Дружина (жінка)

партнерка у шлюбі; одружена жінка
Дружина купця за чаєм. Борис Кустодієв, 1918 рік.

Дружи́на[1][2][3], також жі́нка[4], нар.-поет. жона́[5] — жінка у подружжі, партнерка у шлюбі щодо чоловіка.

В Україні дружина і чоловік мають визначені законом рівні права й обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Жінка може носити обручку, щоб продемонструвати статус дружини.

Права дружиниРедагувати

УкраїнаРедагувати

  1. Дружина має право на материнство.
  2. Дружина має право на утримання чоловіком під час вагітності.
  3. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання чоловіком — батьком дитини до досягнення дитиною трьох років.
  4. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання чоловіком до досягнення дитиною шести років.
  5. Право на утримання — вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
  6. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.
  7. Право на утримання — вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

СвітРедагувати

Особливості статусуРедагувати

ХристиянствоРедагувати

Християнська культура керується Новим Заповітом щодо думки про становище дружини в суспільстві, а також її шлюб. Наприклад, Новий Заповіт засуджує розлучення для чоловіків і жінок і припускає моногамію з боку чоловіка. Новий Заповіт не робив ніяких заяв про права власності дружин, які на практиці були під впливом більш світських законів, ніж релігія. До кінця 20-го століття жінки не могли в деяких регіонах подати в суд на чоловіка, якщо він позбавив її цноти, не беручи в дружини. Якщо жінка не хотіла одружуватися, був варіант вступити до монастиря в черниці, стати «нареченою Христовою» — стан, в якому цнота і економічне виживання були б захищені.

ІсламРедагувати

Жінки — та дружини відповідно — в ісламі мають ряд прав і обов'язків. Шлюб відбувається на основі шлюбного контракту. Примус жінки до шлюбу строго заборонений, хоча практикується багатьма неосвіченими мусульманами. Шлюб за домовленістю відносно часто зустрічається серед традиціоналістських сімей, в мусульманських країнах або в іммігрантів першого чи другого покоління в іншому місці.

Дружини в Ісламі повинні носити спеціальний одяг — хіджаб, що може мати різні стилі в залежності від культури країни. Чоловік повинен платити махр нареченій, схожий на частину спадщини.

Традиційно дружина в ісламі розглядається як захищена, цнотлива людина, яка управляє сім'єю. Вона має роль виховання дітей, нового покоління мусульман. В ісламі настійно рекомендується, щоб дружина залишалася вдома, хоча вона повністю в змозі володіти власністю чи працювати. Чоловік зобов'язаний витрачати на всі потреби дружини, а вона не зобов'язана витрачати, навіть якщо багата.

Загалом мусульманські одружені жінки не дуже відрізняються від жінок, що не перебувають у шлюбі, за зовнішнім символом (наприклад, обручка). Проте жіночі обручки стали популярними в останні тридцять років через вплив західної культури[6].

ІндуїзмРедагувати

Докладніше: Жінка в індуїзмі

В індо-арійських мовах, дружина, відома як Патні, означає жінку, яка розділяє все в цьому світі зі своїм чоловіком, і він робить те ж саме, включаючи її ідентичність. Ідеальні рішення приймаються у взаємній згоді. Дружина, як правило, бере на себе що-небудь в родині, найчастіше — здоров'я сім'ї, освіту дітей, потреби батьків.

Більшість індуїстських шлюбів — традиційні. Після того, як знаходять підходящу сім'ю (за кастою, культурою чи фінансовим становищем), хлопчик і дівчинка бачаться і розмовляють, щоб вирішити остаточний результат. Останнім часом західна культура істотно вплинула, і нові покоління відкритіші до ідеї одружитися по любові.

Індійське право визнає зґвалтування, сексуальне, емоційне чи вербальне насильство над жінкою з боку чоловіка злочинами. В індуїзмі жінка або чоловік можуть одружитися, але мати тільки одного партнера/партнерку відповідно.

В Індії жінки можуть носити яскраво-червону цятку на чолі (бінді, тілака), щоб показати свій заміжній статус.

СвояцтвоРедагувати

Пов'язані з дружиною терміни свояцтва:

  • Вуйна — дружина материного брата
  • Діверка чи ятрівка — дружина дівера
  • Дядина — дружина дядька
  • Братова́ — дружина брата
  • Невістка — дружина сина, брата, свояка або дівера
  • Синова́ — діалектне позначення дружини сина[7]
  • Стрийна — дружина батькового брата
  • Шва́ґрова — у діалектах позначення дружини брата[8]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати