Вікіпедія

Запоріжкокс

промислове підприємство в Запоріжжі

«Запорíжкокс» — одне з найбільших коксохімічних підприємств України, розташоване в місті Запоріжжя. Виробляє близько 10 % всього виробленого в Україні коксу і перебуває в переліку заводів, що мають стратегічне значення для економіки[2].

«Запоріжкокс»
Приватне акціонерне товариство
«Запоріжкокс»
ТипПриватне акціонерне товариство
Організаційно-правова форма господарюваннязакрите акціонерне товариство
ГалузьМеталургійна промисловість
Лістинг на біржіПФТС: ZACO
Засновано1934 (90 років) 
Штаб-квартираУкраїна Україна, м. Запоріжжя, вул. Діагональне шосе, 4
Продукціядоменний кокс, кокс горішок, коксова дрібниця, сульфат амонію, сірка газова і колоїдна, пластифікатори бетону, масло антраценове, дьогті для дорожнього будівництва, паливо котельне
Співробітники▼729 осіб (2019)[1]
Холдингова компанія«Метінвест»
Код ЄДРПОУ00191224
www.zaporozhcoke.com
Мапа

Головний покупець продукції підприємства — металургійний комбінат «Запоріжсталь». Вугільну сировину підприємство отримує від постачальників з України, Росії, США, Канади. Входить до групи «Метінвест Холдинг»[3]. Продукцію експортує до Туреччини, Єгипту, Чехії та країн Балтії.

Історія

ред.

Будівництво підприємства було пов'язане зі спорудженням енергетичної бази півдня України — Дніпровської ГЕС і металургійного комплексу в Запоріжжі.

Запорізький коксохімічний завод був побудований у 1934 році з метою забезпечення потреб у коксі «Запоріжсталі»[4].

19 квітня 2019 року підприємство «Запоріжкокс» відзначило 85-річчя з моменту заснування. За 85 років на підприємстві виготовили 114 мільйонів тонн коксу.

Евакуація

ред.

Після початку німецько-радянської війни, у зв'язку з наближенням лінії фронту до міста, завод був евакуйований на схід[5].

У 1952 році завод був відновлений.

Модернізація

ред.

У 1980-х роках здійснена реконструкція та модернізація виробництва.

18 лютого 1980 року на Запорізькому коксохімічному заводі була введена в експлуатацію коксохімічна батарея № 1 потужністю 1 млн тонн доменної сировини на рік[6].

14 грудня 1982 року була введена в експлуатацію коксохімічна батарея № 2 потужністю 1 млн тонн коксу на рік[7].

Приватизація

ред.

15 травня 1995 року Кабінет міністрів України ухвалив рішення про приватизацію підприємства[8].

У серпні 1997 року завод був включений в перелік підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України[9].

До початку 1999 року найбільшим пакетом акцій підприємства в розмірі 48,85 % володіло ЗАТ «Інвестиційна компанія „Трудінвест“», засновниками якої виступали 14 фізичних осіб, що були керівниками ВАТ «Запоріжкокс». У подальшому, це закрите акціонерне товариство (дві третини статутного фонду) спільно з ВАТ «Запоріжкокс» (третина статутного фонду) створили ВАТ «Торговий дім „Запоріжкокс“», яке охопило 19,88 % акцій заводу.

До початку 2002 року акціями «Запоріжкокс» володіли 16 керівників підприємства і 5 фірм, при цьому 30 % акцій було зосереджено у ВАТ «Запоріжсталь».

Влітку 2012 року, з дозволу Антимонопольного комітету України, контрольний пакет акцій «Запоріжкокс» перейшов у власність голландської «Private Limited Liability Company Metinvest BV» (дочірньої компанії транснаціональної гірничо-металургійної групи «Метінвест»)[10][11].

У 2016 році загальними зборами акціонерів було прийнято рішення про перетворення форми власності «Публічного акціонерного товариства» у «Приватне акціонерне товариство».

Сучасний стан

ред.

52,4 % акцій ПАТ «Запоріжкокс»[12] належить групі «Метінвест» і 42,7 % «Запоріжсталь»[3].

«Запоріжкокс» реалізує програму капітального ремонту коксових батарей № 5 і № 6 потужністю 720 тис. т коксу на рік. Ремонтні роботи проводяться без зупинення виробництва і розраховані на період 2017-2021 рр. Бюджет програми – 250 млн грн[3].

