Відкрити головне меню

Жнива розпачу: Життя і смерть в Україні під нацистською владою

«Жнива розпачу: Життя і смерть в Україні під нацистською владою» — монографія нідерландського історика Карела Беркгофа. Книга з'явилася у 2004. Присвячена дослідженню повсякденного життя та стратегій виживання під нацистською окупацією в 1941–1944 роках населення Райхскомісаріату Україна, який охоплював чималу частину українських земель.

Зміст

Висновки дослідникаРедагувати

Називаючи причини поразок Червоної армії у перші місяці після нападу Німеччини, автор значно важливішими, ніж нестача спорядження, зброї, завбачливості керівництва СРСР чи вишколу солдатів, називає «дезертирство і небажання воювати» (с.23)[1]

Охарактеризовано репресивні дії НКВС, а також застосування тактики «випаленої землі» Червоною армією при відступі з України.[1]

Дослідник, проаналізувавши реакцію людей на ці події та падіння радянського режиму, приходить до висновку, що ця реакція «була, мабуть, безпрецедентною в історії європейських воєн», зокрема, на його думку, більшість селян «були раді, хоча й стримані», багато солдатів не хотіли битися (с.44).[1]

У дослідженні аргументовано стверджується, що під час окупації рівень життя селян був вищий, ніж до війни.[1]

Аналізуючи стан видання газет і журналів, використання української мови в діловодстві, як наслідок політики окупаційної адміністрації, зокрема Е. Коха, Беркгоф зазначає, що «ця місцина ще ніколи не бачила такої ґрунтовної та успішної українізації» (с.198).[1]

Українське виданняРедагувати

Видано згідно редакційного правопису видавництва Часопис "Критика" з порушенням норм чинного українського правопису.

Беркгоф Карел. Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою / Український науковий інститут Гарвардського університету; Інститут Критики. — К.: Вид-во Часопис «Критика», 2011. — 556 с. ISBN 978-966-8978-37-1

Переклад з англійської Тараса Цимбала.

З анотації:

Будучи прихильником антропологічного підходу, автор наголошує саме «людську» історію, а не політичну чи інституційну, і територіальну, а не національну чи етнічну, і тому не обмежується самими лише українцями, а приділяє належну увагу всім мешканцям краю, зокрема описує геноцид євреїв і ромів, становище росіян і «фольксдойчів», українсько-польський конфлікт на Волині тощо.

Окремо зіставлено побут на селі та в місті, досліджено долю військовополонених, радянський і націоналістичний партизанські рухи, феномен колаборації, перебіг примусових депортацій, культурне та релігійне життя.

Особливо важливим є висвітлення штучного голоду в Києві, який автор порівнює з Голодомором 1933–1934 років, а також аналіз етнічних ідентичностей та політичних лояльностей і висновок про вплив радянських репресивних практик на творення ментальності, що зумовила брак солідарності й опору окупантам в обставинах терору та масового нищення.

Зіперта на дуже широкий масив архівних документів, публікацій і опитувань, монографія стала, на думку критиків, взірцево новаторським, проривним та найґрунтовнішим дослідженням свого предмета.

Призначена і фахівцям — історикам, соціологам, культурологам, політологам, і всім, хто цікавиться історією Другої світової війни та України в XX столітті.

ЗмістРедагувати

Передмова …9

Вступ …11

  1. Радянська Україна і вторгнення німецьких військ …17
  2. Райхскомісаріат Україна …45
  3. Голокост євреїв і ромів …69
  4. Військовополонені …97
  5. Життя в селі …121
  6. Становище в містах …147
  7. Голод у Києві …169
  8. Народна культура …191
  9. Етнічна ідентичність і політичні лояльності …209
  10. Релігія і народна набожність …235
  11. Депортації та примусова міграція …257
  12. Останні дні нацистської влади …279

Висновки …309

Додатки …317

Таблиці …317

Примітки …320

Скорочення …423

Джерела …424

Подяки …429

Покажчик …431

Список ілюстрацій …453

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д В. А. Нестеренко. Рецензія. Карел Беркгоф. Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою. Сумський історико-архівний журнал. - 2012. - № XVI-XVII. - С. 230-232. 

ПосиланняРедагувати