Запоріжсталь

Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» — одне з провідних підприємств металургійної галузі. Третій за масштабами виробник металопродукції в Україні.

Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

Будівля заводоуправління комбінату «Запоріжсталь»
47°52′09″ пн. ш. 35°10′24″ сх. д.
Тип	Публічне акціонерне товариство
Форма власності	відкрите акціонерне товариство
Галузь	чорна металургія
Засновано	16 листопада 1933 (89 років)
Штаб-квартира	Україна, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72
Ключові особи	Слободянюк Роман Степанович, в. о. генерального директора
Продукція	чавун, сталь, прокат
Співробітники	▲16 355 осіб (31 грудня 2013)
Холдингова компанія	«Метінвест»
Код ЄДРПОУ	00191230
www.zaporizhstal.com/uk
Нагороди
Запоріжсталь у Вікісховищі

Загальна інформація

Пам'ятник до 50-річчя залізничного цеху комбінату «Запоріжсталь»

Комбінат входить до десятки найбільших приватних підприємств України (2020), виробляє майже 11 % чавуну і сталі, а також 29,4 % листового прокату в Україні, постачає продукцію на зовнішній ринок.

«Запоріжсталь» володіє повним виробничим циклом випуску металургійної продукції. У чотирьох доменних печах комбінат щорічно виплавляє 2,6 млн тонн чавуну високої якості для виробництва сталі, великогабаритного чавунного литва і товарного чавуну в чушках.

Характерною особливістю чавуну виробництва ПАТ «Запоріжсталь» є низький вміст у ньому сірки і фосфору, завдяки чому він має широкий попит на світовому ринку, а також на ринку України.

Основною експортною продукцією цього підприємства на початку XXI ст. є холоднокатаний сталевий лист у рулонах. Частка експорту в загальному обсязі реалізації становить близько 76 %. Комбінат поставляє продукцію більш ніж в 50 країн світу. Серед країн-імпортерів — Китай, Туреччина, Філіппіни, Ізраїль, Малайзія, Італія, США, Росія, Польща, Йорданія.

Історія

16 листопада 1933 року відзначається як день народження комбінату «Запоріжсталь». Цього дня на доменній печі № 1 була видана перша плавка чавуну. В 1935 році стала до ладу перша мартенівська піч, у 1937 році — слябінг.

У 2009 році «Запоріжсталь» мала 290,52 млн грн збитку вперше за останні роки. При цьому обсяг виробництва сталевого прокату зменшився порівняно з 2008 роком на 15 %, сталі — на 16,9 %, чавуну — на 16,8 %. Негативна динаміка спостерігалася і у 2010 році.

У складних умовах власники заводу Едуард Шифрін та Алекс Шнайдер вирішили його продати і найвигіднішим стала пропозиція групи російських інвесторів через державний «Зовнішекономбанк» запропонували власникам «Запоріжсталі» $1,7 млрд, чим завадили Рінату Ахметову викупити «Запоріжсталь» (він навіть вніс завдаток за завод). За оцінками аналітиків сума $1,7 млрд перевищує наявну вартість заводу^{[джерело?]}.

1 серпня 2016 року зі складу ПАТ «Запоріжсталь» виведені три ремонтні цехи — механічний, ливарний і цех металоконструкцій. Вони утворили окремий завод — Запорізький ливарно-механічний завод (ТОВ «ЗЛМЗ»).

У травні 2017 року завод опинився у центрі розслідування журналістів Wall Street Journal, коли їм вдалось відстежити шлях грошей від російського «Зовнішекономбанку» до будівельного проєкту бізнес-партнера Президента США Дональда Трампа зі зведення готелю та «Башти Трампа» в Торонто, Канада. Коли пан Шнайдер отримав близько $850 млн за свою долю в «Запоріжсталі» від неназваного інвестора, частина отриманих грошей, на думку журналістів, була скерована на фінансування проєкту в Торонто. Участь Дональда Трампа, на той час — приватного підприємця, в проєкті була обмежена ліцензуванням власного бренду.

З 1 червня 2017 року зі складу ПАТ «Запоріжсталь» виведені ще три цехи ЦРМО-1, ЦРМО-2 (цехи ремонту металургійного обладнання) і ЦРЕМЦ (цех ремонту електрообладнання металургійних цехів) — вони увійшли до складу існуючого підприємства — ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» зі штаб-квартирою в Маріуполі.

Офіційно, 49 % акцій «Запоріжсталі» належить «Метінвест Холдингу». Підприємство працює в тісній кооперації з виробником коксу «Запоріжкокс» і виробником вогнетривів «Запоріжвогнетрив», які контролюються «Метінвест Холдингом»[1] [Архівовано 12 листопада 2019 у Wayback Machine.]

Обсяги виробництва

У 2013 році:

• агломерат — 5,574 млн. т.
• чавун — 3,219 млн. т.
• сталь — 3,819 млн. т.

У 2018 році:

• агломерат — 6,360 млн. т.
• чавун — 4,386 млн. т.
• сталь — 4,107 млн. т.

Фінансові показники

2008 рік — чистий прибуток — 47,655 млн грн.

2009 рік — чистий збиток — 290,520 млн грн.

2010 рік — чистий прибуток — 241,166 млн гривень.

Технологія і модернізація заводу

Будинок заводоуправління металургійного комбінату «Запоріжсталь»

Комбінат виробляє гарячекатаний і холоднокатаний лист завтовшки 0,5-7,0 мм з вуглецевих, низьколегованих, легованих і неіржавіючих сталей. Близько 70 % продукції комбінату експортується більш ніж у 70 країн світу. Сталь, що виплавляється, — маловуглецева конструкційна і звичайної якості, низьколегована — розливається в злитки масою до 20 тонн, використовується для виробництва листового прокату. На обтисковому стані слябінг «1150» прокатуються злитки з вуглецевої, легованої і неіржавіючої сталі на сляби завтовшки 100–200 мм, завширшки 1000–1520 мм, завдовжки 1800-4700 мм. Сляби, призначені для перекочування на лист, у гарячому стані передаються на широкосмуговий стан гарячого плющення. Цех гарячого плющення тонкого листа оснащений агрегатами для забезпечення постачання прокату в листах і рулонах — завширшки від 1000 до 1500 мм. Безперервний тонколистовий стан гарячого плющення «1680» з виробничою потужністю 3,0 млн тонн на рік виробляє смуги завтовшки 2,0-8,0 мм, шириною 1000–1500 мм, масою рулону — до 16,0 тонн. На трьох профі-легнутих агрегатах виробляється понад 500 сортових (куточки, швелери) і спеціальних фасонних профілерозмірів гнутих профілів з вуглецевої, низько-легованої і неіржавіючої сталі з товщиною стінки від 1,0 до 8,0 мм і з шириною розгортки профілю до 1450 мм.

Відповідно до програми технічного переозброєння, «Запоріжсталь» до 2012 року повинно було перейти на 100%-у киснево-конвертерну виплавку з безперервним розливанням сталі. Вартість модернізації оцінювалася у 15 млрд грн.

Згідно з даними менеджменту компанії, «Запоріжсталь» планує до кінця 2019 р. завершити переговори з кредиторами щодо фінансування проєкту будівництва конвертерного цеху, який має замінити мартенівське виробництво. Сума інвестицій у проєкт становитиме $1,5 млрд. Проєктні роботи будуть завершені в 2020 р. Термін реалізації всього проєкту – 5 років[2] [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.].

Вплив на довкілля

Станом на 22 лютого 2011 року «Запоріжсталь» входила до десяти об'єктів, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища в Україні.

Директори

• 1934—1937 — Рогачевський Ісак Захарович
• 1937—1948 — Кузьмін Анатолій Миколайович
• 1948—1956 — Боборикін Анастас Лукич
• 1956—1982 — Юпко Лев Дмитрович
• 1982—1986 — Герасименко Олександр Олександрович
• 1986—2012 — Сацький Віталій Антонович
• 30 липня 2012 — 25 листопада 2019 р. — Шурма Ростислав Ігорович
• 25 листопада 2019 — 3 січня 2023 — Мироненко Олександр Григорович
• з 3 січня 2023 р. — Слободянюк Роман Степанович (в. о.)

Соціальна відповідальність

У березні 2013 року комбінат «Запоріжсталь» заявив про початок корпоративнії соціальної програми «Ми — це місто». Це — конкурс соціальних проєктів, у якому активні жителі Запоріжжя у разі перемоги отримували гранти на втілення проєктів покращення інфраструктури міста, культурних, освітніх, спортивних або патріотичних проєктів. Конкурс тривав щорічно до 2019 року.

У грудні 2019 року ПАТ «Запоріжсталь» у Х конкурсі КСВ-кейсів (кейсів корпоративної соціальної відповідальності) отримало нагороду за кращий корпоративний внесок у ціль сталого розвитку № 11 «Сприяння інтегрованості, безпеки, пристосування до змінюваних умов та сталості міст» за конкурс соціальних ініціатив «Ми — це місто».

У березні 2021 року Міністерство охорони здоров'я зареєструвало кисень, що виробляється на комбінаті «Запоріжсталь», як лікарський засіб. Генеральний директор підприємства Олександр Мироненко заявив, що кисень безкоштовно постачатиметься у лікарні для допомоги у лікуванні хворих на COVID-19. За добу комбінат виробляє 70 тонн кисню.

21 квітня 2021 року в Запорізькій обласній інфекційній клінічній лікарні ввели в експлуатацію кисневу станцію, яка забезпечила подачу кисню до 104 ліжок у закладі. Її будівництво профінансував комбінат «Запоріжсталь».

Див. також

• Алекс Шнайдер і «Запоріжсталь»

Джерела та література

• М. Р. Плющ. Запоріжсталь [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 265. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
• М. Р. Плющ. Запоріжсталь [Архівовано 4 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
• Офіційний сайт ВАТ «Запоріжсталь» [Архівовано 24 лютого 2009 у Wayback Machine.]
• Зайцев О. Пятилетка украинской металлургии / Зайцев О. // Металл бюллетень. Украина. — 2007. — № 12. — С. 19
• ВР України [Архівовано 14 березня 2013 у Wayback Machine.]
• На Запорізькому металургійному комбінаті ввели в експлуатацію нову градирню, яка зменшує скидання стічних вод. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 23 липня 2018. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 23 липня 2018. 
• За сім місяців поточного року «Запоріжсталь» збільшила виплавку сталі майже на 8%. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 3 серпня 2018. Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.