Відкрити головне меню

Міклош Горті

регент Королівства Угорщина

ЖиттєписРедагувати

Служба на флотіРедагувати

З 14 років навчався у Віденській морській академії, після її закінчення розпочав кар'єру морського офіцера.

19091914 роки — морський ад'ютант цісаря Франца-Йосифа I.

Під час Першої світової війни 19141918 років брав участь у бойових діях, виявив себе здібним командиром.

14 травня 1917 р. командував австро-угорським флотом у битві при Отранто.

З травня 1917 року — адмірал.

З січня 1918 р. — головнокомандувач австро-угорського флоту.

Правитель УгорщиниРедагувати

 
Міклош Горті в'їжджає в Будапешт у 1919 році
 
Міклош Горті на угорській монеті 1943 р.

Після встановлення в Угорщині комуністичної диктатури Бели Куна у травні 1919 року в Сегеді створив альтернативний уряд та організував, за підтримки Франції, Національну армію.

У середині листопада 1919 р. війська Горті здобули Будапешт.

Січень 1920 року — обраний членом угорського парламенту, який 1 січня проголосив Угорщину монархією. Горті призначено регентом з фактично необмеженою владою при королі Карлі.

У 1920—1930 роках зовнішньополітичний курс Горті спрямований на зближення з Італією та Німеччиною.

15 березня 1939 р. за наказом Горті угорські війська окупували державу Карпатська Україна.

Протягом Другої світової війни стійко тримався союзу з Німеччиною, відправляв війська на Східний фронт. Але з наближенням сталінських військ до Будапешта намагався укласти сепаратний мир із державами-переможцями коаліції (подібно до того, як це зробили керівники Фінляндії та Румунії), але ці спроби були зірвані німцями, а самого Горті усунули з посади. З 16 жовтня 1944 р. перебував у Берліні під домашнім арештом.

4 травня 1945 р. у Тіролі здався американським військам. Союзницьке командування не розглядало Горті як військового злочинця і дозволило йому оселитися у Західній Європі. На запрошення португальського диктатора А. Салазара Горті з родиною з 1949 р. оселився у м. Ешторілі (Португалія).

Останні рокиРедагувати

1956 року вийшли друком його мемуари.

Похований в Ешторілі (Португалія).

1993 року перепохований в Угорщині.

НагородиРедагувати

Нагороди ПруссіїРедагувати

Нагороди Австро-УгорщиниРедагувати

Нагороди Османської імперіїРедагувати

Нагороди Третього РейхуРедагувати

Нагороди інших країнРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Bencsik Gábor, Horthy Miklós (a kormányzó és kora), Budapest, M. Mercurius, 2003, ISBN 9638552859 (угор.)
  • Dreisziger Nándor F. szerk., Hungary in the Age of Total War (1938—1948), New York, Columbia University Press, 1998 (East European Monographs, 509), ISBN 088033407X (угор.)

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати