Вікіпедія

Депривація сну

стан недостатнього сну

Депривація сну — нестача або цілковита відсутність задоволення потреби у сні. Може виникнути як результат розладів сну, усвідомленого вибору або примусово, при тортурах і допитах. Позбавлення сну також іноді застосовується для лікування при депресивних станах. Хронічне обмеження сну може викликати втому, денну сонливість, незграбність, призводити до збільшення ваги та загалом негативно впливає на мозок і когнітивні функції. Проте в деяких випадках депривація сну може, як це не парадоксально, призвести до підвищення рівня енергії та пильності, а також до покращити настрій; і хоча довгострокові наслідки депривації сну ніколи не були повністю вивченими, його часто використовують як ефективний метод для лікування депресії.

Деякі дослідження порівнювали ефекти сильного загального позбавлення сну і хронічного обмеження часткового сну. Повна відсутність сну протягом тривалого періоду не часто зустрічається (тільки якщо пацієнт не страждає від фатального безсоння, котре часто передається генетично, або конкретних проблем, викликаних хірургічним втручанням), оскільки коротких мікроснів просто неможливо уникнути під час цього періоду. Тривала загальна депривація сну призвела до смерті у лабораторних тварин.

Використання ред.

Наукові дослідження ред.

У науці експерименти з депривації сну (зокрема на людях) використовуються для вивчення функцій сну і біологічних механізмів, пов'язаних з його нестачею.

Лікування депресій ред.

Депривація сну застосовується при лікуванні деяких видів депресій, особливо з елементами апатії. У психіатричну практику цей метод був введений Вальтером Шульте (Walter Schulte) у 1966. У його дослідженнях було показано, що депривація сну покращує стан хворих із психогенними і органічними депресіями.[1][2]

Тортури ред.

Як методи тортур використовувалися різні види позбавлення людини базових потреб (депривація), у тому числі і депривація сну. Так, в американському таборі Гуантанамо до ув'язнених застосовувалася тортури музикою — позбавлення сну та спокою за допомогою гучної тривалої музики. Під час В'єтнамської війни американських льотчиків, захоплених у полон у Північному В'єтнамі, прив'язували або приковували до стільця та змушували цілодобово сидіти без зміни пози, при цьому не даючи спати[3].

Усвідомлений вибір ред.

Іноді депривація сну може бути використана усвідомлено, як форма богослужіння, розваги, самопізнання або легальної заміни наркотиків.[4] Методика позбавлення себе сну також використовується для досягнення зміненого стану свідомості — яскраві галюцинації, підвищені почуття можуть виникнути після двох безсонних діб (або менше).

У християнстві практика символічно використовується у вигляді всеношного бдіння[5].

У Книзі рекордів Гіннеса є рекорд по числу годин, проведених людиною без сну. Взимку 1963 він був встановлений 17-річним школярем Ренді Гарднером, який не спав 264 години (11 діб)[6]. Після цього представники Книги рекордів заявили, що більше не будуть реєструвати спроби побити цей рекорд, оскільки це може становити загрозу здоров'ю людини. Проте спроби побити рекорд тривали. Останній рекорд датований 2007 роком і належить британцеві Тоні Райта, який зміг безперервно не спати протягом 275 годин[7].

Фізіологічні ефекти ред.

У загальному випадку нестача сну може призвести до наступних проявів:[8][9]

Цукровий діабет ред.

Дослідження, проведене в медичному центрі Чиказького університету, показало сильний вплив депривації сну на здатність людського тіла засвоювати глюкозу, що може призвести до цукрового діабету.[20]

Вплив на мозок ред.

Депривація сну може негативно відбитися на функціонуванні мозку.[21] У дослідженні, проведеному в 2000 в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго, використовувалася магнітно-резонансна томографія для моніторингу активності мозку людей, що виконують прості усні навчальні вправи.[22] Активність лобових часток була вище у людей які виспалися - залежно від вправи мозок іноді намагався відшкодувати недолік сну. Скронева частка головного мозку, яка відповідає за обробку мови, активізувалася у людей які відпочили, чого не спостерігалося у тих хто не виспався. Активність тім'яної частки головного мозку, незадіяної у відпочилих людей при виконанні усних вправ, була вище ніж у людей з депривацією сну.

Експерименти на тваринах показують, що депривація сну збільшує виділення гормонів стресу, які можуть призвести до зниження швидкості регенерації клітин у мозку.[23]

Вплив на процес загоєння ред.

Дослідження 2005 року показало, що здатність до загоєнню ран групи щурів, які провели 5 днів без сну, істотно не змінилася в порівнянні з контрольною групою.[24]

Ослаблення здібностей ред.

Відповідно до дослідження, опублікованого в 2000 в British Medical Journal, депривація сну в чомусь схожа на алкогольне сп'яніння.[25] Люди, які не спали протягом 17-19 годин виконували вправи гірше тих, у яких рівень алкоголю в крові становив 0,05 %, що є дозволеною межею в багатьох західних країнах (у США та Великій Британії він становить 0,08 %).

Нестача сну через довгі робочі зміни у лікарів призводить до збільшення кількості медичних помилок.

Вплив на ріст і ожиріння ред.

Депривація сну призводить до придушення секреції соматотропного гормону. При його недоліку надлишкові калорії конвертуються не в м'язову масу, а в жирові тканини. У дітей дефіцит цього гормону призводить до затримки росту.[26]

Мікросни ред.

Мікроскриви відбуваються, коли людина має значне позбавлення сну. Мікроскрини зазвичай тривають кілька секунд і трапляються найчастіше в моменти сильного нападу сонливості в період тривалого неспання. Людина, як правило, впадає в мікросон, виконуючи одноманітне завдання, як водіння автомобіля, читання книги або перегляд фільму. Мікросни схожі на провали в пам'яті, і людина, яка їх переживає, не усвідомлює, що вони відбуваються.

Щось схоже на мікросни виявили у лабораторних щурів, котрим довго не давали заснути. У процесі, відомому як локальний сон, специфічні локалізовані області мозку переходили в періоди коротких (~ 80 мс), але частих (~ 40 / хв) станів. Незважаючи на періоди вимикання і вмикання нейронів, щури виявилися в стані бадьорості, хоча на тестах показували себе досить погано[джерело?].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Депривація сну як вихід з депресії. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 28 березня 2013.
  2. ↑ Microsleep during partial sleep deprivation in depression.
  3. ↑ American Experience. Return With Honor. Gallery of Mike McGrath's drawings. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 28 березня 2013.
  4. ↑ Депривація сну як легкий наркотик — опис досвіду. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 28 березня 2013.
  5. ↑ Evie Bentley. Awareness: Biorhythms, Sleep, and Dreaming. — Routledge, 1999. — С. 37. — ISBN 0415188725.
  6. ↑ -11-dney-bez-sna / Експеримент: 11 днів без сну — ScienceBlog.Ru — науковий блог (рос.)
  7. ↑ Lenta.ru Британець протримався без сну 11 днів і 11 ночей [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  8. ↑ Sleep deprivation — Better Health Channel. Архів оригіналу за 20 серпня 2009. Процитовано 4 квітня 2013.
  9. ↑ Sleep Deprivation, Bryan F. Read. Архів оригіналу за 9 лютого 2008. Процитовано 4 квітня 2013.
  10. ↑ Charles M. Morin. Insomnia. — Kluwer Academic/Plenum Publ, 2003. — С. 28. — ISBN 0306477505.
  11. ↑ National Institute of Neurological Disorders and Stroke - Brain Basics: Understanding Sleep. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 4 квітня 2013.
  12. ↑ Andrew P. Smith. Handbook of Human Performance. — London : Acad. Press, 1992. — С. 240. — ISBN 0126503524.
  13. ↑ Teachers of Psychology in Secondary Schools. Архів оригіналу за 9 лютого 2008. Процитовано 4 квітня 2013.
  14. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2013. Процитовано 15 квітня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Neural Link Between Sleep Loss And Psychiatric Disorders. Архів оригіналу за 28 лютого 2009. Процитовано 15 квітня 2013.
  16. ↑ а б http://www.betterhealth.vic.gov.au/bhcv2/bhcarticles.nsf/pages/Sleep_deprivation?OpenDocument.
  17. ↑ The Human Brain - Sleep and Stress. Архів оригіналу за 7 січня 2013. Процитовано 17 квітня 2013.
  18. ↑ Harvard Heart Letter examines the costs of not getting enough sleep. Архів оригіналу за 9 травня 2011. Процитовано 17 квітня 2013.
  19. ↑ The Role of Magnesium in Fibromyalgia. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 17 квітня 2013.
  20. ↑ Daniel J. Gottlieb, et al. Association of Sleep Time With Diabetes Mellitus and Impaired Glucose Tolerance. Arch Intern Med. Vol. 165 No. 8 2005; 165: 863—867 PMID 15851636.
  21. ↑ The Human Brain — Sleep and Stress. Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 23 квітня 2013.
  22. ↑ Brain Activity is Visibly Altered Following Sleep Deprivation. Архів оригіналу за 10 березня 2011. Процитовано 23 квітня 2013.
  23. ↑ BBC NEWS | Health | No sleep means no new brain cells. Архів оригіналу за 11 лютого 2007. Процитовано 23 квітня 2013.
  24. ↑ Mostaghimi, L., Effects of sleep deprivation on wound healing. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 23 квітня 2013.
  25. ↑ Moderate sleep deprivation produces impairments in cognitive and motor performance equivalent to legally prescribed levels of alcohol intoxication. Архів оригіналу за 28 грудня 2005. Процитовано 23 квітня 2013.
  26. ↑ Етіопатогенетичні взаємозв'язки СОАС та ожиріння (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2009. Процитовано 23 квітня 2013.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Депривація_сну&oldid=41647127