Давньоірландська мова
Давньоірландська мова (давньоірл. Goídelc; ірл. Sean-Ghaeilge; шотл. гел. Seann Ghàidhlig; мен. Shenn Yernish) — одна з найдавніших відомих форм гойдельських мов, якою написана велика кількість текстів. Існувала у 7-10 ст..
давньоірландська мова | |
---|---|
Goídelc, Goídelg | |
Регіон | Ірландія, острів Мен, західне узбережня Британії, Шотландія. |
Носії | 0, перейшла в середньоірландську приблизно в 10 столітті н.е. |
Писемність | латинське письмо |
Класифікація | Індоєвропейська |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-2 | sga |
ISO 639-3 | sga |
Основні нині відомі тексти датуються 700-850 роками. Станом на 900 рік мова вже перейшла на ранню середньоірландську. Деякі давньоірландські тексти датуються 10-м століттям, хоча, вочевидь, це копії текстів, складених в більш ранній період. Таким чином, давньоірландська є предком сучасних ірландської, менської та шотландської гельської.
Давньоірландська мала особливо складну систему морфології та особливо аломорфів (досить непередбачувані варіації суфіксів в різних обставинах), а також складна звукова система, яка включає в себе граматично значущі мутації до початкового приголосного слова. Очевидно, що жодна з цих характеристик не була присутня в попередньому першоірландському періоді. Значна частина комплексу аломорфів була згодом втрачена, але звукова система підтримується з невеликими змінами і в сучасних мовах-нащадках.
Пам'ятки
ред.Прямі джерела давньоірландської є досить нечисленними порівняно з латиною або середньоірландською мовою, але все-таки достатньо комплексними, щоб дати досить чітке уявлення про те, як мова функціонувала.
Переважна більшість пам'яток складається з глосів, іншомовних або незрозумілих слів в тексті книги, вставлених як коментарі чи переклади на полях або між рядками рукописів, створених на континенті. Найбільш повними та відомими є глосарійні збірки, які зберігаються сьогодні в Санкт-Галлені, Вюрцбурзі та Мілані. Інші важливі глоси зберігаються в Турині, Карлсруе та Парижі. Вони датуються з 8-им і 9-им сторіччям, найдавнішими вважаються Вюрцбурзькі глоси.
Крім того, також на полях більших текстів зберігаються деякі вірші та інші короткі тексти. Найдавнішою такою пам'яткою є Amra Cholm Cille, хвалебний гімн на честь померлого у 597 році святого Колумби, засновника монастиря на острові Йона. Короткий вірш був написаний незабаром після його смерті приблизно в 600 році. Дещо більш відомою, ніж Amra Cholm Cille є поема Pangur Bán, яка, ймовірно, була створена на півдні Німеччини в 9 столітті. У ній йдеться про дружбу між монахом та білим котом Пангуром Баном, які живуть в одній келії.
Проте значно більша частина джерел давньоірландською являє собою переписані тексти пізніх часів з 10 по 16 ст. Копіювання старих рукописів було одним з основних занять монахів у середньовічних монастирях. Деякі тексти копіювались точно, деякі редагувались різною мірою, деякі були адаптовані лінгвістично і змістовно до тогочасної мови, також усувались помилки в тексті. Для сучасних дослідників реконструкція реального тексту, що складається з декількох "часових шарів", часто є досить важкою задачею. Такі тексти дуже часто є сумішшю середньоірландських та давньоірландських уривків, в яких давньоірландські частини пройшли через руки пізніших редакторів і могли бути змінені. Тому в лінгвістиці завжди необхідна надзвичайна обережність, тому що це рідко давньоірландська в чистому вигляді. Крім того, деякі текстові жанри, особливо юридичні тексти, змінилися набагато менше, ніж інші. Давність багатьох юридичних текстів (включаючи колекцію Senchus Már приблизно 7 століття) робить їх важливим джерелом вивчення давньоірландської мови та ірландського суспільства в цілому.
Класифікація
ред.Давньоірландська в свій час була єдиною мовою гойдельської/гельської гілки кельтських мов, які, у свою чергу, є підродиною ширшої індоєвропейської мовної сім'ї. Давньоірландська є предком усіх сучасних гойдельських: сучасної ірландської, шотландсько-гельської та менської.
Ще старіша форма ірландської називається первісною ірландською. Фрагменти первісної ірландської, переважно особисті імена, відомі з написів на камені, написані огамом. Написи датуються приблизно з 4-им по 6-им століттям. Первісна ірландська, вочевидь, була дуже близькою до пракельтської, предка всіх кельтських мов, вона також мала ряд особливостей, характерних для інших архаїчних індоєвропейських мов.
Фонетика
ред.Приголосні звуки давньоірландської мови представлені в таблиці. Символи /N/, /Nʲ/, /L/, /Lʲ/, /R/, /Rʲ/ позначають сильні сонанти: їх точна артикуляційна характеристика неясна, але, ймовірно, вони вимовлялися як більш довгі і напружені в порівнянні зі слабкими /n/, /nʲ/, /l/, /lʲ/, /r/, /rʲ/.
