Відкрити головне меню

Дніпропетро́вський тру́бний заво́д — одне з найстаріших українських підприємств промислового комплексу чорної металургії України.

ІсторіяРедагувати

Дніпропетровський трубний завод розташований у Дніпрі. Заснований 1889 року бельгійськими підприємцями братами Г. і Ш. Шодуар під назвою «Шодуар А». До 1917 року на заводі діяло 4 виробничих цехи: пічного зварювання труб, мартенівський, листопрокатний, маннесманівський зі станом Фасселя для прокату безшовних труб[1].

На час війни у 1918—1920 роках завод призупинив роботу. У 1921—1932 роках він був у складі Дніпропетровського металургійного заводу ім. Петровського.

1922 року підприємству одному з перших у СРСР присвоєно ім'я більшовицького діяча В. Леніна[1].

1930 року на Дніпропетровському трубному заводі збудовано цех тонкостінних труб і балонний цех, на початку 1930-х рр. реконструйовано мартенівський і листопрокатний цехи. 1939 року підприємство нагородили орденом Леніна[1].

Під час Другої світової війни Дніпропетровський трубний завод зазнав значних руйнувань, основне обладнання евакуйовано на Урал. 1945 року він був практично заново відбудований.

У 1944—1945 роках на ньому введено в дію мартенівські печі, листопрокатний і трубопрокатні цехи, 1947 року — трубоелектрозварювальний цех, 1966 — трубоволочильний, 1983 — цех біметалічних труб[1].

У 1977 році обсяг виробництва труб проти 1940 року зріс у 4,9 рази. 1989 року досягнуто максимального річного виробництва труб у розмірі 717 тисяч тон. Серед інших досягнень слід зазначити, що Дніпропетровському трубному заводу належить першість у виробництві багатьох видів труб, зокрема із легованих сталей, профільних, біметалевих та для карданних валів, балонів, порожнистих осей, фітингів.

Від 1988 року цей завод діє як орендне підприємство, у 1993 році стає вільним акціонерним товариством із сучасною назвою. Нині завод спеціалізується на виробництві (у обсязі близько 250 тис. т на рік) гарячедеформованих і холоднодеформованих безшовних труб, електрозварювальних труб з вуглецевих і низьколегованих сталей. Підприємство виготовляє труби діаметром від 6,0 до 168,0 мм, з товщиною стінки — від 1,0 до 28 мм[1].

Продукцію цього заводу експортують до багатьох країн, її відзначено нагородами низки міжнародних виставок. Частка продукції підприємства у загально-українському обсязі складає 9,2 %. На своєму балансі Дніпропетровський трубний завод утримує водну станцію, базу відпочинку, Палац культури. Кількість працівників становить 3936 осіб[1].

КерівництвоРедагувати

  • І. Шапіро (від 2002)[1].

ДжерелаРедагувати

  1. а б в г д е ж Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. —