Запоріжсталь
Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» — одне з провідних підприємств металургійної галузі. Третій за масштабами виробник металопродукції в Україні.
Будівля заводоуправління комбінату «Запоріжсталь» | |
47°52′09″ пн. ш. 35°10′24″ сх. д. / 47.869166666694773937° пн. ш. 35.17333333336077317° сх. д.Координати: 47°52′09″ пн. ш. 35°10′24″ сх. д. / 47.869166666694773937° пн. ш. 35.17333333336077317° сх. д. | |
Тип | Публічне акціонерне товариство |
---|---|
Форма власності | відкрите акціонерне товариство |
Галузь | чорна металургія |
Засновано | 16 листопада 1933 (89 років) |
Штаб-квартира |
![]() |
Ключові особи | Слободянюк Роман Степанович, в. о. генерального директора |
Продукція | чавун, сталь, прокат |
Співробітники | ▲16 355 осіб (31 грудня 2013)[1] |
Холдингова компанія | «Метінвест» |
Код ЄДРПОУ | 00191230 |
www.zaporizhstal.com/uk | |
Нагороди | |
![]() | |
![]() |
Загальна інформаціяРедагувати
Комбінат входить до десятки найбільших приватних підприємств України (2020)[2], виробляє майже 11 % чавуну і сталі, а також 29,4 % листового прокату в Україні, постачає продукцію на зовнішній ринок.
«Запоріжсталь» володіє повним виробничим циклом випуску металургійної продукції. У чотирьох доменних печах комбінат щорічно виплавляє 2,6 млн тонн чавуну високої якості для виробництва сталі, великогабаритного чавунного литва і товарного чавуну в чушках.
Характерною особливістю чавуну виробництва ПАТ «Запоріжсталь» є низький вміст у ньому сірки і фосфору, завдяки чому він має широкий попит на світовому ринку, а також на ринку України.
Основною експортною продукцією цього підприємства на початку XXI ст. є холоднокатаний сталевий лист у рулонах. Частка експорту в загальному обсязі реалізації становить близько 76 %. Комбінат поставляє продукцію більш ніж в 50 країн світу. Серед країн-імпортерів — Китай, Туреччина, Філіппіни, Ізраїль, Малайзія, Італія, США, Росія, Польща, Йорданія.
ІсторіяРедагувати
16 листопада 1933 року відзначається як день народження комбінату «Запоріжсталь». Цього дня на доменній печі № 1 була видана перша плавка чавуну. В 1935 році стала до ладу перша мартенівська піч, у 1937 році — слябінг.
У 2009 році «Запоріжсталь» мала 290,52 млн грн збитку вперше за останні роки. При цьому обсяг виробництва сталевого прокату зменшився порівняно з 2008 роком на 15 %, сталі — на 16,9 %, чавуну — на 16,8 %. Негативна динаміка спостерігалася і у 2010 році.
У складних умовах власники заводу Едуард Шифрін та Алекс Шнайдер вирішили його продати і найвигіднішим стала пропозиція групи російських інвесторів через державний «Зовнішекономбанк» запропонували власникам «Запоріжсталі» $1,7 млрд, чим завадили Рінату Ахметову викупити «Запоріжсталь» (він навіть вніс завдаток за завод). За оцінками аналітиків сума $1,7 млрд перевищує наявну вартість заводу[джерело?].
1 серпня 2016 року зі складу ПАТ «Запоріжсталь» виведені три ремонтні цехи — механічний, ливарний і цех металоконструкцій. Вони утворили окремий завод — Запорізький ливарно-механічний завод (ТОВ «ЗЛМЗ»).
У травні 2017 року завод опинився у центрі розслідування журналістів Wall Street Journal, коли їм вдалось відстежити шлях грошей від російського «Зовнішекономбанку» до будівельного проєкту бізнес-партнера Президента США Дональда Трампа зі зведення готелю та «Башти Трампа» в Торонто, Канада. Коли пан Шнайдер отримав близько $850 млн за свою долю в «Запоріжсталі» від неназваного інвестора, частина отриманих грошей, на думку журналістів, була скерована на фінансування проєкту в Торонто. Участь Дональда Трампа, на той час — приватного підприємця, в проєкті була обмежена ліцензуванням власного бренду[3].
З 1 червня 2017 року зі складу ПАТ «Запоріжсталь» виведені ще три цехи ЦРМО-1, ЦРМО-2 (цехи ремонту металургійного обладнання) і ЦРЕМЦ (цех ремонту електрообладнання металургійних цехів) — вони увійшли до складу існуючого підприємства — ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» зі штаб-квартирою в Маріуполі.
