Відкрити головне меню

Індивідуалі́зм (фр. individualisme)

  1. Напрям в етиці, соціології, політиці, філософії, який, на противагу колективізму, розвиток особистості вважає метою і змістом історичного процесу.
  2. Риса світогляду, яка характеризується самопротиставленням окремого індивіда колективові і суспільству.
  3. І. економічний — спосіб вивчення і дослідження економічних явиш, де за вихідний пункт взято окрему особу.

Індивідуалізм виражається у визнанні пріоритету інтересу індивіда над колективними, або інституціональними інтересами. Протилежним поняттям є колективізм. Індивідуалізм прагне створити свій мікросвіт та відмежуватися від іншого суспільства. Елементами індивідуалізму є незалежне існування або автономія, самодостатність і можливість обмежувати себе.

Розрізняють такі види індивідуалізму як політичний і анархічний.

Перший  характерний тим, що виступає за скорочення  політичної  ролі держави, стверджуючи, що  для неї необхідний  обмежений набір  функцій щоби підтримати перш за все правовий порядок. А от анархісти – індивідуалісти проти монополії держави  і її вплив на правоохоронні функції, притримуються такої думки, що такі послуги можуть бути запропоновані  лише зі сторони приватних осіб, які є не тільки ефективними, а й моральними.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
  • ІНДИВІДУАЛІ́ЗМ //ЕСУ

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати