Присінок піхви

частина вульви, у якій розташовані уретральний та вагінальний отвори

Вагінальне переддвер'я[1] (лат. vestibulum vaginae) або при́сі́нок пі́хви[2] — частина вульви. За походженням — дистальний кінець сечостатевого синуса ембріона.

Переддвер'я вагіни
Переддвер'я в контексті жіночих геніталій

Межею переддвер'я є гімен або його рештки, що відокремлюють зовнішні геніталії жінки від внутрішніх. Спереду переддвер'я обмежене голівкою та каптуром клітора, ззаду — вуздечкою статевих губ, з боків — малими статевими губами. Простір між гіменом і задньою спайкою (вуздечкою) називається човноподібною ямкою (fossa navicularis), у неї відкриваються протоки бартолінових залоз[2]. Під голівкою клітора розміщується зовнішній отвір уретри. Біля отвору уретри розміщена частина вивідних проток парауретральних залоз (решта відкривається в сам канал).

По боках від вагінального отвору розташовані дві кліторальні цибулини переддвер'я (bulbi vestibuli)[2] — утворення, гомологічні за походженням і ідентичні за будовою непарному печеристому тілу пеніса. Права (bulbus dexter) і ліва (bulbus sinister) цибулини з'єднані тоншою спайкою (commissura bulborum), розташованою між зовнішнім отвором уретри і клітором. Складаються з густого сплетіння судин, оточених сполучною тканиною і пучками гладком'язових клітин. Бічні частини цибулин злегка сплющені і знаходяться в основі великих статевих губ, прилягаючи своїми задніми кінцями до бартолінових залоз. Ззовні цибулини покриті пучками цибулинно-губчастого м'яза.

Вважалося, що, на відміну від губчастого тіла пеніса, тісно зв'язаного з печеристими тілами і сечівником, печеристі цибулини переддвер'я чітко відмежовані від клітора, уретри і переддвер'я. Проте недавнє патолого-анатомічне дослідження показало, що в жінок репродуктивного віку цибулини переддвер'я тісно зв'язані з нижньою частиною вагіни, сечівником і печеристими тілами клітора. Окрім того, відзначено, що у репродуктивному віці об'єм еректильної тканини цибулин багато більший, ніж після менопаузи[3].

Примітки ред.

  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. — «Перун». 2005.
  2. а б в Черкасов В. Г. та ін. (2010). Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти). с. 125. ISBN 978-966-382-214-3. Процитовано 29 липня 2015. {{cite book}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  3. Проф. Д. Нобель. Как устроен клитор.

Джерела ред.