Принцип Смурфетти
сексистський троп з однієї персонажки в чоловічому касті
Принцип Смурфетти (англ. Smurfette principle) — практика у художніх творах, насамперед у фільмах та телесеріалах, включати у повністю чоловічий склад персонажів лише одну жінку.[1] Ця практика задає розповідь, у якій переважають чоловіки, а жінка — є винятком і існує лише додатково до чоловіків.[2][3] Внаслідок цього твори, які використовують такий троп, часто не проходять тест Бекдел, який є індикатором гендерної упередженості у художніх творах.
Термін створила американська поетеса та критикиня Ката Поллітт[en] у 1991 році у «Нью-Йорк Таймс»:
|
Сучасні шоу є або повністю чоловічими, як «Гарфілд», або збудовані на тому, що я називаю принцип Смурфетти: група чоловіків-приятелів буде підкреслена однією жінкою, стереотипно характеризованою... Повідомлення ясне. Хлопці — це норма, дівчата — відміна; хлопці — центральні, дівчата — периферичні; хлопці — індивідуальні, дівчата — типові. Хлопці визначають групу, її історію та її кодекс цінностей. Дівчата існують тільки відносно хлопців. Оригінальний текст (англ.) Contemporary shows are either essentially all-male, like "Garfield," or are organized on what I call the Smurfette principle: a group of male buddies will be accented by a lone female, stereotypically defined... The message is clear. Boys are the norm, girls the variation; boys are central, girls peripheral; boys are individuals, girls types. Boys define the group, its story and its code of values. Girls exist only in relation to boys.[4] |
|
Приклади ред.
Названий на честь Смурфетти[en], єдиної персонажки серед смурфів, принцип також спостерігається у наступних творах:
- Міс Піггі[en] серед маппетів[en][4][5],
- Лея Орґана в оригінальній трилогії «Зоряних воєн»[5],
- Пенні у «Теорії великого вибуху» (у 1—3 сезонах)[5],
- Елейн Бенес[en] у «Сайнфелді»[6],
- Канга у творах про Вінні-Пуха[4],
- Ейпріл О'Ніл у Черепашках-ніндзя[3][4],
- Ґамора у «Вартових Галактики»[7],
- Чорна Вдова у «Месниках»[7],
- Одинадцять у «Дивних дивах»[8].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Lori Day; Charlotte Kugler (1 травня 2014). Her Next Chapter: How Mother-Daughter Book Clubs Can Help Girls Navigate Malicious Media, Risky Relationships, Girl Gossip, and So Much More. Chicago Review Press. с. 203–. ISBN 978-1-61374-859-6. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2017.
- ↑ What the Smurfette Principle Teaches Your Kids About Girls [Архівовано 2 червня 2012 у Wayback Machine.]. The Huffington Post
- ↑ а б Sharon Gmelch; Marcie Heffernan Stoffer; Jody Lynn Yetzer (1998). Gender on Campus: Issues for College Women. Rutgers University Press. с. 224–. ISBN 978-0-8135-2522-8. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2017.
- ↑ а б в г Hers; The Smurfette Principle. The New York Times, 7 April 1991
- ↑ а б в Tropes vs. Women: #3 The Smurfette Principle. Feminist Frequency. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 30 January 2016.
- ↑ Cultural Hegemony in the United States. SAGE Publications. 2000. ISBN 9781452221960.
- ↑ а б Marvel To Include More Female Representation In Upcoming Films. Odysseyonline.com. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 30 January 2016.
- ↑ Stranger Things 2: A Sexist Trope Could Be Fixed With Season 3 | IndieWire. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
- ↑ The Smurfette Principle. tvtropes.org. Архів оригіналу за 6 грудня 2016. Процитовано 4 грудня 2016.
Посилання ред.
- Принцип Смурфетти [Архівовано 12 грудня 2017 у Wayback Machine.] на сайті TV Tropes