Офіційно, 49 % акцій «Запоріжсталі» належить «Метінвест Холдингу». Підприємство працює в тісній кооперації з виробником коксу «Запоріжкокс» і виробником вогнетривів «Запоріжвогнетрив», які контролюються «Метінвест Холдингом»[1] [Архівовано 12 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Обсяги виробництваРедагувати
У 2013 році:[4]
- агломерат — 5,574 млн. т.
- чавун — 3,219 млн. т.
- сталь — 3,819 млн. т.
У 2018 році:[4]
- агломерат — 6,360 млн. т.
- чавун — 4,386 млн. т.
- сталь — 4,107 млн. т.
Фінансові показникиРедагувати
2008 рік — чистий прибуток — 47,655 млн грн.
2009 рік — чистий збиток — 290,520 млн грн.
Технологія і модернізація заводуРедагувати
Комбінат виробляє гарячекатаний і холоднокатаний лист завтовшки 0,5-7,0 мм з вуглецевих, низьколегованих, легованих і неіржавіючих сталей. Близько 70 % продукції комбінату експортується більш ніж у 70 країн світу. Сталь, що виплавляється, — маловуглецева конструкційна і звичайної якості, низьколегована — розливається в злитки масою до 20 тонн, використовується для виробництва листового прокату. На обтисковому стані слябінг «1150» прокатуються злитки з вуглецевої, легованої і неіржавіючої сталі на сляби завтовшки 100–200 мм, завширшки 1000–1520 мм, завдовжки 1800-4700 мм. Сляби, призначені для перекочування на лист, у гарячому стані передаються на широкосмуговий стан гарячого плющення. Цех гарячого плющення тонкого листа оснащений агрегатами для забезпечення постачання прокату в листах і рулонах — завширшки від 1000 до 1500 мм. Безперервний тонколистовий стан гарячого плющення «1680» з виробничою потужністю 3,0 млн тонн на рік виробляє смуги завтовшки 2,0-8,0 мм, шириною 1000–1500 мм, масою рулону — до 16,0 тонн. На трьох профі-легнутих агрегатах виробляється понад 500 сортових (куточки, швелери) і спеціальних фасонних профілерозмірів гнутих профілів з вуглецевої, низько-легованої і неіржавіючої сталі з товщиною стінки від 1,0 до 8,0 мм і з шириною розгортки профілю до 1450 мм.
Відповідно до програми технічного переозброєння, «Запоріжсталь» до 2012 року повинно було перейти на 100%-у киснево-конвертерну виплавку з безперервним розливанням сталі. Вартість модернізації оцінювалася у 15 млрд грн.
Згідно з даними менеджменту компанії, «Запоріжсталь» планує до кінця 2019 р. завершити переговори з кредиторами щодо фінансування проєкту будівництва конвертерного цеху, який має замінити мартенівське виробництво. Сума інвестицій у проєкт становитиме $1,5 млрд. Проєктні роботи будуть завершені в 2020 р. Термін реалізації всього проєкту – 5 років[2] [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.].
Вплив на довкілляРедагувати
Станом на 22 лютого 2011 року «Запоріжсталь» входила до десяти об'єктів, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища в Україні[6].
ДиректориРедагувати
- 1934—1937 — Рогачевський Ісак Захарович
- 1937—1948 — Кузьмін Анатолій Миколайович
- 1948—1956 — Боборикін Анастас Лукич
- 1956—1982 — Юпко Лев Дмитрович
- 1982—1986 — Герасименко Олександр Олександрович
- 1986—2012 — Сацький Віталій Антонович
- 30 липня 2012 — 25 листопада 2019 р. — Шурма Ростислав Ігорович
- 25 листопада 2019 — 3 січня 2023 — Мироненко Олександр Григорович[7][8][9]
- з 3 січня 2023 р. — Слободянюк Роман Степанович (в. о.)[10]
Соціальна відповідальністьРедагувати
У березні 2013 року комбінат «Запоріжсталь» заявив про початок корпоративнії соціальної програми «Ми — це місто»[11]. Це — конкурс соціальних проєктів, у якому активні жителі Запоріжжя у разі перемоги отримували гранти на втілення проєктів покращення інфраструктури міста, культурних, освітніх, спортивних або патріотичних проєктів[12]. Конкурс тривав щорічно до 2019 року[13].
У грудні 2019 року ПАТ «Запоріжсталь» у Х конкурсі КСВ-кейсів (кейсів корпоративної соціальної відповідальності) отримало нагороду за кращий корпоративний внесок у ціль сталого розвитку № 11 «Сприяння інтегрованості, безпеки, пристосування до змінюваних умов та сталості міст» за конкурс соціальних ініціатив «Ми — це місто»[14].
У березні 2021 року Міністерство охорони здоров'я зареєструвало кисень, що виробляється на комбінаті «Запоріжсталь», як лікарський засіб[15][16][17]. Генеральний директор підприємства Олександр Мироненко заявив, що кисень безкоштовно постачатиметься у лікарні для допомоги у лікуванні хворих на COVID-19[18]. За добу комбінат виробляє 70 тонн кисню[19].
21 квітня 2021 року в Запорізькій обласній інфекційній клінічній лікарні ввели в експлуатацію кисневу станцію, яка забезпечила подачу кисню до 104 ліжок у закладі. Її будівництво профінансував комбінат «Запоріжсталь»[20].
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ http://smida.gov.ua/db/emitent/year/xml/showform/21879/165/templ
- ↑ “Метінвест” Ахметова-Новинського очолив рейтинг найбільших приватних компаній України. Економічна правда (укр.). 2 жовтня 2020. Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 21 грудня 2020.
- ↑ Rob Barry, Christopher S. Stewart and Brett Forrest (17 травня 2017). Russian State-Run Bank Financed Deal Involving Trump Hotel Partner. Wall Street Journal. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 17 травня 2017.
- ↑ а б Профілі компаній гірничо-металургійного комплексу України | GMK Center. GMK (укр.). Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 18 квітня 2022.
- ↑ 2010 рік приніс «Запоріжсталі» прибуток в 241 мільйонів. Архів оригіналу за 11 квітня 2011. Процитовано 4 квітня 2011.
- ↑ «Об'єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища» [Архівовано 22 листопада 2011 у Wayback Machine.] // Міністерство екології та природних ресурсів України, 22.02.2011
- ↑ ПУБЛІЧНЕ АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" КОД ЄДРПОУ 00191230 — Опендатабот. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 15 березня 2023.
- ↑ «Запорожсталь» возглавит новый генеральный директор: что о нем известно : [арх. 20 вересня 2020] // Новости Запорожья | Онлайн главные свежие новости за сегодня | inform.zp.ua. — 2019. — 24 жовтня.
- ↑ Гендиректором комбината «Запорожсталь» назначен Александр Мироненко[недоступне посилання] : [арх. 26 листопада 2019] // Індустріальне Запоріжжя. — 2019. — 25 листопада.
- ↑ Комбінат «Запоріжсталь» очолив Роман Слободянюк // Запоріжсталь. — 2023. — 3 січня.
- ↑ Конкурс социальных инициатив «Мы – это город» компании ПАО «Запорожсталь». Деловой журнал «Устойчивый Бизнес» (російською). 14 березня 2017. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- ↑ У Запоріжжі вже діють 20 проектів-переможців конкурсу Ми - це місто ПАТ Запоріжсталь. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- ↑ Бери й ти участь в конкурсі проектів "Ми це місто" ✓. penzlyk.org.ua. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- ↑ X конкурс КСВ-кейсів: обрано Бізнес, що змінює країну | Громадський Простір. www.prostir.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- ↑ МОЗ сертифікував вироблений на "Запоріжсталі" кисень як лікарський засіб. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- ↑ Перелік суб’єктів господарювання, за заявами яких 10.02.2021 прийняте рішення про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів (промислового) :Держлікслужба. www.dls.gov.ua. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- ↑ ПЕРЕЛІК ЗАРЕЄСТРОВАНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ (МЕДИЧНИХ ІМУНОБІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ), ЯКІ ВНОСЯТЬСЯ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ УКРАЇНИ (PDF). Міністерство охорони здоров'я України. 29 березня 2021. с. 2. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- ↑ Запорожсталь будет бесплатно поставлять запорожским больницам медицинский кислород. www.minprom.ua (російською). 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- ↑ Новини / Підсумки роботи Управління стратегічних галузей виробництва облдержадміністрації у 2021 році. Запорізька обласна державна адміністрація (ua-UA). 13 січня 2022. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
- ↑ Новини / У Запоріжжі запрацювала киснева станція. Запорізька обласна державна адміністрація (ua-UA). 21 квітня 2021. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
Джерела та літератураРедагувати
- М. Р. Плющ. Запоріжсталь [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 265. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- М. Р. Плющ. Запоріжсталь [Архівовано 4 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
- Офіційний сайт ВАТ «Запоріжсталь» [Архівовано 24 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Зайцев О. Пятилетка украинской металлургии / Зайцев О. // Металл бюллетень. Украина. — 2007. — № 12. — С. 19
- ВР України [Архівовано 14 березня 2013 у Wayback Machine.]
- На Запорізькому металургійному комбінаті ввели в експлуатацію нову градирню, яка зменшує скидання стічних вод. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 23 липня 2018. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 23 липня 2018.
- За сім місяців поточного року «Запоріжсталь» збільшила виплавку сталі майже на 8%. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 3 серпня 2018. Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
- [1]
Це незавершена стаття про підприємство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Запоріжсталь - Інформація, показники, виробництво - GMK Center. GMK (укр.). Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 29 листопада 2019.