Список сюрреалісток

художниці, фотографині, режисерки, авторки з сюрреалістськими темами в творчості

Даний список включає художниць, фотографинь, режисерок, авторок та мисткинь інших сфер, пов'язаних з рухом сюрреалізму, що зародився на початку 1920-х, навіть якщо самі вони себе до нього не відносили.

Портрет Ім'я Роки Локація Сфера Внесок
Гертруда Аберкромбі[en] 1909–1977 Чикаго Художниця Стала відомою в 1930-х і 40-х, пишучи бідно вмебльовані інтер'єри, пустирі, автопортрети, натюрморти. Характерна деталь — самотня жінка в спадному одязі, часто з атрибутами чаклунства, автобіографічність творчості. Також створювала ксилографії. Була залучена до сцени джазової музики і товаришувала з такими людьми, як Діззі Гіллеспі, Чарлі Паркер і Сара Воган.[1][2]
Меріон Аднемс[en] 1898–1995 Англія Живописиця, графікеса, креслярка Відома сюрреалістичними картинами, де очевидно нез'єднані об'єкти складаються в незвичні, часто розташовані на вулиці, речі та простори (серед котрих трапляються пейзажі рідного для мисткині Дербі).
Ейлін Агар[en] 1899–1991 Британія Художниця, фотографиня Видатна британська сюрреалістка. Створювала складні колажі і картини абстрактних органічних форм, використовуючи різноманітні об'єкти (інколи — знайдені на вулиці) для утворення об'ємних інсталяцій.[3] Писала також в кубістській абстракції.
Фанні Бреннан[en] 1921–2001 Франція-Америка Художниця Типово 3-4-дюймові полотна зазвичай комбінували предмети вжитку (такі як кнопки) з пейзажами. Представлена в двох шоу в 1941 книжковим магазином Вейкфілд.[4] Працювала для Harpers Bazaar та Музею Метрополітен. В 1944 працювала в Європі для Office of War Information. Майже 20 років після пологів не писала, відновилася в1970. З 1973 мала три сольні виставки з Бетті Парсонс та дещо з Coe Kerr Gallery.[1] Книга робіт Бреннан Skyshades вийшла в 1990 зі вступом Calvin Tomkins.
Еммі Бріджвотер[en] 1906–1999 Англія Художниця, поетка Поєднувала сюрреалістські кола Брмінгема і Лондона, будучи важливою учасницею Birmingham Surrealists та British Surrealist Group. Працювала в живописі, чорнилі та колажах. Часті природні образи (птахи, яйця, листя, фрукти, лінії «вусиків винограду»), вигадані пейзажі. Відзначалася «срреалістським сарказмом», атмосферою/темами сну, фантазії, галюцинації, насильства, жорстокості, життя та смерті, добра та зла. Картини справляють значний емоційний вплив. Виставлялася з 1937 до 1996.
Ремедіос Варо 1908 –1963 Мексика, Іспанія Художниця Фантастка, анархістка, вкладала в свої фантастичні роботи філософські та містичні підтексти (студіювала праці Блаватської, Юнга, Фрейда), її босхіанське мистецтво описували як «постсучасну алегорію». Спілкувалася та дружила з Фрідою Кало і Дієго Ріверою, близько здружилася з сюрреалісткою Леонорою Керрінгтон. Відома казковими картинами наукового апарату. Роботи Варо успішно виставляютьсяч в Мексиці та США (відома передусім у Мексиці).
Джейн Граверол[en] 1905 — 1985 Франція, Бельгія Художниця Тісно пов'язана з розвитком бельгійського сюрреалізму. Вважала свої полотна «пробудженими, свідомими мріями». Колективний портрет бельгійських сюрреалістів «La Goutte d'eau». Запропонувала оригінальну, мрійливу версію жіночої чутливості в живописі, подану точною і холодною технікою. Співпрацювала з Марселем Маріанном, перетиналась з Магріттом, Луї Скютенером і Полем Нуже.
Жермен Дюлак 1882 — 1942 Франція Кінорежисерка Сценаристка, теоретикиня кіно. В 1928 році зрежисувала стрічку Раковина і священник[en]. Ввела в ужиток термін «авангард» для позначення експериментального французького кіно 1920-х.
Фріда Кало 1907 –1954 Мексика Художниця Всесвітньо знана сюрреалістка (хоча сама ярлик відкидала), феміністська ікона. Авторка психоделічних портретів-оповідей з високою деталізацією та напруженим драматизмом, що мали широкі культурні та автобіографічні підтексти. Досліджувала тіло (зокрема, нетипове, жіночність, культурну ідентичність та етнос, стосунки, бісексуальність, політику.
Леонора Керрінгтон 1917 –2011 Мексика Письменниця, художниця, феміністка Живопис, проза («Дебютантка», роман «Там, внизу») і драматургія («Фланелева нічна сорочка») насичені фантастикою сновидінь, мотивами кельтської і центрально-американської міфології, гротескним гумором, інтересом до «чудового в буденному». Знімалася в кіно, створювала фрески. Товаришувала з Ремедіос Варо і Фрідою Кало, Пасом, Фуентесом, Ходоровським.[5]
Шейла Легг[en] 1911 — 1949 Перформерка Перформанс 1936 року на Трафальгар-сквер до відкриття Лондонської міжнародної сюрреалістичної виставки: позувала в ансамблі, натхненному картиною Далі, з головою, повністю прихованою в квітковій композиції.[6]
Дора Маар 1907 — 1997 Хорватія-Франція Фотографиня, художниця, модель Відкрила власне фотоательє. Фотомонтаж «Папаша Убю» став візитівкою сюрреалістичного мистецтва. Художній спадок (понад 400 фото і документів) оцінений публікою й критикою тільки посмертно. Дев'ять років позувала для Пікассо, займалася психоаналізом у Лакана.
Аліна Шапочніков 1926 — 1973 Польща Скульпторка, художниця Пережила Голокост. Експериментаторка, феміністка, через сюрреалістичне спотворення людського тіла відкидала табуювання тем жіночої тілесності, сексуальності, інтимності та ідентичності. Працювала в гіпсі, полімерах, смолі на стику поп-арту й нового реалізму, також малюнки і пам'ятники.

Художниці ред.

  • Леонор Фіні (1907—1996), народилася в Буенос-Айресі, виросла у Трієсті, зустрічалася з сюрреалістами в 1936, але офіційно не приєдналася. Писала вражаючі образи, часто зі сфінксами або привидами.[5]
  • Ithell Colquhoun (1906—1988), британська художниця і сюрреалістська авторка.
  • Валентина Гюго (1887—1968), ілюстраторка, брала участь у сюрреалістичному русі між 1930 і 1936 роками. Одружена з Жаном Х'юго.
  • Грета Кнутсон (1899—1983), шведська художниця і письменниця, в 1930-х з Трісаном Тцара.
  • Маруя Малло (1902—1995), іспанська живописиця, у 30-х роках була під впливом сюрреалізму.
  • Маргарет Модлін (1927—1998), американська художниця-сюрреалістка, скульпторка і фотографиня, провела більшу частину дорослого життя в Іспанії.
  • Манон Потвін (нар. 1968), франко-канадська художниця і поетка прози. Сюрреалістська художниця фантастичного мистецтва в природі.
  • Аліса Рахон (1904—1987), французько-мексиканська поетка і художниця. Її роботи сприяли зародженню абстрактного експресіонізму в Мексиці.
  • Едіт Ріммінгтон (1902—1986), британська художниця і фотографка.
  • Пенелопа Роземонт (1942), письменниця і художниця, приєдналася до сюрреалістичної групи в Парижі 1965 року і зустрілася з Андре Бретоном. У Чикаго з друзями організувала активну сюрреалістичну групу, пов'язану з бретонською. Її картини виставлялися на Венеційській бієнале 1986 року.
  • Кей Мудрець (1898—1963), художниця, почала писати сюрреалістичні пейзажі наприкінці 1930-х, познайомившись і одружившись з Івом Тангуєм в 1940.[5]
  • Єва Шванкмаєрова (1940—2005), чеська художниця, керамістка і письменниця. Співпрацювала з Яном Шванкмаєром у фільмах, таких як Аліса, Фауст і Змовники задоволення.
  • Дороті Теннін (1910—2012), американська живописиця, скульпторка, графікеса, письменниця і поетка, на ранні роботи вплинув сюрреалізм. Стала частиною сюрреалістських кіл в Нью-Йорку в 1940-х, була одружена з сюрреалістом Максом Ернстом.
  • Бріджит Бейт Тіхенор (1917—1990), художниця, народжена в Парижі, британського походження, домом обрала Мексику. Сюрреалістична художниця фантастичного мистецтва в школі магічного реалізму і модна редакторка.
  • Toyen (1902—1980), чеська художниця, письменниця, ілюстраторка, членкиня сюрреалістичного руху.

Скульпторки ред.

  • Еліса Бретон (1906—2000) — французька скульпторка, художниця і письменниця, народилася в Чилі. Третя дружина Андре Бретона, створювала сюрреалістичні коробки[fr].
  • Мерет Оппенгейм (1913—1985) — німецько-швейцарська скульпторка і фотографка. Її найвідомішою скульптурою є Об'єкт (сніданок у хутрі), чашка, блюдце і ложка, повністю укладені в м'яке коричневе хутро.[5] Одна з моделей Ман-Рея.
  • Mimi Parent (1924—2005) — канадська скульпторка і художниця, яку Бретон назвав однією з «життєвих сил» сюрреалізму. Її «картинні об'єкти» були гібридами між живописом і скульптурою.

Фотографині ред.

  • Клод Кахун (1894—1954), французька фотографиня і письменниця, пов'язана з сюрреалістичним рухом.
  • Nusch Éluard (1906—1946) — французька фотографиня, перформансистка і модель.
  • Генрієт Гріндат (1923—1986), одна з небагатьох швейцарок, яка зацікавилася мистецькою фотографією, спілкуючись з Бретоном, а потім співпрацюючи з Камю.
  • Іда Кар (1908—1974) — російська фотографиня, жила і працювала в Парижі, Каїрі та Лондоні.
  • Еміла Медкова (1928—1985), чеська фотографиня, яка почала випускати сюрреалістичні твори в 1947 році, перш за все чудові документальні зображення міського середовища.
  • Лі Міллер (1907—1977) — американська фотографиня, фотожурналістка і модель.
  • Франческа Вудман (1958—1981) — американська фотографиня, досліджувла зв'язок між тілом та його оточенням.
  • Каті Хорна (1912—2000), мексиканська фотожурналістка, уродженка Угорщини, сюрреалістична фотографка і вчителька.

Письменниці та поетки ред.

  • Aase Berg (нар. 1967) — шведська поетка і критикиня, була серед членів-засновників Стокгольмської сюрреалістичної групи у 1986 році.
  • Лізе Дехарме (1898—1980) — французька письменниця, пов'язана з сюрреалістичним рухом.
  • Ірен Гамур (1906—1994) — бельгійська письменниця і поетка.
  • Джойс Мансур (1928—1986), єгипетсько-французька поетка. Вперше захопилась сюрреалізмом у Каїрі, переїхала до Парижа в 1953 році.
  • Ольга Ороско (1920—1999) — аргентинська поетка сюрреалістичного покоління «Tercera Vanguardia».
  • Алехандра Пісарник (1936—1972) — аргентинська поетка під впливом сюрреалізму.[7]
  • Валентина Пенроуз (1898—1978) — французька поетка-сюрреалістка, авторка і колажистка.
  • Гізель Прасінос (1920—2015) — французька письменниця грецької спадщини, пов'язана з сюрреалізмом після своєї першої публікації у 14 років.
  • Гія Рісарі (1971 р.) — італійська письменниця, письменниця, есеїстка, перекладачка.
  • Пенелопа Роземонт (нар. 1942) — американська письменниця, художниця, фотографиня, колажистка і співзасновниця Чиказької сюрреалістичної групи. Антологія під її редакцією Сюрреалістичні жінки продемонструвала широту внеску жінок у сюрреалізм.
  • Гінка Стейнвакс (нар. 1942) — німецька вчена і письменниця. Її докторська дисертація про Бретона опублікована як Mythologie des Surrealismus.
  • Бланка Варела (1926—2009) — перуанська поетка. Октавіо Пас охарактеризував її поезію у «духовній лінії» сюрреалізму.[8]
  • Хайфа Зангана (нар. 1950) — іракська письменниця, активно займається сюрреалістичною діяльністю в Лондоні.[9]
  • Уніца Цюрн (1916—1970) — німецька письменниця і художниця. Писала анаграмну поезію, виставляла автоматичний малюнок і співпрацювала з Гансом Белмером як його фото-модель.

Кінематографістки ред.

Дизайнерки ред.

Див. також ред.

Список літератури ред.

  1. Richard Vine, «Where the Wild Things Were», Art in America, May 1997, pp. 98–111
  2. Warren, Lynn, Art in Chicago 1945—1995, Thames & Hudson, 1996
  3. Colvile, Georgiana, Scandaleusement d'elles: trente-quatre femmes surréalistes, Jean-Michel Place, Paris, 1999 ISBN 978-2-85893-496-6
  4. Holland Cotter. Fanny Brennan, Surrealist, 80; Lived in Paris. The New York Times. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 9 червня 2019.
  5. а б в г Heller, Nancy G., Women Artists: An Illustrated History, Abbeville Press, Publishers, New York 1987 ISBN 0-89659-748-2
  6. Penelope Rosemont (1 грудня 2000). Surrealist Women, An International Anthology. USA: The University of Texas Press. с. 88—90. ISBN 9780567171283. Процитовано 20 лютого 2017.
  7. Fiona Joy Mackintosh (2003). Childhood in the Works of Silvina Ocampo and Alejandra Pizarnik. Tamesis Books. с. 130—1. ISBN 978-1-85566-095-3. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 9 червня 2019.
  8. Melanie Nicholson (2013). Surrealism in Latin American Literature: Searching for Breton's Ghost. Palgrave Macmillan. с. 100—1. ISBN 978-1-137-31761-2. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 9 червня 2019.
  9. Franklin Rosemont; Robin D.G. Kelley (2009). Black, Brown, & Beige: Surrealist Writings from Africa and the Diaspora. University of Texas Press. с. 141. ISBN 978-0-292-71997-2. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 9 червня 2019.
  10. [1] [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.], Philadelphia Museum of Art, The Art and Fashion of Elsa Schiaparelli, (2003)