Повонзки (Варшава)

Міський мікрорайон у Варшаві

Повонзки (пол. Powązki) — міський мікрорайон у Варшаві, давнє селище, нині розташоване головно в адміністративній дільниці Воля і частково Жолібожі.

Повонзки

Координати 52°15′08″ пн. ш. 20°58′27″ сх. д. / 52.252233333333° пн. ш. 20.974102777778° сх. д. / 52.252233333333; 20.974102777778

Країна  Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Адмінодиниця Варшава Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційна мова польська мова (Варшава)
Часовий пояс UTC+1
Телефонний код 22 (Варшава)
Автомобільний код WA, WB, WD, WE, WF, WH, WI, WJ, WK, WN, WT, WU, WW...A/C/E/X/Y, WW...F/G/H/J/W, WW...K/L/M/N/P/R/S/U/V, WX...Y, WX, WY (Варшава)
OSM r11190890  ·R
Повонзки. Карта розташування: Польща
Повонзки
Повонзки
Повонзки (Польща)
Мапа
Повонзки на плані району Воля

Історія

ред.
  • У 1770 князь Адам Казимир Чарторийський та його дружина орендували сільськогосподарські землі селища Повонзки. У 1771 виникла приміська резиденція княгині, яка перебувала на місцевості на північ від сучасного кладовища «Військові Повонзки».
  • У 1790 староста Мельхіор Шимановський подарував частину земель селища Повонзки під католицьке кладовище, зване нині «Старі Повонзки» (перше повонзківське кладовище).
  • У 1792 побудували перший католицький костел св. Карло Борромео.
  • У 1818 на пасовищах селища Повонзки виник військовий табір під назвою «Повонзківське поле» з площею вправ, казармою і військовими складами.
  • У періоді Царства Польського існувала гміна Повонзки.
  • У 1912 засновано цвинтар для померлих солдат російського військового гарнізону («Військові Повонзки»).
  • У 1916 розпорядженням німецького генерал-губернатора Ганса Гартвіга фон Безелера селище Повонзки включили до Варшави.

Кладовища

ред.

На території району кілька кладовищ:

  1. Військові Повонзки (або Військове кладовище Повонзки) — у дільниці Жолібож.
  2. Старі Повонзки (або Повонзківське кладовище) — у дільниці Воля.
  3. Лютеранський цвинтар Варшави (Євангелічно-Аугсбурзьке) — Воля.
  4. Кальвіністське кладовище Варшави (євангелічно-реформатське) — Воля.
  5. Єврейське кладовище Варшави — Воля.
  6. Мусульманське кавказьке кладовище — Воля.
  7. Мусульманське татарське кладовище — Воля.

Література

ред.
  • Karol Mórawski: Przewodnik historyczny po cmentarzach warszawskich. Warszawa: PTTK «Kraj», 1989. ISBN 83-7005-129-4
  • Encyklopedia Warszawy. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1994. ISBN 83-01-08836-2