінок жертвувати кар'єрою або особистим життям заради сім'ї.[28] Жінки з вільною сексуальною поведінкою (пошук і часта зміна сексуальних партнерів(-ок)) вважаються «неправильними» і засуджуються.

ФемінізмРедагувати

 
Еріх Гонеккер та Анджела Девіс — одна з найактивніших феміністок 20 століття, правозахисниця, символ руху за права ув'язнених

Завдяки емансипації жінок, поштовхом до котрої став жіночий рух у Західній Європі, традиційна патріархальна структура суспільства поставлена під сумнів. Сьогодні жінки можуть вільно вибирати професію та користуються в більшості країн такими ж юридичними правами, як і чоловіки.

Поява фемінізму як теорії була підготовлена інтелектуальними течіями Заходу: ліберальна філософія і теорія прав людини (Локк, Руссо та інші); соціалістична теорія, розгляд сексуальності та сексуальної поведінки людини в соціальному і політичному контексті (Фрейд, Райх, Маргарет Мід, філософи Франкфуртської школи: Маркузе і Адорно). На феміністську думку значно вплинули ідеології молодіжного протесту, боротьби чорних за громадянські права, утопії контркультури, ідеї сексуальної революції.

Першим проявом масового поширення феміністичних ідей став суфражизм — рух за надання жінкам однакових з чоловіками виборчих прав (див. Жіноче виборче право), що зародився в Англії на межі ХІХ—ХХ ст. Також суфражистки виступали проти дискримінації жінок взагалі в політичному й економічному житті, активно застосовували ненасильницькі методи громадянської непокори.

Під «другою хвилею» фемінізму розуміють ідеї та дії, пов'язані з жіночою визвольним рухом, який почав розвиватися з 1960-х років і виступав за юридичну та соціальну рівність жінок і чоловіків. «Третя хвиля» стала продовженням «другої хвилі» і реакцією на її фактичну невдачу[джерело?]. Появу «третьої хвилі» відносять до 1990-го років. Див. Історія фемінізму.

Культурний образРедагувати

Серед жіночих образів у мистецтві: діва-воїтелька, діва у біді, фатальна жінка. Характерною для більшості культур є сексуальна об'єктивація жінок та чоловічий погляд. Див. Принцип Смурфетти.

СимволікаРедагувати

Серед символів історично позначають жіноче:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Genesis 2:18
  2. Жінка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. McKenna, Wendy (1985). Gender : an ethnomethodological approach. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 0-226-43206-8. OCLC 11623744. 
  4. Chrisler, Joan C.; McCreary, Donald R. (2010). Handbook of gender research in psychology. Volume 1, Gender research in general and experimental psychology. New York: Springer. ISBN 978-1-4419-1465-1. OCLC 630057607. 
  5. Жона // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  7. Webster's New World Dictionary, Second College Edition, entry for "woman". 
  8. dictionary.reference.com. Архів оригіналу за 2 липня 2015. 
  9. The Woman's Bible, By Elizabeth Cady Stanton and the Revising Committee, 1898. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. 
  10. Евгений Азеев, Светлана Кузина. Девочки рождаются ближе к экватору. Архів оригіналу за 10 квітня 2009. Процитовано 11 вересня 2010. 
  11. Константин Красовский, директор Украинского информационного центра по проблемам алкоголя и наркотиков: Почему в Украине вымирают люди среднего возраста?. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 11 вересня 2010. 
  12. CIA — The World Factbook 2009 — Life expectancy at birth. Архів оригіналу за 28 травня 2014. Процитовано 11 вересня 2010. 
  13. Женщина, Сексологическая энциклопедия. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 17 березня 2011. 
  14. Плосс Г. Женщина: Монография. Кн. I. — Сыктывкар-Киров, «Вятка». 1995.
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 19 вересня 2016. 
  16. Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 19 вересня 2016. 
  17. Розрив у заробітній платні у Євросоюзі в 2014 році. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 19 вересня 2016. 
  18. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 19 вересня 2016. 
  19. Global Gender Gap report 2014. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 19 вересня 2016. 
  20. GENDER BIAS WITHOUT BORDERS Архівовано 29 квітня 2015 у Wayback Machine.(англ.)
  21. 10 Famous Films That Surprisingly Fail The Bechdel Test Архівовано 1 лютого 2017 у Wayback Machine.(англ.)
  22. а б Вредные стереотипы о «мужских» и женских» качествах Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.(рос.)
  23. Description and Prescription: How Gender Stereotypes Prevent Women's Ascent Up the Organizational Ladder Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.(англ.)
  24. Гендерное неравенство тормозит развитие Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.(рос.)
  25. Why sexism is bad for the economy Архівовано 28 вересня 2016 у Wayback Machine. (англ.)
  26. Sex beyond the genitalia: The human brain mosaic. Архів оригіналу за 7 липня 2016. Процитовано 20 вересня 2016. 
  27. Экологические модели объяснили, почему в науке мало успешных женщин. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 20 вересня 2016. 
  28. 10 вредных стереотипов об отношениях женщин и мужчин Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.(рос.)
  29. Как розовый стал «женским» цветом Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.(рос.)

ПосиланняРедагувати

Для подальшого читання