Відкрити головне меню

Алімéнти (лат. alimentum — харчі, продовольство) — обов'язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім'ї інших, які потребують цього. Проводяться або за згодою, або в судовому порядку. При розлученнях кошти виплачуються на утримання дітей, а в деяких західних країнах відповідно до шлюбного договору на утримування одного колишнього партнера іншим. Найпоширенішим є утримання батьками неповнолітніх і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також утримання дітьми непрацездатних батьків. Діти можуть бути звільнені від сплати аліментів для утримання своїх батьків, якщо буде встановлено, що батьки ухилялися від виконання батьківських обов'язків.

УкраїнаРедагувати

В Україні аліменти на дітей, у разі стягнення їх у судовому порядку, визначаються в розмірі однієї четвертої заробітку на одну дитину, однієї третини заробітку — на двох дітей, половини заробітку — на трьох та більше дітей, але в усіх випадках розмір аліментів не може бути меншим 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину.

Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні в Україні є кримінально караним.

Перелік осіб, які мають право на аліменти, визначений положеннями Сімейного кодексуРедагувати

У нього включені : — Вагітна дружина — аліменти сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду на основі 84 СК незалежно від матеріального становища чоловіка; — Дружина / чоловік, з якою / яким проживає дитина — до досягнення дитиною 3 років, а якщо дитина має вади фізичного або психологічного розвитку, то до досягнення нею 6 років, незалежно від матеріального становища другого з батьків; — Один з подружжя, в тому числі працездатний, проживає і піклується про дитину-інваліда, яка не може обходитися без постійного нагляду — за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання надається на весь час проживання з дитиною — інвалідом і опіки над ним незалежно від матеріального становища того з батьків, з яким проживає така дитина. Розмір аліментів у цьому випадку встановлюється судом; — Жінка / чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, у разі проживання з нею / ним спільну дитину; — Повнолітні діти віком до 23 років, які продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги — до закінчення навчання; — Діти та непрацездатні повнолітні діти мають право на аліменти від інших членів сім'ї та родичів у разі, якщо у них немає батьків.

Виплата сум аліментів може здійснюватися такими способамиРедагувати

1. Через касу підприємства отримувачу аліментів при пред'явленні паспорта або іншій особі на підставі довіреності, підтвердженням чого буде служити видатковий касовий ордер.

2. Шляхом здійснення безготівкового грошового переказу на рахунок одержувача, а за рішенням суду — на особистий рахунок дитини, який відкритий у відділенні Ощадбанку (це пряма вимога п. 3 ст. 193 Сімейного кодексу). У цьому випадку підтверджуючим документом перерахування грошей одержувачу буде платіжне доручення і виписка банку.

3. Поштовим переказом за рахунок платника аліментів, підтвердженням чого буде поштова квитанція.

Фінансова допомога батькамРедагувати

Обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків передбачений Конституцією України, а відповідний механізм встановлений Сімейним кодексом, який чітко вказує, що аліменти можливі виключно на підставі рішення суду.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати