Відкрити головне меню

Металургі́йна промисло́вість — сукупність підприємств і організацій гірничо-металургійного комплексу, який об'єднує підприємства чорної і кольорової металургії, а також гірничо-збагачувальні комбінати, феросплавні заводи, збагачувальні фабрики, коксохімічні заводи і підприємства, які виготовляють вироби з металу.

Одна з базових галузей економіки України, основними галузями якої є чорна й кольорова металургія.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Найдавніші гірничо-металургійні роботи на території України велися в районі села Новозванівка на території Бахмутської улоговини. Тут близько 4 тисяч років тому добували мідну руду й виплавляли метал. Розкопки веде спільна україно-російська експедиція, у якій працюють студенти й викладачі Донбаського державного технічного університету й Воронезького держуніверситету. Археологам пощастило знайти залишки плавильної печі й навіть удалося відтворити стародавню технологію виплавки міді.

Про те, що в Бахмутській улоговині за давніх літ добували мідну руду, археологам стало відомо ще в минулому столітті. Однак розкопки почалися кілька років тому і відразу принесли сенсаційні знахідки. Археологи знайшли поховання стародавнього гірника, кілька шахтних виробок, де добували мідну руду, а також кар'єр, де її добували відкритим способом. Також знайдені виробничі ділянки, де руду збагачували й виплавляли метал. Подібні технологічні комплекси називають комплексами «повного циклу», подібних на території Європи поки не знайдено. Видобуток і виплавку металу тут вели близько 200 років поспіль. Причому виробництво для тих часів було дуже великим, фахівці-гірники вважають, що були отримані сотні тонн міді.

Дослідники вважають, що стародавні майстри належали до цивілізації стародавніх іранців. Чому вони пішли з Бахмутської улоговини, поки загадка. Можливо, вони стали зазнавати недостачу палива, адже для одержання кілограма міді потрібно близько 300 кілограмів деревного вугілля, а кам'яне вугілля тоді не використовували. Шахти й виробничі ділянки майстри залишили без поспіху, можливо, розраховуючи ще повернутися.

Сучасна металургійна промисловість УкраїниРедагувати

У складі металургійного комплексу (металургійної промисловості, металургії) України – підприємства з видобутку і збагачення руд чорних і кольорових металів, нерудних матеріалів, з виробництва чавуну, сталі, прокату, труб сталевих, метизів, феросплавів, вогнетривів, коксу, з виробництва твердосплавної, вуглецевої, напівпровідникової продукції, з переробки ломів і відходів, виробництва ряду видів хімічної продукції, великий комплекс підприємств допоміжного призначення, а також науково-дослідні та проектні організації.

Частка металургії у ВВП країни становить близько 38%, у промисловому виробництві − 27,3%, експорті – 34,2%. Частка металургії в податкових платежах у всі рівні бюджетів становить 38%. Як споживач продукції та послуг суб'єктів природних монополій металургія використовує від загальнопромислового рівня 32% електроенергії, 25% природного газу, 10% нафти і нафтопродуктів, її частка у вантажних залізничних перевезеннях – 20%.

Металургія у структурі промисловості України становить 35,1%, тоді як у структурі світової промисловості − 34,3%.

В Україні існує значний науково-дослідний і конструкторський потенціал щодо металургійного виробництва – це наявність спеціалізованих наукових установ, як самостійних, так і інтегрованих у підприємства.

Після відновлення незалежностіРедагувати

Від 1992 до 1997 року обсяги виробництва металургійної промисловості знижувалися, в 1997 році вперше від моменту проголошення незалежності було зафіксовано збільшення обсягів виробництва на 12% у відношенні до показників 1996 року. У результаті, за підсумками 1997 року металургійна промисловість забезпечила майже 20% ВВП і 20% експорту України.[1]

В 2000 році рентабельність галузі становила 26,3 %. За підсумками 2007 року металургія України забезпечувала 40 % валютних надходжень і 20 % ВВП.[2]

В 2005 році галузь забезпечувала більше 25 % промислового виробництва держави (96 955,5 млн. гривень), близько 40 % валютних надходжень до України і більше 10 % надходжень до державного бюджету України.

В 2007 році, за даними Міжнародного інституту чавуну і сталі, доля України в світовому виробництві чорної металургії становила 7,4 %.

За оцінкою Національного банку України, доля металургії за підсумками 2014 року в промисловості становила 16,5 %, в експорті - 30 %, у ВВП - близько 3 %.[3]

В 2018 році канадська компанія Black Iron розпочала підготовку до будівництва підприємства з випуску концентрату для Шиманівського залізорудного родовища (Криворізький залізорудний басейн).[4][5][6]

Виробництво основних видів продукціїРедагувати

Україна є одним з лідерів серед країн-виробників чорних металів у світі.

В 2011 році було виготовлено:

  • неагломеровані залізні руди і концентрати — 80 600 тис. т.
  • агломеровані залізні руди і концентрати — 64 600 тис. т.
  • кокс з кам'яного вугілля — 19 600 тис. т.
  • чавун — 28 881 тис. т.
  • сталь — 17 674 тис. т.
  • напівфабрикати безперервного лиття — 17 837 тис. т.
  • готовий прокат — 19 511 тис. т.
    • плоский гарячекатаний — 9 020 тис. т.
    • прути, бруски, профіль гарячекатаний — 4 773 тис. т.
    • труби — 2 372 тис. т.
    • дріт стальний — 354 тис. т.
    • конструкції збірні з чавуну і сталі — 55,1 тис. т.
    • конструкції збірні інші — 511 тис. т.
    • резервуари і цистерни більше 300 літрів — 20,6 тис. т.
    • радіатори — 13,7 тис. т.
    • котли — 304 тис. т.

В 2013 році Україна обіймала 10 місце в світі за обсягами виробництва сталі.[11]. В цьому році металургійна промисловість України виготовила 29,1 млн т чавуну, 32,7 млн т сталі і 29,1 млн т прокату, що склало 76 % від виробництва докризового 2007 року[12]. Експорт чорних металів у 2013 році склав 14,3 млрд. дол. США (на 6,6% менше у порівнянні з 2012 роком)[13].

Продукція, виготовлена металургійними підприємствами, складала близько 30 % у загальному промисловому виробництві й 25 % від загальних обсягів експорту України. Близько 80 % металопродукції експортувалися до країн Європи, Азії, Близького Сходу й Південної Америки, 20 % йшло на внутрішнє споживання.[14]

В 2014 році виробництво сталі в порівнянні з 2013 роком скоротилося на 17% - до 26,171 млн. т, виплавка чавуну скоротилася на 15% - до 24,81 млн. т[15]. Збір брухту чорних металів в 2014 році знизився до історичного мінімуму - 5,3 млн. т (в 2013 році було зібрано 5,7 млн. т)[16].

В 2015 році виробництво сталі скоротилося на 16% - до 22,935 млн тонн; виробництво загального металопрокату скоротилося 16% - до 20,017 млн тонн; виплавка чавуну зменшилася на 12% – до 21,878 млн тонн[17].

В 2016 році виплавка чавуну склала 23,6 млн. тонн; виплавка сталі - 24,2 млн. тонн; виробництво металопрокату - 21,4 млн. тонн[18].

В 2017 році виплавка чавуну склала 20,035 млн. тонн; виплавка сталі - 21,284 млн. тонн; виробництво металопрокату - 18,439 млн. тонн[19].

У січні-червні 2018 року виплавка чавуну склала 10,15 млн. тонн; виплавка сталі - 10,39 млн. тонн; виробництво металопрокату - 9,25 млн. тонн[20].

