Вікіпедія

Батьківщина-Мати (Київ)

монументальна скульптура в Києві, є одним з найвищих монументів в Європі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Батьківщина-мати.

Батьківщина-Мати
50°25′35.47″ пн. ш. 30°33′47.47″ сх. д. / 50.4265194° пн. ш. 30.5631861° сх. д. / 50.4265194; 30.5631861
Типколосальна статуя і пам'ятка культури Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна
Розташуванням. Київ, Національний музей історії України у Другій світовій війні
Архітектурний стильсоціалістичний реалізм Редагувати інформацію у Вікіданих
Автор проєктуВучетич Євген Вікторович, Василь Бородай
Матеріалсталь Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота102 м
Будівництво1979 — 1981
Станчастково реконструйовано (2023)
СайтОфіційний сайт
Батьківщина-Мати (Київ). Карта розташування: Київ
Батьківщина-Мати (Київ)
Батьківщина-Мати (Київ) (Київ)
Мапа
CMNS: Батьківщина-Мати у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Батьківщина-Мати» — монументальна скульптура в Києві, є найвищою монументальною скульптурою в Європі. Розташована на високому правому березі річки Дніпро, на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відкрита у 1981 році.

Автор монумента — український скульптор Василь Бородай.

В підніжжі монумента зі східного, зверненого до річки Дніпра боку, розташований Національний музей історії України у Другій світовій війні, а з протилежного, тильного боку — Музей «Становлення української нації».

Назва

ред.

Спочатку монумент замислювався як символ не Батьківщини, а Перемоги, проте назва «Батьківщина-Мати» увійшла до ужитку майже одразу ж після зведення[1].

У розпал російсько-української війни оголосили про наміри перейменувати монумент на «Україна-Мати» до 24 серпня 2023 року — Дня Незалежності України. Однак відповідного офіційного рішення Міністерство культури та інформаційної політики України не ухвалило[2].

Проєктування

ред.
 
План конструкції

Перший проєкт «Батьківщини-Матері» розробив ще у 1970-х роках московський скульптор Євгеній Вучетич. За його проєктом, передбачалося вкрити фігуру жінки тонким шаром золота, щоб виблискувала на сонці, а нижче, на схилах, поставити напівоголених велетнів-вояків до 30 метрів заввишки[3].

У 1974 році, після смерті Євгенія Вучетича, проєкт взяв на себе український скульптор Василь Бородай, народний художник УРСР і СРСР. Він здійснив деякі зміни в проєкті скульптури та почав її будівництво[3]. Також допомагали інші скульптори: Фрідріх Согоян і Василь Вінайкін, а також архітектори Віктор Єлізаров, Георгій Кислий, Микола Фещенко.

Спочатку передбачалося, що на постаменті підноситиметься 90-метрова бронзова з позолотою фігура жінки. Біля підніжжя статуї з 30-метрової висоти повинен був текти до Дніпра водоспад, з обох боків якого воїни форсували річку.

За словами Микити Кальченка, сина Галини Кальченко, прообразом монументу була не його мати, як багато хто стверджував[4].

Спорудження

ред.

Металевий каркас виготовлений зі сталі, яка була витоплена у Запоріжжі. Метал для цього монумента був виготовлений саме в Запоріжжі. Для цього були об'єднані зусилля місцевих підприємств: на «Дніпроспецсталі» виготовили нержавіючі злитки, а в прокатних цехах «Запоріжсталі» — перекочували в листи. У Києві сталеві компоненти збирали в одну конструкцію. В результаті вийшла унікальна за світовими мірками суцільнозварна скульптура, яка входить до переліку найвищих пам'ятників світу, випереджаючи американську статую Свободи.

Скульптуру збирали стометровим краном, який був виготовлений спеціально для цього. Пізніше цей кран демонтували.

Роботу з виготовлення скульптури доручили Київському заводі експериментальних машин, а виготовленням опорних каркасів, транспортуванням й монтажем блоків займався трест «Центростальконструкції».[5] Роботи велися з урахуванням рекомендацій Інституту електрозварювання імені Євгена Патона. Частини скульптури перевозили вночі, щоб не привертати увагу людей.

Зварювальникам монумента «Батьківщина-Мати» платили 50 радянських карбованців на день (велика на той час сума), але оплата відповідала роботі, оскільки зварники обпікали собі очі від такої кількості невпинної роботи. Інженери ж отримували звичайну зарплатню, але були задоволені й тим, що будували одне з «чудес» Києва.

За час монтажу на скульптуру було накладено 30 км зварних швів.

Судячи з геодезичних інструментальних замірів, що проводяться щорічно монумент «Батьківщина-Мати» повинен простояти понад 150 років. За розрахунками, статуя може витримати навіть землетрус за шкалою до 9 балів.

Щоб перевірити стійкість скульптури, 10-метрову копію випробовували на міцність у Москві в найбільшій турбіні СРСР.

Через близькість Великої дзвіниці Києво-Печерської лаври (висота 96,5 м), висоту монумента зменшили до 108 м[6] (початкова висота мала складати 111 м[7]), але через те, що Велика дзвіниця розташована на пагорбі, над рівнем моря «Батьківщини-Мати» на 12 метрів нижча Великої лаврської дзвіниці.

Відкриття монумента планувалось 9 травня 1980 року, на 35-ту річницю перемоги над Німеччиною, але відбулося лише через рік[3].

Вартість споруди — 2 млн радянських карбованців (за даними газети Сегодня)[8] або 12 млн карбованців (за даними краєзнавця Станіслава Цалика)[3].

Експлуатація

ред.

9 травня 1981 року відбулося гучне відкриття споруди, на відкриття стометрового монумента «Батьківщина-Мати», яка стала новим символом Києва, приїхав Генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв[3].

У 1987 році над Києвом пронісся сильний ураган, але статуя витримала стихію та залишилася неушкодженою.

Влітку 2002 року був дозволений підйом екскурсантів на майданчики відміткою 36 метрів і 92 метри. Проте після того, як у квітні 2003 року молодий чоловік впав з горішнього майданчика і розбився, доступ туристів був обмежений[джерело?].

У 2009 році була почата реставрація споруди[джерело?].

Декомунізація

ред.
 
Встановлення Тризуба на монументі «Батьківщина-Мати» (6 серпня 2023)
  Зовнішні відеофайли
  Встановлення Тризуба (BBC) на YouTube
  Як встановлювали Герб на Батьківщину-Мати. Світ навиворіт на YouTube

На початку лютого 2018 року було оголошено про плани проведення декомунізації монументу, в ході якої радянський герб на пам'ятнику буде змінено чи-то зрізанням, чи-то накладанням[9].

В 2020 році новопризначений голова Українського інститут національної пам'яті Антон Дробович заявив, що демонтаж радянського герба можливий з технічної точки зору і що він сподівається реалізувати цю задачу протягом своєї каденції на посаді[4]. Вже за місяць він повідомив, що знайшлися меценати, які готові профінансувати демонтаж, а також, що суспільство має бути залучено до процесу визначення того, на що слід замінити радянський герб на монументі[5].

В липні 2022 року мистецтвознавиця та співробітниця музею історії Києва Катерина Липа заявила, що радянський герб на щиті Батьківщина-Мати технічно неможливо демонтувати[6]. Тоді ж за ініціативи Українського інститут національної пам'яті та Міністерства культури й інформаційної політики України було проведено онлайн опитування громадської думки в додатку "Дія" щодо варіантів зміни герба на монументі. В опитуванні взяло участь 778 218 громадян, серед яких 85% проголосували за те, щоб замінити герб СРСР на тризуб, 9% – за те, щоб зняти герб та залишити щит чистим і 6% висловилися за те, щоб залишити щит у початковому вигляді[7].

У травні 2023 року розпочалася початкова стадія процесу заміни радянського герба на тризуб. Радянський герб на монументі «Батьківщина-Мати» мав бути демонтований, тож готувалася проєктна документація, щоб зрозуміти, в який спосіб і як найкраще його замінити, які роботи там мають бути проведені[10].

Міністерство культури та інформаційної політики України й дирекція музею для реалізації проєкту обрали монументаліста Олексія Пергаменщика, учня архітектора Василя Бородая. 18 травня 2023 року скульптор разом з командою розпочали роботу. За його словами, він консультувався з третім президентом України Віктором Ющенком, який особисто допомагав створювати макет, що був наданий на розгляд у Міністерство культури та Кабінет Міністрів України[11][12]. Під час проєктування використовувалися оригінальні креслення 42-річної давнини[13][14].

13 липня 2023 року українська влада офіційно дозволила декомунізацію скульптури. На щиті замість герба колишнього СРСР мав з'явитися тризуб. Міністерство інфраструктури України повідомило, що держінспекція архітектури та містобудування схвалила проєкт реконструкції монументу. Новий герб мала виготовити гірничо-металургійна компанія «Метінвест», в якій повідомили, що монтаж тризубу розпочнеться у липні й закінчиться до 24 серпня 2023 року, коли Україна відзначатиме День незалежності[15][16]. Вартість проєкту — 28 мільйонів гривень[17].

