Відкрити головне меню

Краматорський металургійний завод ім. В. В. Куйбишева
Тип ВАТ
Галузь чорна металургія
Засновано 1898
Закриття (ліквідація) 2012
Штаб-квартира Краматорськ (Україна)
Продукція чавун, сталь, прокат, феросплави
Співробітники 1370 чоловік
Код ЄДРПОУ 00191187

Краматорський металургійний завод у Вікісховищі?

ВАТ «Крамато́рський металургі́йний завод ім. В. В. Ку́йбишева» (КМЗ ім. Куйбишева) — металургійне підприємство з повним циклом виробництва на території міста Краматорська (Донецька область України).

Розташоване на північний схід від залізничної станції Краматорськ на обох берегах річки Казенний Торець. Підприємству належать також так звана Шлакова гора й адміністративні та житлові будівлі в селищі Ясна Поляна. В наш час одна з двох доменних печей не працює.

Один з цехів заводу на тлі Крейдяної гори
Завод і «Шлакова гора»
прохідні збоку залізниці

ІсторіяРедагувати

На базі заснованого німецькою машинобудівною фірмою «В. Фіцнер і К. Гампер» «Краматорського металургійного товариства» (КМО)(рос.) у серпні 1898 р. були задуті доменні пічи № 1 и № 2 і отримали перший чавун. У 19011904 рр. виробництво чавуну потроїлось і досягло 73,7 тис. т. У 1902 р. підприємство уже мало свою заводську школу. В 1905 р. було введено в стрій мартенівський, а в 1910 р. — прокатний цехи. В 1911 виробництво чавуну досягло вже 158,9 тис. т, а сталі — 60,6 тис. т. У 1912 р. на заводі було засноване Краматорське спортивне товариство (КСО)(рос.). На підприємстві працювали, окрім росіян та українців, також німці, чехи, австрійці та поляки. В 1917 р. через нестачу грошової маси для розрахунків з робочими й інженерно-технічним персоналом дирекція випустила тимчасові грошові знаки вартістю 1, 3, 5, 10, 25 і 100 рублів. Папір бонів КМО мав захист — водяні знаки, проте в обіг вони так і не надійшли. В 1920 р. завод було відновлено після війни та націоналізовано з назвою Краматорського державного машинобудівного і металургійного заводів (КГММЗ)(рос.). До 1926 р. продукція доменного та мартенівського цехів перевершила довоєнний рівень. У червні 1927 р. почала виходити власна газета «Краматорская домна»(рос.) (у вересні 1930 р. перетворена у міську газету «Краматорская правда»(рос.)). У 1933 р. урядовим розпорядженням підприємство було розділене на два заводи: Старокраматорський машинобудівний завод и Краматорський металургійний завод. У 1950 р. збудовано доменну піч № 4, а існуючу піч № 3 переведено на виплавку феромарганцю. У 1994 р. державне підприємство перетворено у Відкрите Акціонерне Товариство «Краматорський металургійний завод імені В. В. Куйбишева».

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати