Колаж

техніка, прийом образотворчого мистецтва

Кола́ж (від фр. coller — склеювати) — технічний прийом в образотворчому мистецтві, який ґрунтується на введені у твір різних за фактурою та кольором предметів: шматків газет, афіш, шпалер тощо.

Колаж з фото і документів

У широкому сенсі колаж — включення за допомогою монтажу в твори літератури, театру, кіно, живопису, музики різностильових об'єктів або тем для посилення естетичного ефекту.

Серед сучасних технік колажу, слід виокремити рухливий колаж. Відрізняється від класичних зразків, одночасною присутністю в канві твору статики та динаміки.

ФотоколажРедагувати

 
Д.Хілл і Р. Адамсон "Засідання Вільної церкви в Шотландії".1843

У 1843 році Д.Хілл і Р. Адамсон придумали створити композицію - фотомонтаж з 500 фотографій. На світ з'явився перший в світі фотоколаж і фотомонтаж, який отримав назву "Засідання Вільної церкви в Шотландії".[1]

Колаж із фотографій або частин фотографій називається фотомонтажем. Фотомонтаж — це процес (та результат) створення композиційної фотографії за допомогою розрізання інших фотографій і склеювання цих частин в одне фотографічне зображення. В Україні є відомі фотоколажисти: Параджанов Сергій Йосипович, Роман Баран, Рафаель Левчин та ін.

З появою цифрової фотографії фотоколажі створюють використовуючи програмне забезпечення для редагування зображень, що має назву фотомонтаж. Серед художників цією технікою володіють Арсен Савадов , Олена Голуб , Олександр Ляпін, Микола Недзельский, Святченко Сергій та ін.

Програми для фотоколажуРедагувати

  • AKVIS Chameleon — додаток для створення найскладнішого виду колажів - художніх проектів. Програма дозволяє реалістично поєднувати об'єкти на двох різних знімках, переносити і накладати певний фрагмент однієї фотографії на іншу роботу
  • CollageIt — інструмент для розміщення мініатюр на шаблонній сітці. У програму інтегровані 15 різних зразків робіт, на які можна накладати знімки, додавати рамки і тіні.
  • Collagerator — додаток з максимально доступним функціоналом без реєстрації або додаткових вкладень. Принцип роботи програми простий-користувач як завгодно розміщує мініатюри фото на фоновій підкладці, при необхідності обертає їх, накладає тіні і рамки.
  • Fotor — фоторедактор, який крім відмінних можливостей по обробці знімків має спеціальний режим створення колажів з фотографій шляхом нанесення мініатюр на шаблонну сітку.
  • PhotoMix Collage — додаток для генерування класичних і довільних колажів, а також створення фотокалендарів.
  • Photoscape — редактор колажів методом накладення об'єктів на шаблонну сітку. У додатку є зразки рамок і фонових підкладок, завдяки яким можна оформляти вітальні листівки або обкладинки для альбомів.
  • Picasa — додаток дозволяє структурувати колекцію знімків, застосовувати ефекти, редагувати зображення, створювати слайд-шоу і колажі.
  • Picture Collage Maker Free — програма для створення різних видів проектів: класичних та шаблонних колажів, оформлень листівок та календарів.
  • SmileBox — програма, в якій можно створювати анімовані міні-презентації, генерувати слайд-шоу і робити звукові постери, колажі, листівки.
  • TurboCollage — програма дозволяє довільно розміщувати зображення на фоновій підкладці і обертати їх навколо своєї вісі.
  • АвтоКОЛАЖ — додаток, призначений для генерування контурів зображень, цифр і букв з мініатюр фотографій. Наприклад, за допомогою Автоколаж можна створити вітальну листівку, виклавши з маленьких картинок ім'я ювіляра або пам'ятну дату.
  • Майстер Колажів — додаток, призначений для створення листівок. Наявність набору афоризмів і цитат відомих людей, які можна накладати на фотографії.
  • ФотоКОЛАЖ — програма, за допомогою якої можна створювати обкладинки для альбомів, вітальні листівки, плакати з використанням фотографій, шаблонних рамок і кліпартів.[2]

Колаж в літературіРедагувати

У літературі XX століття колаж характерний для напрямків, які використовували техніку фрагментації тексту, «клеєного» з не зв'язаних зовнішньою оповідною логікою епізодів — цитат, документів і т. п. До таких напрямків відносяться футуризм, модернізм і сюрреалізм. Він знайшов втілення в творчості Л. Арагона, Дж. Джойса, Дж. Дос Пассоса (роман «Манхеттен», 1925), Е. Паунда, Т. С. Еліота, М. Бютора, А. Дебліна (роман «Берлін — Александерплац», 1929) та ін. У футуристів вербальні елементи могли з'єднуватися з елементами живопису («віршокартини» В. В. Каменського).

Колаж в образотворчому мистецтвіРедагувати

Техніка колажу стала використовуватися з тих пір, як в Китаї була винайдений папір, але суспільне визнання і термінологічне вираження він отримав багато пізніше у Франції, завдяки творчості метрів художнього живопису Жоржа Брака, Пабло Пікассо і Анрі Матісса.

Жорж Брак в якості основи колажу використовував газетні вирізки. Покриваючи їх фарбою, він прагнув до досягнення ефекту живопису.

Техніка Анрі Матісса була дещо відмінною - він розривав шматочки кольорового паперу і створював з них цільну композицію. Матісс вручну фарбував аркуші паперу, а потім вирізав з них елементи. При цьому свою стилістику, впізнавану пластику художник не втрачав.[3]

Пабло Пікассо у своїй знаменитій роботі «Натюрморт зі зламаним стільцем». за основу взяв стілець. Межею між колажем і інкрустацією виступає фактор композиції твору. Якщо в колажі елементи складають єдине ціле, то в разі інкрустації один елемент виступає «інструментом» декорування поверхні іншого (наприклад, інкрустація ювелірної прикраси дорогоцінними каменями).

Пізніше в Європі колаж став поштовхом до розвитку поп-арту. Прехідною ланкою від колажу до поп-арту є картина Річарда Гамільтона "Що саме робить наші житла такими особливими, такими привабливими?»

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати