Костянтин Пятс

естонський політик

Костянтин Пятс (ест. Konstantin Päts; 23 лютого 1874, волость Тахкуранна, Перновський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія (нині Пярнумаа, Естонія) — 18 січня 1956, с. Бурашево, Калінінська область, РРФСР, СРСР) — естонський політичний діяч та президент країни з 1938–1940. Один із найвпливовіших політиків міжвоєнної демократичної Естонії, п'ять разів очолював уряд впродовж двох десятиліть до Другої світової війни, а також був єдиним президентом країни. Після радянської окупації в червні 1940 він формально керував країною протягом місяця, допоки не був заарештований сталінським режимом та депортований до СРСР, де помер у 1956.

Костянтин Пятс
ест. Konstantin Päts
ест. Konstantin Päts
Костянтин Пятс ест. Konstantin Päts
Костянтин Пятс
ест. Konstantin Päts
1-й Президент Естонії
24 квітня 1938 — 21 червня 1940
Попередник посада заснована
Наступник посада скасована; Леннарт Мері (з 1992)
Прем'єр-міністр Естонії
24 лютого 1918 — 8 травня 1919
24 січня 1934 — 3 вересня 1937
Державний старійшина Естонії
25 січня 1921 — 21 листопада 1922
2 серпня 1923 — 26 березня 1924
12 лютого 1931 — 19 лютого 1932
1 листопада 1932 — 18 травня 1933
21 жовтня 1933 — 24 січня 1934
Державний протектор Естонії
3 вересня 1937 — 24 квітня 1938
Попередник посада заснована
Наступник посада скасована

Народився 23 лютого 1874(1874-02-23)
волость Тахкуранна, Перновський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія (нині Пярнумаа, Естонія)
Помер 18 січня 1956(1956-01-18) (81 рік)
с. Бурашево, Калінінська область, РРФСР, СРСР
Похований Метсакальмісту
Відомий як політик, журналіст, адвокат, правник
Країна Російська імперія і Естонія
Національність естонець
Освіта Імператорський Юр'ївський університет
Alma mater Тартуський університет
Політична партія Farmers' Assembliesd
У шлюбі з Хельма Пееді
Діти Viktor Pätsd
Релігія православна церква
Нагороди
Хрест Свободи 1 класу 1 ступеня
Хрест Свободи 1 класу 1 ступеня
Хрест Свободи 3 класу 1 ступеня
Хрест Свободи 3 класу 1 ступеня
Кавалер ордена Державного герба на ланцюгу
Кавалер ордена Державного герба на ланцюгу
Орден Білої зірки на ланцюзі (Естонія)
Кавалер ордена Орлиного хреста 1 класу (Естонія)
Кавалер ордена Орлиного хреста 1 класу (Естонія)
Кавалер ордена Естонського Червоного Хреста 1 класу 1 ступеня
Кавалер ордена Естонського Червоного Хреста 1 класу 1 ступеня
Пам'ятний знак Естонського Червоного Хреста
Пам'ятний знак Естонського Червоного Хреста
Орден Трьох зірок
Орден Трьох зірок
Великий хрест ордена Данеброг
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Орден Білого орла (Польща, 1921-1939)
Орден Білого орла (Польща, 1921-1939)
Кавалер Великого хреста ордена Святих Маврикія та Лазаря

Життєпис

ред.
 
Зустріч президента Естонії Костянтина Пятса на віллі Ґопляна у Трускавці. 1935 рік
 
Лідери Естонської республіки під час останнього святкування річниці незалежності країни, 24 лютого 1940. Ліворуч направо: генерал Йохан Лайдонер, Костянтин Пятс, прем'єр-міністр Юрі Улуотс

У 1898 році закінчив факультет Права Університету Тарту. Служив у російській армії.

Працював редактором газети «Teataja» у Таллінні, потім у Талліннському муніципалітеті. Брав участь у Революції 1905 року. Був засуджений заочно, знаходячись у Швейцарії.

Після повернення у Російську Імперію в 1909 році відбував покарання у в'язниці Санкт-Петербургу.

У 1918 році арештований німецькою владою і з липня по листопад перебував у концентраційному таборі у Польщі. Після повернення до Естонії незабаром став прем'єр-міністром і міністром оборони.

Кілька разів обіймав пост керівника держави (1921—1934). У 1938 році обраний президентом.

Жертва сталінської окупації

ред.

Втратив владу в 1940 після окупації Естонії СРСР. Заарештований радянською владою та депортований.

Помер у психіатричній клініці в Твері (Бурашово) 18 січня 1956 року.

Джерела

ред.
  • по материалам российской Википедии. Костянтин Пятс: Биография. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 18 січня 2013.[неавторитетне джерело]
  • Денис Ковальов (22.03.2017). Чи повторить Порошенко помилковий шлях Пятса? (авторский блог). Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 22 березня 2017.