У 1 півріччі 2018 року світова виплавка сталі збільшилася в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 4,6%, до 881,455 млн. тонн. Згідно з даними worldsteel, в червні 2018 року Україна піднялася з 14-го на 12-те місце в рейтингу світових виробників сталі, випередивши Тайвань і Мексику.[21]

Гірничо-металургійні кластериРедагувати

Станом на початок 2013 року гірничо-металургійний комплекс України нараховував близько 800 великих і малих підприємств і організацій, включаючи 19 великих металургійних комбінатів і заводів, 12 трубних заводів, більше 20 метизних підприємств, і більше 100 підприємств з переробки металобрухту, локалізованих в чотирьох господарських кластерах.[22]

Донецька областьРедагувати

Дніпропетровська областьРедагувати

Запорізька областьРедагувати

Луганська областьРедагувати

Полтавська областьРедагувати

Кіровоградська областьРедагувати

Автономна Республіка КримРедагувати

ІншіРедагувати

Історичні підприємстваРедагувати

Порошкова металургіяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. канд. екон. н. В. Й. Ольшевський. Військово-економічна безпека: теорія і практика // журнал "Наука і оборона", № 3, 1999. стор.36-41
  2. Так загибалась сталь // Журнал «Народный депутат». — 2013. — № 9.
  3. FINBALANCE. НБУ очікує скорочення валютної виручки експортерів у 2016 році
  4. Black Iron підписала меморандум з Glencore щодо фінансування Шиманівського залізорудного родовища. https://mind.ua/. Mind. 2019-02-21. Процитовано 11 травня 2019. 
  5. Канадській гірничорудній компанії надали ділянку для будівництва збагачувального комбінату в Кривому Розі. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-09-06. Процитовано 11 травня 2019. 
  6. Канадська компанія вироблятиме залізорудний концентрат в Україні. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-05-12. Процитовано 11 травня 2019. 
  7. Annual steel 1990—1999 (World Steel Association) Архівовано 2012-05-23 у Wayback Machine.
  8. Annual steel 2000—2009 (World Steel Association) Архівовано 2012-05-23 у Wayback Machine.
  9. Annual steel 2010- (World Steel Association) Архівовано 2013-06-27 у Wayback Machine.
  10. Steel production 2011 (World Steel Association) Архівовано 2015-12-07 у Wayback Machine.
  11. Украина сохранила 10 место среди крупнейших производителей стали // Левый берег. — 2014. — 23 января.
  12. Металлический привкус кризиса // Левый берег. — 2014. — 6 июня.
  13. Украина за год сократила выручку от экспорта черных металлов до 14,3 млрд долл. // УНИАН от 27 января 2014
  14. Украинская металлургия становится «бесценной» // UNIAN. — 2013. — 15 мая.
  15. Украина в январе сократила производство стали на 25% // УНИАН от 2 февраля 2015
  16. Сбор лома в Украине снизился до минимального значения за всю историю независимости // УНИАН от 28 января 2015
  17. Украина в 2015 г сократила выплавку стали на 16%, труб - на 40% // "Интерфакс - Украина" от 4 января 2016
  18. Металлурги дали прогноз по производству в феврале // UAProm.INFO от 18 января 2017
  19. Украина сократила годовую выплавку стали на 12% // UAProm.INFO от 3 января 2018
  20. Металлурги дали прогноз по производству в августе // UAProm.INFO от 17 июля 2018
  21. Україна піднялась на 12 місце світових виробників сталі. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-07-29. Процитовано 29 липня 2018. 
  22. Украинская металлургия: современные вызовы и перспективы развития Архівовано 17 травень 2014 у Wayback Machine. / А. И. Амоша, В. И. Большаков, А. А. Минаев, Ю. С. Залознова, Л. А. Збаразская, Ю. В. Макогон и др.; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. — Донецк, 2013. ISBN 978-966-02-6852-4
  23. Об'єднання підприємств Укрметалургпром

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати