Відкрити головне меню

Велика Вітчизняна війна

історіографічний термін
(Перенаправлено з Велика Вітчизняна Війна)
Це стаття про термін, яким позначається війна 1941—1945 між Німеччиною та СРСР. Про саму війну — див. Німецько-радянська війна

Вели́ка Вітчизня́на війна́ (рос. Великая Отечественная война, англ. Great Patriotic War) — термін, що вживався в радянській історіографії та використовується Росією та низкою країн СНД для окреслення німецького-радянського фронту 1941–1945 років у рамках Другої світової війни.

У новітній українській історіографії воно було замінено терміном німецько-радянська війна. Поза межами колишнього СРСР «Велика Вітчизняна війна» практично не використовується. В англомовних країнах її замінює Німецько-радянська війна (англ. German-Soviet war) як складова Східного фронту (англ. Eastern Front); у німецькій історіографії — Німецько-радянська війна (нім. Deutsch-Sowjetischer Krieg), Російський похід (нім. Russlandfeldzug), Східний похід (нім. Ostfeldzug).

9 квітня 2015 року Верховна Рада України в рамках «декомунізаційного пакету законів» ухвалила закон «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років»[1], за яким в офіційному документообігу використовуватимуть виключно термін Друга світова війна, а термін «Велика Вітчизняна» більше не використовується[2].

ТермінРедагувати

 
«Батьківщина-мати кличе!». Радянський плакат перших днів війни

Уперше термін «вітчизняна війна» щодо війни Німеччини і СРСР з'явився в тексті виступу В'ячеслава Молотова по радіо 23 червня 1941 року:

Свого часу на похід Наполеона в Росію наш народ відповів вітчизняною війною і Наполеон зазнав поразки, прийшов до свого кінця. Те ж саме буде і з Гітлером, що зазнався і оголосив новий похід проти нашої країни. Червона Армія і весь наш народ знову поведуть переможну вітчизняну війну за батьківщину, за честь, за волю[3].
Оригінальний текст (рос.)
В свое время на поход Наполеона в Россию наш народ ответил отечественной войной и Наполеон потерпел поражение, пришел к своему краху. То же будет и с зазнавшимся Гитлером, объявившим новый поход против нашей страны. Красная Армия и весь наш народ вновь поведут победоносную отечественную войну за родину, за честь, за свободу.

Того ж дня газета «Правда» надала цілу шпальту голові Товариства старих більшовиків Омеляну Ярославському. Стаття називалася «Велика Вітчизняна війна»[4]. У виступі Йосипа Сталіна по радіо 3 липня 1941 року було вжито словосполучення «Всенародна вітчизняна війна»[5][6].

На думку голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича, приставка «Велика» додана для підкреслення значущості радянсько-німецького конфлікту для СРСР, масштабів та наслідків цього конфлікту для Європи. Конфлікт, представлений як Велика Вітчизняна війна, став наріжним націотворчим міфом СРСР, що служив основою формування радянської ідентичності, а в перспективі й радянського народу[7][ненейтрально].

Як альтернативу терміну «Велика Вітчизняна війна» один із відомих дослідників Другої світової війни Володимир Різун (Суворов) запропонував визначення «Перша Соціалістична Війна»[8], бо, на його думку, бойові дії точилися між двома соціалістичними державами (СРСР та націонал-соціалістичною Німеччиною)[джерело?].

Хронологічні рамкиРедагувати

  Зовнішні відеофайли
  Коротко про головне. Міфи про Велику Вітчизняну Війну, 24 Канал, опубліковано 21 червня 2017 року

У радянській історіографії «Велика Вітчизняна Війна почалася 22 червня 1941 року й закінчилася 9 травня 1945 року перемогою радянського народу і його збройних сил».[9]

 
Монета Банку Росії. Серія: «Велика Вітчизняна війна», Розгром радянськими військами Квантунської армії, 3 рублі

Але юридично датою припинення війни є дата видання Указу Президії ВР СРСР від 25.01.1955 «Про припинення стану війни між Радянським Союзом і Німеччиною».[10]

Використання в УкраїніРедагувати

Термін «Велика Вітчизняна війна» використовували в офіційних документах, що їх видавали Президент України та Верховна Рада України. Наприклад, Указ Президента України від 30 квітня 2005 року має назву «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 60-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»[11], Постанова Верховної Ради України від 5 березня 2010 року має назву «Про проголошення 2010 року в Україні Роком ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років», цей же термін використовується в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Також термін «Велика Вітчизняна війна» можна побачити в документах, виданих місцевими органами влади[джерело?].

Питання використання термінів «Друга світова війна», «Велика Вітчизняна війна» та «Німецько-радянська війна» у газеті «Голос України» від 22 червня 2011 порушив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, зазначивши, що деякі з цих термінів позбавлені ідеологічного змісту, а інші — «несуть таке навантаження, що породжує скепсис щодо їх наукової коректності»[12].

Після 1991 р. в шкільних підручниках незалежної України здебільшого вживали термін «Друга світова війна». Після того, як новообраний Президент України Віктор Янукович призначив міністром освіти та науки Дмитра Табачника, 2011 року до нових шкільних підручників повернули радянський термін «Велика Вітчизняна війна», що відповідає історіософським концепціям міністра[ненейтрально], оприлюдненим свого часу у ЗМІ Росії. Зазначений термін фігурує в назві розділу, який раніше називався «Україна під час Другої світової війни»[13][14].

В Україні існують музеї, у назві яких фігурує цей термін. До липня 2015 року Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс у Києві мав назву «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років».

ДискусійністьРедагувати

 
Плакат «Друга вітчизняна війна» (1914—1918)

Назва «Велика Вітчизняна війна» прийнятна для однієї сторони. Солдатів вермахту або бійців УПА чи лісових братів неможливо назвати учасниками Великої Вітчизняної Війни. Не підходить цей термін і для союзників СРСР, які воювали на радянській території (чехів, поляків та ін.).[джерело?][ненейтрально]

У 1914—1917 рр. офіційна російська[джерело?][ненейтрально] пропаганда намагалася назвати Першу світову війну з боку Росії великою і вітчизняною. Наприклад, в архівному фонді канцелярії Таврійського губернського комісара Тимчасового уряду зберігається написане архієпископом Димитрієм «Послання до пастви Таврійської».[джерело?] У ньому є такі рядки:

Нинішня кровопролитна велика вітчизняна війна ясно показала, що наша країна і Російський народ стоять на краю безодні.
Оригінальний текст (рос.)
Нынешняя кровопролитная великая отечественная война ясно обнаружила, что страна наша и народ Русский стоят на краю пропасти.[15]

Деякі білі емігранти називали цю війну «Другою Громадянською війною» (рос. Вторая Гражданская война), оскільки деякі з них боролися в лавах військ Німеччини проти Радянського Союзу, сподіваючись скинути більшовиків і відновити дореволюційний державний лад[16].

25 травня 2010 року Львівська обласна рада ухвалила рішення про відзначення щороку на території області 8-9 травня Днів пам'яті жертв Другої світової війни. Також облрада вирішила не використовувати термін «Велика Вітчизняна війна» як такий, що «не відповідає українській історичній реальності». За таке рішення проголосували 62 депутати. 13 жовтня 2010 року Галицький районний суд міста Львова прийняв до розгляду позовну заяву прокуратури Львівської області про скасування рішення Львівської облради «Про відзначення Днів пам'яті жертв Другої світової війни»[17].

Пізніше Львівський окружний адміністративний суд залишив без розгляду позовну заяву заступника прокурора Львівської області до Львівської обласної ради про визнання незаконним рішення сесії облради «Про відзначення Днів пам'яті жертв Другої світової війни».[18]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Закон України від 09.04.15 №315-VIII «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років»
  2. Рада ухвалила «декомунізаційний пакет» // BBC-Україна, 9 квітня 2015
  3. (рос.) Известия. № 147 (7523), 24.06.1941
  4. Газетні публікації 24 червня 1941
  5. С.Кульчицький. Велика Вітчизняна війна (походження і суть терміна) // День, № 11, 19.01.2002
  6. І. В. Сталін, Виступ по радіо 3 липня 1941. Архів оригіналу за 26 жовтень 2011. Процитовано 28 вересень 2011. 
  7. Володимир В'ятрович (4 листопада 2009). Велика нічия. Українська правда. Процитовано 2019-10-02. ]
  8. Беру свои слова обратно. — Донецк: Сталкер, 2005
  9. Українська Радянська Енциклопедія, АН УРСР, Т. II, стор. 257.
  10. Указ Президиума ВС СССР от 25.01.1955 «О прекращении состояния войны между Советским Союзом и Германией» Архівовано 17.01.2012, у Wayback Machine. (рос.)
  11. Указ Президента України № 748/2005
  12. В. Литвин Сьогодні — День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні — «Голос України» 22 червня 2011
  13. У підручники історії повернули Велику Вітчизняну, а ОУН урізали // ТСН
  14. В учебники вернули Великую Отечественную, а ОУН урезали // Сегодня
  15. Кульчицький С. Велика Вітчизняна війна (походження і суть терміна) // День, №11, 19.01.2002
  16. Вторая Мировая и Вторая Гражданская война (рос.)
  17. Львівський суд вирішує долю терміну «Велика Вітчизняна війна» // ZIK, 13.01.2010
  18. Суд залишив у силі рішення про заборону терміну "Велика Вітчизняна війна". Українська правда. 11 березня 2011. Процитовано 9 травня 2013. 

Джерела та літератураРедагувати