Відкрити головне меню

Координати: 47°51′35″ пн. ш. 35°09′40″ сх. д. / 47.8596928° пн. ш. 35.1610103° сх. д. / 47.8596928; 35.1610103

Запорізький ливарно-механічний завод
Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький ливарно-механічний завод» (ТОВ "ЗЛМЗ")
Тип Товариство з обмеженою відповідальністю
Форма власності ТзОВ
Галузь Металургія
Спеціалізація Виробництво виливниць, лиття, металоконструкцій, запасних частин до машин, механізмів і обладнання
Попередник(и) РМЗ - ПАТ "Запоріжсталь"
Засновано 1 серпня 2016 (2 роки) 
Засновник(и) ПАТ "Запоріжсталь"
Штаб-квартира Україна Україна, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72 (на території ПАТ "Запоріжсталь")
Територія діяльності Україна
Попередні назви РМЗ
Ключові особи Шрамко Євген Сергійович
(генеральний директор з 01 серпня 2016 року)
Продукція виливниці, лиття, металоконструкції, запасни частини до машин, механізмів і обладнання
Чистий прибуток 1,346021 млрд. грн. (2017р.)
Співробітники 1023
Холдингова компанія «Метінвест»
Сайт zlmz.com.ua
Код ЄДРПОУ 32729463

Код ЕДРПОУ: 32729463

Запорізький ливарно-механічний завод — підприємство металургійної промисловості в Запоріжжі.

Зміст

Про підприємствоРедагувати

Для підвищення операційної ефективності ПАТ "Запоріжсталь" (Запоріжжя), 1 серпня 2016 року частина ремонтних цехів металургійного підприємства були виведені в окремий завод, який отримав назву "Запорізький ливарно-механічний завод".

До складу цього підприємства увійшли три цехи: Ливарний, Механічний та Металоконструкцій. Основні види продукції - виливниці для металургійних заводів, металоконструкції, запчастини і збірни вузли.

Види діяльності: виробництво чавуну, сталі та феросплавів; виробництво порожнистих труб і фітингів зі сталі; виробництво будівельних металоконструкцій і частин конструкцій; механічна обробка металовиробів; виробництво готових металовиробів; оптова торгівля металами, металевими рудами; ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення.

Очолив завод Шрамко Євген Сергійович.

 
Ливарний цех

Історія заводуРедагувати

В 1931 році в Запоріжжі, на лівому березі Дніпра, почалося будівництво Дніпровського промислового комбінату (Дніпрокомбинату) – найбільшого в Європі (на ті часи) комплексу чорної і кольорової металургії. У нього спочатку входили заводи: Коксохімічний, Листових сталей (пізніше "Запоріжсталь"), Шамотний (згодом Вогнетривкий), Феросплавів (зараз це Запорізький завод феросплавів), Ремонтно-механічний (РМЗ, якому судилося в 2016 році стати Ливарно-механічним заводом), Алюмінієвий комбінат (Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат), Завод інструментальних сталей (майбутній "Дніпроспецсталь") і інші, більш дрібні підприємства.

Вже 20 березня 1932 року було завершено будівництво Фасонно-ливарного (ФЛЦ), а 1 травня того ж року – Ковальського цеху РМЗ. Роком пізніше, 10 жовтня 1933 року було завершено будівництво Механічного цеху.

Таким чином, Ремонтно-механічний завод до осені 1933 року мав повний цикл виробництва запасних частин для ремонту агрегатів Дніпрокомбинату – від лиття до механічно оброблених деталей.

У травні 1934 року заводи — Листових сталей, Інструментальних сталей, Феросплавів, Шамотний, а також РМЗ об'єдналися в комбінат під назвою «Запоріжсталь».

В пам'ять про РМЗ, трамвайна зупинка, розташована недалеко від заводу, вже багато років носить цю назву.

Перед тим, як в Запоріжжя увірвалися фашисти, обладнання «Запоріжсталі» було евакуйовано в тил (м. Магнітогорськ (РФ)), а решту пошкоджено або підірвано. Ця доля не оминула і цехи колишнього РМЗ.

18 серпня 1941 року перші снаряди фашистської артилерії, встановленої на правому березі Дніпра, впали на «Запоріжсталь». Сліди від цих снарядів досі можна бачити на даху будівлі Ковальського відділення Механічного цеху (колишнього Ковальського цеху).

Після того, як фашисти зайняли місто, вони привезли в цехи ФЛЦ, Ковальський і Механічний своє обладнання, а також відновили частину зіпсованого, після чого налагодили ремонт легкої бронетехніки, гармат і автотехніки.

В часи фашистської окупації, коли місто було зайнято німецькими військами, на «Запоріжсталі» діяло антифашистське підпілля. Фашистам так і не вдалося налагодити повноцінну роботу ремонтних цехів через безперервни диверсії.

У 1944 році, відразу після звільнення Запоріжжя, почалися роботи з відновлення металургійних підприємств, насамперед "Запоріжсталі". В першу чергу відновлювалися цехи колишнього Ремонтно-механічного заводу, системи електроводогазопостачання, підсобного господарства.

1 квітня 1953 року на «Запоріжсталі» почав працювати ще один цех - Котельно-ремонтний цех, який пізніше був перейменований в цех Металоконструкцій (ЦМК).

В 1958 році на території Механічного цеху побудований цех з виробництва жниварок, однак, жатки та іншу сільськогосподарську техніку тут практично не випускалася. За рахунок цієї будівлі, що складається з трьох прольотів, були розширені ремонтні площі Механічного цеху.

У 1962 році був побудований найбільший у Європі Ливарний цех виливниць (ЛЦВ), який виробляє виливниці з рідкого чавуну першої плавки. У цьому цеху вперше у світовій практиці почали застосовуватися рідко рухливі самотвердіючий суміші, використовувані для виготовлення форм і стрижнів.

На початку 1980-х років Ковальський цех влився до складу Механічного цеху.

У 1990-х роках Фасонно-ливарний цех та Ливарний цех виливниць були об'єднані в один структурний підрозділ – Ливарний цех.

На початку 1990-х зі складу Механічного цеху була виділена в окремий структурний підрозділ вагова майстерня, яка розширилася і носить назву Цех технологічних ваговимірювальних систем (ЦТВС). Зараз ЦТВС входить до складу комбінату "Запоріжсталь".

З 1 січня 2006 року в Механічному цеху введено в експлуатацію сучасне термічне відділення з шахтними та камерними электропечами, а також установками гарту струмами високої частоти. З цього ж часу в Ливарному цеху почали функціонувати індукційні плавильні печі.

У 2014 році до складу Механічного цеху увійшли дільниці по виробництву виробів для ремонтно-експлуатаційних потреб (РЕП) і трубних станів колишнього Цеху товарів народного споживання (ЦТНС)

Новітня історіяРедагувати

З 1 серпня 2016 року цехи колишнього РМЗ - Механічний, Ливарний, а також ЦМК - були виведені зі складу «Запоріжсталі» в окремий структурний підрозділ, названий Запорізьким ливарно-механічним заводом (ЗЛМЗ).

Влітку 2017 року, зупинка громадського транспорту "Сталепрокатний завод" перейменована в "Ливарно-механічний завод" згідно з петицією №1038 від 26.07.2017р. на сайті електронних петицій м.Запоріжжя (у зв'язку з ліквідацією Сталепрокатного заводу).

20 липня 2018 р. завод був сертифікований за міжнародний стандарт, який встановлює вимоги до системи менеджменту якості «ISO 9001 «Системи управління якістю. Вимоги».

1 листопада 2018 р. завод запускає свій сайт zlmz.com.ua

21 березня 2018 р. завод був сертифікований за міжнародний стандарт енергоменеджменту ISO 50001.

ПосиланняРедагувати