Багáтство — достатня кількість цінних фінансових чи матеріальних благ, які можна використати для транзакцій. В економічному розумінні — це чиста вартість матеріальних і фінансових засобів (усі активи мінус пасиви), якими володіє нація, особа чи фірма у певний проміжок часу. Також може означати велику кількість чогось, багатоманітність[1] (культурне багатство, духовне багатство). Етимологічно походить від індоєвропейського bhádaḥ — маєток, щастя.[2]

Національне багатство

ред.

Націона́льне бага́тство — це сукупність матеріальних благ і духовних цінностей, нагромаджених суспільством за всю його історію.

Масштаби, структура і якісний рівень національного багатства визначають економічну могутність країни, потенціал її наступного соціально-економічного розвитку.

До національного багатства відносять основні засоби, матеріальні ресурси, страхові запаси, золотий запас та природні ресурси.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Яременко Василь, Сліпушко Оксана // «Новий тлумачний словник української мови», вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р., стор. 74, том 1 (А-Є), ISBN 966-7173-02-X
  2. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — с 109.

Джерела

ред.
  • Яременко Василь, Сліпушко Оксана // «Новий тлумачний словник української мови», вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р., стор. 74, том 1 (А-Є), ISBN 966-7173-02-X.

Посилання

ред.