Індивідуалі́зм (фр. individualisme) — це моральна позиція, політична філософія, ідеологія чи соціальний світогляд, який підкреслює цінність особистості. Індивідуалісти сприяють здійсненню своїх цілей та бажань, цінують незалежність та виступають за те, щоб інтереси індивіда переважали державні чи соціальної групи, вони також проти зовнішнього втручання у інтереси індивіда зі сторін інституцій таких як держава та суспільство. Індивідуалізм часто наводять у контрасті з тоталітаризмом, колективізмом та іншими корпоративними соціальними формами.[1][2]

Політичний спектр

Індивідуалізм фокусується на людині і так починається, "з фундаментальної передумови, що людська індивідуальність має першочергове значення у боротьбі за визволення". [3] Анархізм, екзистенціалізм та лібералізм — приклади політичних напрямків, які передбачають людську індивідуальність як головний предмет аналізу. [3] Індивідуалізм, таким чином, передбачає "право індивіда на свободу та самореалізацію". [4]

Він також використовувався як термін, що позначає "Якість буття індивіда; індивідуальність"[5]. Індивідуалізм, таким чином, також пов'язаний з богемними інтересами та способом життя, де існує тенденція до самореалізації та експериментування на відміну від ортодоксальних масових поглядів та манер поведінки[6].

Вислови про індивідуалізм

ред.

Фрідріх Гаєк

ред.

Зауважимо, що головні риси індивідуалізму, який виріс із християнства та класичної античної філософії, уперше були розроблені в епоху Відродження і відтоді виросли і розширилися в західну європейську цивілізацію з її повагою до особистості як такої, що означає визнання для кожної особи верховенства її поглядів і смаків, хай які вони специфічні, а також переконання в тому, що всім людям бажано розвивати свої індивідуальні таланти і схильності.[7] "Шлях до рабства", 1944

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
  • ІНДИВІДУАЛІ́ЗМ [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] //ЕСУ

Література

ред.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. McIntyre-Mills, Janet; Wirawan, Rudolf (4 жовтня 2017). Governing the Anthropocene: Through Balancing Individualism and Collectivism as a Way to Manage Our Ecological Footprint. Balancing Individualism and Collectivism. Cham: Springer International Publishing. с. 75—96. ISBN 978-3-319-58013-5.
  2. Hayek, Friedrich A. von (Friedrich August), 1899-1992. (1994). The road to serfdom (вид. 50th anniversary ed. / with a new introduction by Milton Friedman). Chicago: University of Chicago Press. ISBN 0-226-32059-6. OCLC 30733740.
  3. а б The politics of individualism: liberalism, liberal feminism and anarchism. Choice Reviews Online. Т. 32, № 05. 1 січня 1995. с. 32–2995-32-2995. doi:10.5860/choice.32-2995. ISSN 0009-4978. Процитовано 1 квітня 2020.
  4. Wood, Ellen Meiksins. (1972). Mind and politics; an approach to the meaning of liberal and socialist individualism. Berkeley,: University of California Press. ISBN 0-520-02029-4. OCLC 534335.
  5. West, Ellis M. (2019). Constitutional Rights and Ascertaining Their Original Meaning. The Free Exercise of Religion in America. Cham: Springer International Publishing. с. 17—32. ISBN 978-3-030-06051-0.
  6. Snyderman, G. S.; Josephs, W. (1 грудня 1939). Bohemia: The Underworld of Art. Social Forces (англ.). Т. 18, № 2. с. 187—199. doi:10.2307/2570771. ISSN 0037-7732. Процитовано 1 квітня 2020.
  7. Фрідріх Гаєк. Шлях до рабства / пер. з англ. Сергій Рачинський. - К. : Наш Формат, 2022. - 208 с. - С. 25