Виробничі та фінансові показники

ред.

Обсяг експорту в першому півріччі 2001 року — 51,5 млн ₴ (10,191 млн доларів США).

Об'єм продукції у 2005 році становив 1,8858 млн тонн коксу (5-те місце в Україні — 10,0 %).

2011 рік завод закінчив зі збитками 227,407 млн ₴, 2012 рік — закінчив зі збитками 18,039 млн ₴[13].

У 2013 році завод виробив 1,15 млн тонн коксу[14]

У січні-травні 2015 року завод скоротив виробництво, за цей період було випущено 430 тис. тонн коксу[15].

Об'єми виробництва (кокс валовий)

ред.

2012 — 1326 тис. т

2013 —1238 тис. т

2014 — 1207 тис. т

2015 — 823 тис. т[3]

2016 — 880 тис. т[3]

2017 — 895 тис. т[3]

2018 — 894 тис. т[3]

Персонал та зарплатня

ред.

Чисельність персоналу — 729 осіб (станом на 31 грудня 2019 р.)[16].

Середня заробітна плата (до стягнення податків на рівні працівника) — 302 тис. грн на рік[3].

Вибух 16 березня 2017 року

ред.

16 березня 2017 року на заводі стався вибух, в результаті якого загинули 4 людини[17][18]. Його причиною стало займання парів бензолу під час проведення зварювальних робіт[19].

Додаткова інформація

ред.
  • Підприємство було спонсором однойменного міні-футбольного клубу, який виступав у чемпіонаті України впродовж 1998—2002 років.

Примітки

ред.
  1. ↑ https://zaporozhcoke.com/informacija-dlja-akcionerov/godovaja-informacija-obshhestva/?lang=ru
  2. ↑ Підприємству «Запоріжкокс» виповнилося 85 років [Архівовано 21 квітня 2019 у Wayback Machine.] // ztv.zp.ua, 19 квітня 2019
  3. ↑ а б в г д е ж и Запоріжкокс - Інформація, показники, виробництво - GMK Center. GMK (укр.). Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 21 січня 2020.
  4. ↑ Владимир Писковый. Почему поссорились «Запорожсталь» с «Запорожкоксом» [Архівовано 16 квітня 2017 у Wayback Machine.] // «Зеркало недели», 18 января 2002
  5. ↑ 11 запорожских заводов написали книгу о том, как пережили войну [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // «Комментарии: Запорожье» от 30 сентября 2011
  6. ↑ Ежегодник Большой Советской Энциклопедии, 1981 (вып. 25). М., «Советская энциклопедия», 1981. стр. 31
  7. ↑ Ежегодник Большой Советской Энциклопедии, 1983 (вып. 27). М., «Советская энциклопедия», 1983. стр.38
  8. ↑ Постанова Кабінету міністрів України № 343а від 15 травня 1995 р. "Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 р. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 11 червня 2017.
  9. ↑ Постанова Кабінету міністрів України № 911 від 21 серпня 1997 р. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 11 червня 2017.
  10. ↑ Зоя Гопкало. [1]
  11. ↑ Юрий Божко. [2]
  12. ↑ ПРАТ "ЗАПОРІЖКОКС" :: адреса :: код ЄДРПОУ :: власники :: директор :: судові рішення. opendatabot.com. Вересень 2022. Процитовано 4 вересня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  13. ↑ [3]
  14. ↑ http://smida.gov.ua/db/emitent/year/xml/showform/24874/169/templ[недоступне посилання з квітня 2019]
  15. ↑ Украина сократила выпуск кокса на 40 % [Архівовано 13 червня 2015 у Wayback Machine.] // UAProm
  16. ↑ Звіт про управління за 2019 рік розміщений на вебсайті 30.04.2020 (7z). ПрАТ "ЗАПОРІЖКОКС". Квітень 2020. с. 6. Процитовано 17 лютого 2021.
  17. ↑ Дорошенко, Олег (16 березня 2017). "Запоріжкокс" повідомив про вибух на заводі, в результаті якого загинули чотири особи. «Сьогодні». Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 19 лютого 2023.
  18. ↑ Взрыв на «Запорожкоксе»: четверо погибших // 061.ua — Сайт города Запорожья. Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 11 червня 2017.
  19. ↑ Стала відома причина вибуху на Запоріжкоксі. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.

Посилання

ред.
  Це незавершена стаття про підприємство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Запоріжкокс&oldid=41019323