Кальман Дараньї
Ка́льман Да́раньї (іноді — Калман; угор. Pusztaszentgyörgyi és tetétleni Darányi Kálmán; 22 березня 1886, Будапешт — 1 листопада 1939 року, Будапешт) — угорський політик, прем'єр-міністр Королівства Угорщини у 1936-38.
Кальман Дараньї | |
---|---|
Прем'єр-міністр Угорщини | |
12 жовтня 1936 — 14 травня 1938 | |
Попередник | Дюла Ґембеш |
Наступник | Бела Імреді |
Народився | 22 березня 1886[1] Будапешт, Австро-Угорщина[2] |
Помер | 1 листопада 1939[1] (53 роки) Будапешт, Угорське королівство[2] |
Відомий як | політик |
Країна | Угорщина |
Політична партія | Unity Partyd і Партія угорського життяd |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Народився у впливовій дворянській сім'ї; його дядько Іґнац Дараньї був міністром сільського господарства Угорщини у 1895—1903 рр. Здобув юридичну освіту; деякий час працював чиновником.
У 1927 році був обраний до парламенту. У 1935 році був призначений міністром сільського господарства, а після смерті Ґембеша став прем'єр-міністром. Дараньї повернув скасоване раніше таємне голосування на виборах, однак ще більш скоротив загальну кількість виборців. Крім того, були розширені повноваження Міклоша Горті. Кабінет також провів ряд антисемітських законів. У зовнішній політиці Дараньї продовжував лінію своїх попередників на ревізію Тріанонського договору. У березні 1938 року заявив про необхідність масштабного переозброєння армії («Програма Дараньї»), проте незабаром після аншлюсу Австрії пішов у відставку. У 1938–39 роках був спікером парламенту.
Примітки
ред.- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1055973508 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання
ред.- Magyar Életrajzi Lexikon [Архівовано 19 жовтня 2012 у WebCite] (угор.)
- parlament.hu
- Jenő Gergely – Lajos Izsák: A huszadik század története. [History of the twentieth century.] Annonica Kiadó, 2000. (Magyar századok) ISBN 963-9252-13-1
- Mária Ormos: Magyarország a két világháború korában 1914–1945. [Hungary during the two World Wars 1914–1945.] Csokonai Kiadó, Debrecen, 1998. (Történelmi kézikönyvtár) ISBN 963-260-115-7