Відкрити головне меню
Бартолінові залози
Skenes gland.jpg
Жіночі статеві органи
Латинська назва glandula vestibularis major
Анатомія Грея subject #270 1266
Артерія глибока зовнішня соромітна артерія
Попередник Урогенітальний синус
MeSH Bartholin's+Glands
Dorlands/Elsevier Bartholin gland

Бартолі́нові за́лози, великі присі́нкові залози або великі вестибуля́рні залози (лат. glandulae vestibulares majores)[1] — довгастоокруглі утворення розміром з біб, щільнуватоеластичної консистенції, розташовані на межі задньої і середньої третини великих статевих губ. В альвеолах залоз виробляється секрет. Вивідні протоки бартолінових залоз сягають у довжину 1,5-2 см і відкриваються з внутрішнього боку малих статевих губ — у човноподібну ямку (fossa navicularis) присінка[2]. Секрет великих залоз присінка має білувате забарвлення, лужну реакцію, специфічний запах. Він виділяється в процесі статевих зносин і сприяє зволоженню піхви[3].

Назву отримали на честь данського анатома К. Бартоліна-молодшого[4][5], деякі джерела помилково приписують відкриття цих залоз його діду — теологу й анатому К. Бартоліну-старшому[6].

ПриміткиРедагувати

  1. Черкасов В. Г. та ін. (2010). Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти). с. 125. ISBN 978-966-382-214-3. Процитовано 29 July 2015. 
  2. Manual of Obstetrics. (3rd ed.). Elsevier. pp. 1-16. ISBN 9788131225561.
  3. Неттер Ф. (переклад Цегельского А.А.) (2004). Атлас анатомії людини. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7. 
  4. Heller, Debra S.; Bean, Sarah (2014). Lesions of the Bartholin Gland. Journal of Lower Genital Tract Disease 18 (4): 351–357. ISSN 1089-2591. doi:10.1097/LGT.0000000000000016. 
  5. Lee, M. Y; Dalpiaz, A; Schwamb, R; Miao, Y; Waltzer, W; Khan, A (2015). Clinical Pathology of Bartholin's Glands: A Review of the Literature. Current Urology 8 (1): 22–25. PMC 4483306. doi:10.1159/000365683. 
  6. C. C. Gillispie (ed.): Dictionary of Scientific Biography, New York 1970.[сторінка?].