Обру́чка, обручальний перстень (чи каблучка) — перстень з дорогоцінного металу, який носять на безіменному пальці руки одружені люди (чоловік, дружина) на знак шлюбної вірності. На відміну від обручального, заручальний перстень носять лише від заручин до весілля, а обручку — увесь час шлюбу. Обручки взаємно дарують під час шлюбної церемонії люди, які одружуються.

Візантійська обручка зі сценами з життя Христа
Двері центрального шлюбного холу Будапешта у вигляді обручки

Історія ред.

У різних джерелах по-різному описується виникнення традиції обручок. Деякі автори вважають, що традиція зародилася в Стародавньому Єгипті, інші — в Стародавній Греції. Древні наречені в знак любові та відданості дарували одне одному символічні обручки, сплетені з конопель або очерету. Пізніше в Стародавньому Римі з'явився звичай, за яким наречений, в знак прийняття зобов'язань за майбутню , під час обряду заручин дарував металеву обручку її батькам. У Стародавній Русі як обручки використовувалися монети.

Округла форма обручки без початку та кінця символізує нескінченність та вічне кохання, а благородний метал, з якого традиційно виготовляють обручки, є символом цноти.

Зовнішній вигляд обручок за свою багатовікову історію зазнав ряд змін. Спочатку обручки були гранично простими й не мали прикрас, сучасні ж можуть містити дорогоцінні камені, поєднання благородних металів, унікальний дизайн.

Звичаї ред.

Носіння обручок ред.

У православних християн прийнято носити обручку на безіменному пальці правої руки, так само роблять католики Австрії. Іще на правій руці обручки носять у країнах Центрально-Східної Європи, а також, зокрема, в таких країнах: у Венесуелі, в Греції, Грузії, Ізраїлі, Індії, Німеччині, Норвегії, Польщі, Росії, Сербії, Україні, Чилі та ін.

На лівій же руці обручки носять в таких країнах, як: Бразилія, Велика Британія, Вірменія, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Куба, Мексика, Сирія, Словенія, США, Туреччина, Франція, Хорватія, Швеція, Японія.

Клятви під час обміну обручками в релігійних церемоніях ред.

  • Східна православна церква: «Вінчається раб божий (ім'я) на рабі божій (ім'я) в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа».

Метали для виготовлення ред.

 
Конструкція каблучки:
① Шинка (ободок відповідного профілю)
② Накладка
③ Кріплення каменів (крапанове, кармезинове, гризантне (закріплення в корнери), гладке (глухе) — каст (оправа для каменя), рант, дигель тощо
④ Вставка (зазвичай дорогоцінний камінь)

Традиційна форма обручки — гладка золота каблучка. Вона може бути прикрашена діамантами або іншим камінням. Сучасна молодь на заміну золотим обручкам часто вибирає обручки з титану, карбіду вольфраму та навіть кераміки.

Розміри обручок ред.

 
Кільцевий вимірювальний конус на 4 шкали
 
Кільцевий вимірювальний конус на 4 шкали
 
Механічний кільцевий витискувач та вимірювальний конус

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ISO 8653:2016 Ювелірні вироби. Кільцеві розміри. Визначення, вимірювання та позначення. ISO. Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 29 січня 2019. 

Посилання ред.