Міклош Горті

Мі́клош Го́рті (угор. Horthy Miklós; 18 червня 1868, Кендереш, комітат Сольнок, Австро-Угорщина — 9 лютого 1957, Ештуріл, Португалія) — угорський політичний та військовий діяч, регент Королівства Угорщина (1920—1944), віцеадмірал австро-угорського флоту (1918).

Міклош Горті Horthy Miklós
угор. Horthy Miklós нім. Nikolaus Horthy von Nagybánya
4-ий Регент Угорського королівства
1 березня 1920 — 16 жовтня 1944
Попередник	Кароль Гусар
Наступник	Ференц Салаші
Народився	18 червня 1868(1868-06-18) Кендереш, комітат Сольнок, Австро-Угорщина
Помер	9 лютого 1957(1957-02-09) (88 років) Ештуріл, Португалія
Похований	Кендерешd :
Відомий як	політик, офіцер
Країна	Угорське королівство
Національність	Угорець
Alma mater	Реформатський колегіум Дебрецена (1878)
Батько	István Horthyd
Мати	Paula Halassyd
У шлюбі з	Маґдолна Пурґль
Діти	Іштван Горті, Miklós Horthyd, Paulette Horthyd і Magdolna Horthyd
Релігія	Кальвінізм
Нагороди
Підпис
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Нащадок кальвіністської дворянської родини з північної Трансільванії. У 14 років вступив до військово-морської академії у Фіуме (Рієці), багато років служби присвятив імператорському та королівському флоту.

1909–1914 роки — морський ад'ютант імператора Франца-Йосифа I.

Під час Першої світової війни 1914–1918 років брав участь у бойових діях, виявив себе здібним командиром у війні в Адріатиці.

14 травня 1917 р. командував австро-угорським флотом у битві при Отранто, де завдав поразки франко-італо-британській ескадрі.

З травня 1917 року — адмірал.

З січня 1918 р. — головнокомандувач австро-угорського флоту.

Правитель Угорщини

Міклош Горті в'їжджає в Будапешт у 1919 році

Міклош Горті на угорській монеті 1943 р.

Після встановлення в Угорщині комуністичної диктатури Бели Куна у травні 1919 року в Сегеді створив альтернативний уряд та організував, за підтримки Франції, контрреволюційну Національну армію.

16 листопада 1919 р. війська Горті здобули Будапешт. Міклош в'їхав у місто на білому коні на знак перемоги в громадянській війні.

У січні 1920 року — обраний членом угорського парламенту, який 1 січня проголосив Угорщину монархією. Горті призначено регентом з фактично необмеженою владою при королі Карлі.

З березня 1920 року — Глава Угорського королівства. Установив у країні авторитарно-консервативний режим, що вступив у союз з нацистською Німеччиною. У 1920—1930 роках зовнішньополітичний курс Горті спрямований на зближення з Італією та Німеччиною. За Горті в Угорщині ухвалили закони, які обмежували права євреїв, але в цілому вдалося захищати єврейську спільноту від геноциду.

15 березня 1939 р. за наказом Горті угорські війська окупували державу Карпатська Україна.

Протягом Другої світової війни стійко тримався союзу з Німеччиною, відправляв війська на Східний фронт. Але з наближенням сталінських військ до Будапешта намагався укласти сепаратний мир із державами-переможцями коаліції (подібно до того, як це зробили керівники Фінляндії та Румунії), але ці спроби були зірвані німцями, а самого Горті усунули з посади. З 16 жовтня 1944 р. перебував у Берліні під домашнім арештом.

4 травня 1945 р. у Тіролі здався американським військам. Союзницьке командування не розглядало Горті як військового злочинця і дозволило йому оселитися у Західній Європі. На запрошення португальського диктатора Антоніу Салазара Горті з родиною з 1949 р. оселився у місті Ешторіл (Португалія).

1946 року виступав на Нюрнберзькому процесі як свідок, але самого до відповідальності притягнуто не було. Пізніше разом з родиною переїхав до Португалії, де помер у похилому віці, встиг написати об'ємні мемуари.

Останні роки

1956 року вийшли друком його мемуари.

Похований в Ешторілі (Португалія).

1993 року перепохований в Угорщині, в його рідному місті Кендереш.

