Людвік Сво́бода (чеськ. Ludvík Svoboda, 25 листопада 1895(18951125), Грознатін — 20 вересня 1979, Прага), чехословацький військовий і політичний діяч, президент ЧССР в 1968—1975, генерал, Герой Радянського Союзу (1965), Герой ЧССР.

Людвік Свобода
чеськ. Ludvík Svoboda
Ludvík Svoboda (Author - Stanislav Tereba).JPG
Народився 25 листопада 1895(1895-11-25)[1][2][…]
Грознатін, Маркграфство Моравія, Австро-Угорська імперія
Помер 20 вересня 1979(1979-09-20)[1][3][…] (83 роки)
Прага, Чехословаччина[5][6]
·цереброваскулярні хвороби
Поховання Кромержиж
Країна Flag of the Czech Republic.svg Чехословаччина
Національність чехи[7]
Діяльність політик, військовослужбовець
Знання мов чеська[1] і угорська
Учасник Перша світова війна, Друга світова війна, Східний фронт (Перша світова війна), Повстання Чехословацького корпусу, Q2175244?, Q2607647?, Great Siberian Ice Marchd, Третя битва за Харків, Битва на Курській дузі, Бєлгородсько-Харківська операція, Битва за Дніпро, Битва за Київ, Житомирсько-Бердичівська наступальна операція 1943-1944, Корсунь-Шевченківська операція і Східно-Карпатська операція
Посада президент Чехословаччини[d]
Військове звання General of the Armyd, лейтенант, капітан, підполковник, полковник, бригадний генерал, дивізійний генерал і підполковник[7]
Партія Комуністична партія Чехословаччини
У шлюбі з Irena Svobodovád
Діти Zoe Klusáková-Svobodovád
Автограф Ludvík Svoboda signature.svg
Нагороди

За ініціативи СРСР у Лондоні 18 липня 1941 була укладена радянсько-чехословацька угода «Про спільні дії у війні проти фашистської Німеччини», згідно з якою відновлювались дипломатичні відносини між СРСР та Чехословацькою республікою, а також було передбачено створення військових підрозділів з громадян Чехословацької республіки на території Радянського Союзу. На її розвиток представниками верховного командування СРСР та Чехословаччини 27 вересня 1941 було підписано Військову угоду. У лютому 1943, під час контрнаступу переважаючих сил німецьких військ проти лівого крила Воронезького фронту, «бойове хрещення» прийняв чехословацький батальйон під командуванням полковника Л. Свободи[8].

Влітку 1943 р. в Новохоперську було завершено формування 1-ї окремої Чехословацької бригади під командуванням полковника Людвіка Свободи (згодом армійський корпус). З 15 тисяч чоловік її особового складу 11 тисяч були закарпатськими українцями[9].

На чолі 1-ї чехословацької бригади у складі 38-ї армії 1-го Українського фронту брав участь у вигнанні нацистських окупантів з Києва.

Неодноразово перебував на Тернопільщині: 2 липня 1917 брав участь у битві під Зборовом, 1939 року — біля м. Тернопіль. 18 вересня 1939 зупинявся у Підгайцях, 20-25 вересня 1939 — у Гусятині[10].

Брав участь у боях проти гітлерівців в Україні. У 1945—1950 рр. був на керівних постах в уряді Чехословаччини. У 1947 р. як міністр оборони Чехословаччини на прохання Польщі вжив заходів перекриття кордону задля запобігання уникненню українцями депортації (т.зв. акція «Вісла»).[11] З 1968 до 1975 рр. був президентом держави.

Написав військові спогади: «З Бузулуку до Праги» (Svoboda L. Z Buzuluku do Prahy. — Praha: NaŠe Vojsko, 1963.).

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Свобода Людвик // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1976. — Т. 23 : Сафлор — Соан. — С. 84.
  3. а б Encyclopædia Britannica
  4. SNAC — 2010.
  5. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118620142 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  6. Czech National Authority Database
  7. а б (unspecified title)
  8. Всемирная история: В десяти томах. / Т. X. — М.: Мысль, 1965. — С. 213–214.
  9. Муковський І. Т., Лисенко О. Є. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни / За ред. В. Д. Конашевича. — К.: Пошуково-вид. Агентство «Книга Пам'яті України», 1996. — 568 с. ISBN 5-88500-041-7. Посилання на: Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003.— Т. 3. — С. 1187.
  10. Барна В., Горбоватий В., Клименко О., Колодницький С. Свобода Людвік… С. 238.
  11. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 173.

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Svoboda Ludvík. Cestami života I. — Praha: OREGO, 1996. — 416 s.: obr. — Lit. — ISBN 80-902107-5-9.
  • Svoboda Ludvík. Cestami života II. — Praha: Prospektrum, 1992. — 416 s.: obr. — Lit. — ISBN 80-85431-57-2.
  • Дрбал А. Свобода (Svoboda) Людвік // Чехи в Галичині: Біографічний довідник / Уклали А. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. — Львів: Центр Європи, 1998. — С. 94-95. — ISBN 966-7022-20X.
  • Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003.
  • Барна В., Горбоватий В., Клименко О., Колодницький С. Свобода Людвік / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2.— С. 238.
  • PRECLÍK Vratislav. Masaryk a legie (Масарик и Легии), Ваз. Книга, váz. kniha, 219 str., vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná, CZ) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (изданная издательством «Пари Карвина», «Зишкова 2379» 734 01 Карвин, в сотрудничестве с демократическим движением Масаpика, Прага) , 2019, ISBN 978-80-87173-47-3, str. 150-153

ПосиланняРедагувати

  • Свобода Людвік // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.170-173