Матеріал на тризуб мав надати запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», але метал підприємства забракував Український інститут сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського, який зробив висновки щодо навантаження й аеродинаміки сталевої конструкції. Відповідна інформація з'явилася 25 липня 2023 року на сайті Міністерства культури та інформаційної політики України, з чим не погодилися представники «Запоріжсталі», назвавши висунуті претензії упередженими та безпідставними[18]. Натомість для конструкції використали бельгійський метал, який підходив за товщиною і кольором[12]. Розмір тризуба — 4,5 на 7,5 м, а вага майже така, як і попереднього герба — понад 400 кг[19] або близько 500 кілограмів[20]. Спонсорами проєкту погодилися стати 15 підприємств, зокрема «Нова пошта», Перша приватна броварня та інші[12].

30 липня 2023 року герб СРСР з монумента було частково демонтовано[21][22], його повний демонтаж було завершено 1 серпня 2023 року[23].

6 серпня 2023 року на монумент було встановлено тризуб[24].

Обговорювалась можливість запросити на освячення тризуба митрополита Київського і всієї України, предстоятеля Православної церкви України Епіфанія, але гендиректор музею Юрій Савчук був категорично проти[12].

Сучасна інтерпретація образу монумента

ред.

Під час обговорення подальшої долі Батьківщини-Матері у рамках декомунізації висувалися пропозиції демонтувати монумент повністю. Однак вирішили зберегти комплекс, надавши йому інше ідеологічне забарвлення.

На думку монументаліста Олексія Пергаменщика, «Батьківщина-Мати» хоча і замислювалася як монумент, який прославляє радянську державу, водночас відсилає до часу зародження європейського класичного мистецтва. Композиція має риси античної скульптури. На «Батьківщині-Матері» давньоримський хітон. Вона схожа на скульптури з Парфенону — така ж сама зачіска, її стопи сховані під одягом. А пропорції голови до тіла такі ж самі, як у Венери Мілоської. Автор Василь Бородай спеціально їздив у відрядження до Італії вивчати пластичне мистецтво[en] античності. Нарешті, скульптура оздоблена коротким мечем, який давні греки називали акінаком і яким билися з ворогами давні мешканці України[19][25].

2023 року з'явилося народне тлумачення образу монумента. Берегиню на Печерських пагорбах почали порівнювати з образом Богоматері Оранти — «Нерушимої Стіни» у Софії Київській[26].

В ході російсько-української війни знову було звернута увага, що «Батьківщина-Батьківщина-мати» обернена не на захід, звідки прийшли гітлерівські окупанти під час Другої світової війни, а на схід, з якого з давніх часів нападали на українські землі різні вороги — монголи 1240 року, більшовики 1918 року, російські загарбники з 2014 року[26]. Ще під час відкриття пам'ятника народився анекдот, що нібито радянський лідер Леонід Брежнєв з подивом спитав українського очільника Володимира Щербицького, чому українка підійняла меч на Москву. Водночас Віктор Єлізаров, один з авторів, згадував, що у Києві дійсно існували побоювання такого сприйняття монумента московським керівництвом ще на стадії його проєктування у 1974 році[27][28].

29 липня 2023 року генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук заявив, що до 24 серпня монумент «Батьківщина-Мати» планували перейменувати на «Україну-Мати». Вчена рада музею передала відповідне рішення на затвердження Міністерству культури та інформаційної політики. Однак урядовці зволікали впродовж місяця, так і не спромігшись вчасно завершити справу. 27 серпня виконувач обов'язків міністра Ростислав Карандєєв без пояснення причин лише констатував, що офіційного рішення щодо перейменування поки немає[29][30][2][31].

У травні 2024 року голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович заявив, що рішення про перейменування монумента було поспішним. Окрім того, не відбулося належного обговорення із фахівцями[32].

Характеристики

ред.
  • Загальна висота монумента з постаментом — 102 метри.
  • Висота скульптури «Батьківщина-Мати» (від п'єдесталу до кінчика меча) — 62 м.
  • В одній руці статуя тримає 16-метровий меч вагою 9 тонн, а в іншій — щит розміром 13х8 м з тризубом.
  • Вся споруда — суцільнозварна і важить 450 тонн.
  • Сам каркас починається на глибині 17,8 м (від входу в музей). На цю глибину йде бетонний колодязь діаметром 34 м.
  • На щиті «Батьківщина-Мати» є оглядовий майданчик.
  • В середині скульптури розташовані два ліфти: Один з ліфтів підіймається з дев'ятьма зупинками до самої «голови» «Батьківщини-Мати», в якій є люки й технічні майданчики. Можна піднятися в «руку» з щитом і в іншу — з мечем. Там теж є монтажні майданчики[33].
  • На найвищій точці меча є спеціальний пристрій для гасіння коливань вітрового навантаження.

Цікаві факти

ред.
 
Пам'ятник на радянській марці 1984 року «40-річчя визволення Радянської України від німецько-фашистських загарбників»
  • В народі скульптуру («пам'ятник Перемоги») нарекли «Вікторією Петрівною», чим водночас обігрувалося два поняття — латинське за походження слово «Victoria» (Перемога) та ім'я, по батькові дружини генерального секретаря КПРС Леоніда Брежнєва (Вікторія Петрівна Брежнєва, або як він її звав у своїх офіційних мемуарах — «Віка»).
  • Лаврентійський пагорб, на якому розташовані музейний комплекс «Національний музей історії України у Другій світовій війні» та монументальна скульптура «Батьківщини-мати», вважається одним із головних геопатогенних місць Києва, однією з трьох «чорних гір» міста. За легендами, цього місця уникають птахи та тварини, а поселення, що зводилися там час від часу, гинули у пожежах і зсувах[34].
  • 8 травня 2015 року голову скульптури прикрасили вінком зі стилізованих червоних квіток маку[35]
  • Прообразом «Батьківщини-Мати» у 1972 році, за першим проєктом Євгена Вучетича, була художниця Ніна Данилейко[36].
  • У листопаді 2021 року на сайті Київської міської ради була зареєстрована петиція з пропозицією переробити монумент у статую Архангела Михайла. Автор петиції вважав, що радянський монумент суперечить політичним та ідеологічним поглядам та вимогам сучасності[37].
  • Під монументом Батьківщини-матері є велике приміщення, яке здатне умістити понад 400 осіб[38].
  • У створенні тризубу, яким замінили радянський герб на монументі «Батьківщина-мати», особисту участь взяв третій президент України Віктор Ющенко, який особисто допомагав створювати макет, що згодом перетворився на скульптурну форму, — про це в ексклюзивному інтерв'ю повідомив автор тризубу Олексій Пергаменщик[39].
  • 16 листопада 2023 року, платформа United24 запустила спільний проєкт з LEGO Creators, у межах якого створено конструктори у вигляді трьох архітектурних пам'яток України, які можна отримати лише за благодійний внесок. В тому числі, у межах проєкту #LEGOwithUKRAINE — представлена київська «Батьківщина-мати»[40][41].

Відвідування

ред.

Монумент і експозиції Головного корпусу Музею працюють у будні з 10:00 до 19:00 (каса відкрита з 10:00 до 18:30), на вихідних - з 10:00 до 20:00 (каса до 19:30) [42]. Вхідний квиток в експозицію коштує 70 ₴ для дорослих, 30 ₴ для студентів та 20 ₴ для школярів. Додатково оплачується оглядова екскурсія. Докладніше про розцінки та можливості для відвідування можна прочитати на офіційному сайті музею[43].

У монументі відкриті для відвідування два оглядових майданчики. Один — «Краєвид» — розташовується на висоті 36,6 метрів навколо підніжжя постаті-скульптури. Зі східного та західного боків встановлені військові біноклі для оглядання навколишнього міста. Другий, «Екстрим», розташований на рівні 91 метра над підніжжям та працює за умов гарної погоди.

Обидва оглядові майданчики працюють з будні з 10:00 до 19:00 (каса відкрита з 10:00 до 18:30), на вихідних - з 10:00 до 20:00 (каса до 19:30) [44].

Музей

ред.

20 жовтня 2023 року в Києві відкрили головний корпус Музею війни на території Меморіального комплексу. Відвідувачі музею можуть максимально наблизитися до оновленого монумента «Батьківщина-мати» й роздивитися тризуб, встановлений на щиті скульптури замість «серпа і молота» — символу радянського окупаційного режиму. На гостей Музею чекає декілька виставкових проєктів. Виставка «Загроза з неба» має на меті застерегти українців від небезпеки, яку несуть ворожі безпілотники, націлені на сили оборони, цивільні об'єкти.[45].

Галерея

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑   Історик Олександр Алфьоров. «Батьківщина-мати»: всі за і проти на YouTube
  2. ↑ а б Рішення про перейменування монумента «Батьківщина-мати» на «Україна-мати» поки що немає. Interfax-Україна. 27 серпня 2023. Архів оригіналу за 27 серпня 2023. Процитовано 27 серпня 2023.
  3. ↑ а б в г д Станіслав Цалик (9 травня 2016). Блог історика. 1981 рік: за лаштунками монументу «Батьківщина-Мати». BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 7 серпня 2023.
  4. ↑ а б Таємниця «Батьківщини-Матері»: онук жінки, яка є імовірним прототипом монумента, вказав на помилку. ТСН.ua (укр.). 12 серпня 2023. Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
  5. ↑ а б Даша Гришина (7 серпня 2023). «Працювали у дві-три зміни»: як будували Батьківщину-мати в Києві. Вечірній Київ (укр.). Архів оригіналу за 7 серпня 2023. Процитовано 7 серпня 2023.
  6. ↑ а б Строительство и архитектура, 1982, № 1–6, с. 15
  7. ↑ а б Жербин М. М., Владимирский В. А. Металлические конструкции. Вища школа, с. 158[недоступне посилання]
  8. ↑ Батьківщина-Мати у цифрах. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 12 лютого 2019.
  9. ↑ У Києві декомунізують пам'ятник «Батьківщина-мати» — Хрещатик. Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 9 лютого 2018. [Архівовано 2018-02-10 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Початкова стадія процесу почалась. Радянський герб на Батьківщині-матері замінять тризубом — Ткаченко. nv.ua. 6 травня 2023. Архів оригіналу за 8 травня 2023. Процитовано 8 травня 2023.
  11. ↑ Трачук М. (17 серпня 2023). Віктор Ющенко допомагав створювати тризуб для «Батьківщини-матері» — автор монументу. Інформатор.ua. Архів оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
  12. ↑ а б в г Монументаліст Олексій Пергаментщик два місяця працював над створенням [[тризуб]]а. Інформатор.ua. 17 серпня 2023. Архів оригіналу за 17 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023. {{cite news}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
  13. ↑ Петрова, Ольга (7 серпня 2023). Нова історія: на монументі Батьківщина-мати замість радянського герба встановили тризуб. Телеканал «ДніпроTV» (укр.). Архів оригіналу за 8 вересня 2023. Процитовано 8 вересня 2023.
  14. ↑ Декомунізація Батьківщини-мати майже завершена. Подробиці.ua. 17 серпня 2023. Архів оригіналу за 8 вересня 2023. Процитовано 8 вересня 2023.
  15. ↑ Тризуб замінить герб СРСР на монументі «Батьківщина-Мати». BBC. 13 липня 2023. Архів оригіналу за 13 липня 2023. Процитовано 13 липня 2023.
  16. ↑ На щиті монумента «Батьківщина-Мати» встановлять тризуб зі сталі «Метінвесту». metinvestholding.com. 13 липня 2023. Архів оригіналу за 14 липня 2023. Процитовано 14 липня 2023.
  17. ↑ Тризуб замість герба СРСР. Апгрейд Батьківщини-матері. ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 14 липня 2023. Процитовано 14 липня 2023.
  18. ↑ «Запоріжсталь» здивована заявою про невідповідність якості безоплатно переданої сталі на тризуб для «Батьківщини-Матері». Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 31 липня 2023. Процитовано 31 липня 2023.
  19. ↑ а б Лисичкіна Любава (10 серпня 2023). Я не бачив своєї сім'ї два місяці, — скульптор про процес створення тризуба для монумента «Батьківщина-мати». Великий Київ. Процитовано 18 серпня 2023.
  20. ↑ Н. Балюх, Д. Золбін (4 серпня 2023). У Києві на монумент «Батьківщина-мати» готуються встановлювати Тризуб. Суспільне. Новини. Архів оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
  21. ↑ З монумента «Батьківщина-мати» у Києві почали знімати радянський герб. Архів оригіналу за 30 липня 2023. Процитовано 30 липня 2023.
  22. ↑ З монумента «Батьківщина-мати» у Києві почали знімати радянський герб. // Автор: Ольга Фандоріна. 30.07.2023, 16:10. Архів оригіналу за 30 липня 2023. Процитовано 30 липня 2023.
  23. ↑ Декомунізація «Батьківщини-матері»: демонтаж герба СРСР завершено (відео). // Автор: Ростислав Вонс. 01.08.2023, 16:03. Архів оригіналу за 6 жовтня 2023. Процитовано 6 серпня 2023.
  24. ↑ На «Батьківщину-матір» у Києві встановили тризуб. 06.08.2023, 11:06. Архів оригіналу за 6 серпня 2023. Процитовано 6 серпня 2023.
  25. ↑ Батьківщина-мати тримає меч у напрямку Кремля — експерти про загадки зведення і майбутнє скульптури. Газета.ua. 29 травня 2022. Архів оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
  26. ↑ а б Озброєна Оранта на захисті держави, або Що робити з гербом на щиті «Нерушимої стіни». Армія-Inform. 9 липня 2023. Архів оригіналу за 9 липня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
  27. ↑ Кому «погрожує» Батьківщина-мати?. Голос України. 5 вересня 2007. Архів оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
  28. ↑ Руденко Сергій (23 жовтня 2022). Чому «Батьківщина-Мати» у Києві повернута на схід?. Еспресо.tv. Архів оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
  29. ↑ Монумент «Батьківщина-мати» у Києві перейменують на «Україна-мати». 29.07.2023, 17:45. Архів оригіналу за 30 липня 2023. Процитовано 30 липня 2023.
  30. ↑ Монумент «Батьківщина-мати» у Києві перейменують на «Україна-мати». www.ukrinform.ua (укр.). 29 липня 2023. Процитовано 22 серпня 2023.
  31. ↑ «Батьківщина-мати» або «Україна-мати». Слово і діло. 27 серпня 2023. Архів оригіналу за 27 серпня 2023. Процитовано 27 серпня 2023.
  32. ↑ «Такої потреби немає»: глава УІНП Дробович про перейменування монумента «Батьківщина-мати». Еспресо. 20 травня 2024. Архів оригіналу за 20 травня 2024. Процитовано 20 травня 2024.
  33. ↑ Історія дня. Працював перукарем — порізав вухо дружині генерала. Екс-форвард Динамо і Шахтаря змінив безліч професій. Champion.com.ua. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  34. ↑ Олігарх приватизує «Батьківщину-мати»: міфи і правда навколо скандальної справи. racurs.ua. 21 лютого 2022. Архів оригіналу за 11 грудня 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
  35. ↑ Руфер Мустанг прикрасив «Батьківщину-мати» у Києві віночком із червоних маків у День пам'яті і примирення. ua.interfax.com. Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 20 січня 2016.
  36. ↑ Народне малярство Ніни Данилейко. Музей Івана Гончара. 24 травня 2013. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 22 вересня 2016. [Архівовано 2016-08-08 у Wayback Machine.]
  37. ↑ У столиці хочуть демонтувати Батьківщину-мати: що з'явиться на її місці?. kyiv-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
  38. ↑ Три найдовші дні лютого. Як почалася велика війна, в яку ніхто не вірив. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 5 вересня 2022. Процитовано 5 вересня 2022.
  39. ↑ Віктор Ющенко допомагав створювати тризуб для «Батьківщини-матері» — автор монументу. informator.ua. 17 серпня 2023. Архів оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 17 серпня 2023.
  40. ↑ United24 розпочинає співпрацю з LEGO Creators! Nov 16 at 16:00. Архів оригіналу за 16 листопада 2023. Процитовано 16 листопада 2023.
  41. ↑ LEGO створила благодійні конструктори трьох пам'яток України. // Автор: Олег Бесараб. 16.11.2023, 18:31. Архів оригіналу за 16 листопада 2023. Процитовано 16 листопада 2023.
  42. ↑ https://warmuseum.kyiv.ua/_ua/visitors/time/. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  43. ↑ Національний музей історії України у Другій світовій війні. warmuseum.kiev.ua. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 7 грудня 2020. [Архівовано 2020-11-24 у Wayback Machine.]
  44. ↑ Для відвідувачів: Розклад, ціни. Національний музей історії України у Другій світовій війні. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016. [Архівовано 2016-09-19 у Wayback Machine.]
  45. ↑ У Києві відкрився музей біля «Батьківщини-матері». Дивіться, як він зараз виглядає (відео). РБК-Україна. Архів оригіналу за 20 жовтня 2023. Процитовано 20 жовтня 2023.

Джерела

ред.

Посилання

ред.

Панорама

ред.
  •  
    Панорамний краєвид з оглядового майданчика
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Батьківщина-Мати_(Київ)&oldid=45083514