Нагороди

Австро-Угорщина

• Ювілейна пам'ятна медаль 1898
• Ювілейний хрест
• Пам'ятний хрест 1912/13
• Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
  • бронзова
  • бронзова з мечами
• Орден Леопольда (Австрія), лицарський хрест з військовою відзнакою
• Орден Залізної Корони
  • 3-го класу з військовою відзнакою
  • 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
  • 2-го класу з військовою відзнакою
  • 1-го класу з військовою відзнакою і мечами
• Пам'ятна відзнака Франца Йозефа 1-го класу
• Військовий Хрест Карла
• Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина)
• Військовий орден Марії Терезії
  • Лицар
  • Кавалер Великого хреста
• Відзнака «За 25 років служби»

Чорногорія

• Орден князя Данила I 2-го класу
• Ювілейна медаль 1908

Пруссія

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден Червоного орла 2-го класу з мечами
• Орден Корони (Пруссія) 3-го класу
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург), лицар справедливості
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)

Османська імперія

• Галліполійська зірка
• Медаль «Імтияз»
• Орден «Османіє» 2-го ступеня

Угорщина

• Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
• Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест
• Орден Заслуг (Угорщина), кавалер Великого хреста особливого ступеня з короною Святого Іштвана і нагрудною зіркою з діамантами
• Почесний знак Угорського Червоного Хреста із зіркою
• Медаль «За військові заслуги» (Угорщина)
  • бронзова
  • бронзова з мечами
• Хрест «За вислугу років» (Угорщина) 3-го, 2-го і 1-го класу (50 років)
• Орден Витязя

Австрія

• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Орден Заслуг (Австрія), велика зірка

Ватикан

• Орден Золотої шпори
• Єрусалимський Орден Святого Гробу Господнього, великий хрест

Болгарія

• Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій»
• Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) з мечами

Естонія

• Орден Білої зірки з ланцюгом
• Хрест Свободи (Естонія)
• Орден Орлиного хреста 1-го класу
• Орден Естонського Червоного Хреста 1-го класу

Італія

• Вищий орден Святого Благовіщення
• Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест
• Орден Корони Італії
  • великий хрест
  • великий офіцерський хрест

Третій Рейх

• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Великий хрест ордена Німецького Орла в золоті
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Лицарський хрест Залізного хреста (10 вересня 1941)
• Фотографія рейхсмаршала Германа Герінга в срібній рамці (12 квітня 1942)

Фінляндія

• Орден Білої троянди (Фінляндія), великий хрест
• Пам'ятна медаль Зимової війни

Нагороди інших країн

Герб Горті як кавалера ордена Карлоса III.

• Суверен 1-го класу (Мальтійський орден)
• Орден Святого Михайла (Баварія) 2-го класу
• Орден Слона (Данія)
• Орден хризантеми (Японія)
• Орден Серафимів (Швеція)
• Орден Карлоса III, великий хрест і ланцюг (Іспанія)
• Орден Білого Орла (Польща)
• Орден Вірності (Албанія), великий хрест
• Орден Леопольда I, великий ланцюг (Бельгія)
• Орден Корони короля Звоніміра, великий хрест (Незалежна Держава Хорватія)
• Орден Мухаммеда Алі, великий хрест (Єгипет)
• Орден Спасителя, великий хрест (Греція)
• Орден Трьох Зірок, великий хрест з ланцюгом (Латвія)
• Орден Святого Олафа, великий хрест (Норвегія)
• Орден Білого Слона, великий хрест (Таїланд)
• Орден Зірки Карагеоргія, великий хрест (Сербія)
• Орден Заслуг (Чилі), великий хрест з ланцюгом

Джерела

• Bencsik Gábor, Horthy Miklós (a kormányzó és kora), Budapest, M. Mercurius, 2003, ISBN 9638552859 (угор.)
• Dreisziger Nándor F. szerk., Hungary in the Age of Total War (1938—1948), New York, Columbia University Press, 1998 (East European Monographs, 509), ISBN 088033407X (угор.)

Література

• Держалюк М. С. Горті Міклош // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 175. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Р. Л. Кривонос. Горті Міклош // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Посилання

• Хорті де Надьбаняї // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Міклош Горті на монеті Угорщини