Губні Зубні Ясенні Задньоязикові Гортанні Носові широкий m N n ŋ вузький mʲ Nʲ nʲ ŋʲ Проривні широкий p b t d k ɡ вузький pʲ bʲ tʲ dʲ kʲ ɡʲ Фрикативні широкий f v θ ð s x ɣ h вузький fʲ vʲ θʲ ðʲ sʲ xʲ ɣʲ hʲ Назалізовані
фрикативніширокі ṽ вузькі ṽʲ Апроксимант широкий R r вузький Rʲ rʲ Бокові приголосні широкий L l вузький Lʲ lʲ
Система давньоірландських голосних складається з 5 коротких і п'яти довгих монофтонгів і 12 дифтонгів.
передній | центральний | задній | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
довгий | короткий | довгий | короткий | довгий | короткий | |
закритий | iː | i | uː | u | ||
середній | eː | e | oː | o | ||
відкритий | aː | a |
довгі | короткі | |||||
ai | ia | ui | au | ĭu | ău | |
oi | ua | iu | eu | ou | ĕu |
Класифікація коротких голосних в ненаголошених складах є досить складною. Всі короткі голосні в кінці слова в ненаголошених відкритих складах можуть стояти або після веляризованої, або після палаталізованої приголосної. Голосні переднього ряду (/e/ і /i/) після веляризованих приголосних пишуться в основному як ae або ai: можливо, мова йде про відтягування назад кореня язика, і вони вимовлялися приблизно як [ɘ] або [ɨ].
Орфографія
ред.Як і в більшості середньовічних мов, орфографія давньоірландської не була впорядкованою, тому наступні твердження слід вважати лише узагальненнями. Окремі рукописи можуть сильно відрізнятись від цих правил.
Давньоірландський алфавіт складається з наступних вісімнадцяти букв латинського алфавіту: a, b, c, d, e, f, g, h, i, l, m, n, o, p, r, s, t, u
Приголосна Початок слова Після голосної немутована форма назалізація леніція b /b/ — /v/ c /k/ /ɡ/ — /k, ɡ/ d /d/ — /ð/ f /f/ /v/ silent /f/ g /ɡ/ — /ɣ/ h використовувалась для означення фрикативних ch, th, ph l /L/ /l/ m /m/ /ṽ/ n /N/ /n/ p /p/ /b/ — /p, b/ r /R/ /r/ s /s/ /h/ /s/ t /t/ /d/ — /t, d/
Див. також
ред.Література
ред.- Beekes, Robert (1995). Comparative Indo-European Linguistics: An Introduction.
- Fortson, Benjamin W., IV (2004). Indo-European Language and Culture: An Introduction.
- Green, Antony (1995). Old Irish Verbs and Vocabulary. Somerville, Massachusetts: Cascadilla Press. ISBN 1-57473-003-7.
- Greene, David (1973). The Growth of Palatalization in Old Irish. Transactions of the Philological Society. 72 (1): 127—136. doi:10.1111/j.1467-968X.1973.tb01017.x.
- Kortlandt, Frederik Herman Henri (2007). Italo-Celtic Origins and the Prehistory of the Irish Language. Leiden Studies in Indo-European. Т. 14. Rodopi. ISBN 9042021772.
- Lehmann, R. P. M.; W. P. Lehmann (1975). An Introduction to Old Irish. New York: Modern Language Association of America. ISBN 0-87352-289-3.
- Matasović, Ranko (2011). Problems in the Reconstruction of Proto-Celtic (PDF). Pavia Summer School in Indo-European Linguistics.[недоступне посилання з квітня 2019]
- McCone, Kim (1987). The Early Irish Verb. Maynooth: An Sagart. ISBN 1-870684-00-1.
- McCone, Kim (2005). A First Old Irish Grammar and Reader. Maynooth: Department of Old and Middle Irish, National University of Ireland. ISBN 0-901519-36-7.
- O'Connell, Frederick William (1912). A Grammar of Old Irish. Belfast: Mayne, Boyd & Son.
- Quin, E. G. (1975). Old-Irish Workbook. Dublin: Royal Irish Academy. ISBN 0-901714-08-9.
- Ringe, Don (2006). From Proto-Indo-European to Proto-Germanic.
- Sihler, Andrew (1995). New Comparative Grammar of Greek and Latin. Oxford University Press.
- Stifter, David (2006). Sengoidelc: Old Irish for Beginners. Syracuse, New York: Syracuse University Press. ISBN 0-8156-3072-7.
- Strachan, John (1949). Old-Irish Paradigms and Selections from the Old-Irish Glosses. Revised by Osborn Bergin (вид. Fourth). Dublin: Royal Irish Academy. ISBN 0-901714-35-6.
- Thurneysen, Rudolf (1946). A Grammar of Old Irish. Translated by D. A. Binchy and Osborn Bergin. Dublin: Dublin Institute for Advanced Studies. ISBN 1-85500-161-6.
- Tigges, Wim; Feargal Ó Béarra (2006). An Old Irish Primer. Nijmegen: Stichting Uitgeverij de Keltische Draak. ISBN 90-806863-5-2.
Посилання
ред.- An Etymological Dictionary of the Gaelic Language [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] MacBain, Alexander Gairm Publications, 1982(англ.)
- Old Irish dictionary [Архівовано 30 квітня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- Old Irish Online from the University of Texas at Austin.(англ.)
- eDIL [Архівовано 5 липня 2007 у Wayback Machine.] (digital edition of the Dictionary of the Irish Language)(англ.)