Дружківський завод металевих виробів
Дружківський завод металевих виробів — промислове підприємство в місті Дружківка Донецької області, найбільшим і єдиним в Україні спеціалізований виробник кріплення, а також залишається одним з найбільших підприємств такого профілю в країнах СНД. Завод є спеціалізованим виробником залізничного кріплення.
| Тип | підприємство |
|---|---|
| Форма власності | відкрите акціонерне товариство |
| Засновано | 1930 |
| Штаб-квартира |
 Україна, 84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Соборна, 3 |
| Співробітники | 707 (2018) |
| Код ЄДРПОУ | 00191052 |
| dmf.com.ua | |
Історія ред.
Дружківський завод металевих виробів був побудований в 1930 році в ході індустріалізації СРСР.
Дружківка метизний завод заснований 1.10.1930 року, спочатку завод називався «Болтовий», з 1936 року носив ім'я «Косарєва» (Метизний (болтовий) завод Главметиза ім. Косарєва), а з 1938 року по теперішній час називається «Дружківським метизним».
Після початку Другої світової війни в зв'язку з наближенням до міста лінії фронту обладнання заводу було евакуйовано в Кузбас, будівлі та споруди постраждали в ході бойових дій і німецької окупації. Після війни відповідно до четвертим п'ятирічним планом відновлення і розвитку народного господарства СРСР[ru] завод був відновлений і знову введений в експлуатацію.[1]
За радянських часів входив в число провідних підприємств міста[2] і забезпечував потребу залізниць СРСР в металевих виробах на 72%. Продукція заводу поставлялася більш ніж в 30 країн світу.
З 1963 року, спільно з Гіпрометизом, завод пройшов кардинальну реконструкцію, що дозволило зайняти лідерське положення серед метизниками радянського союзу. У всіх основних виробничих цехах було встановлено додаткове сучасне високопродуктивне обладнання найвідоміших світових виробників ковальсько-пресового устаткування «National Machinery» і «Kieserling». На початку 80-х років Дружківський метизний мав річну виробничу потужність в 200 тисяч тонн за рахунок введення в експлуатацію високопродуктивних ліній і гайконарізних автоматів виробництва Західної Німеччини і Швейцарії. Була запущена ділянка гальванічного цинкування, опанована технологія фосфатування.
Після відновлення незалежності ред.
Після відновлення незалежності України завод став найбільшим підприємством України, яке виготовляє машинобудівний кріплення (болти, шайби, заклепки, шпильки підвищеної, нормальної і грубої точності для загального машинобудування, а також кріплення підвищеної міцності) і залізничні кріплення для верхньої будови залізничної колії.[3] Виробничі потужності заводу забезпечували можливість виробництва понад 200 тис. тонн металовиробів на рік.[4]
Надалі, державне підприємство було перетворене на відкрите акціонерне товариство.
У 1993 проведений комплекс заходів щодо випуску кріпильних виробів відповідно до європейського стандарту якості DIN. З цього моменту кріпильні вироби виготовлялися в діапазоні діаметра від 6 до 42 мм. Опановано виробництво високоміцних болтів діаметром від М16 до М30, для відповідальних конструкцій, в тому числі для важкого машинобудування, будівельних, мостових споруд. Налагоджено виробництво шурупа колійного за стандартами міжнародного союзу залізничників.
У травні 1995 року Кабінет міністрів України затвердив рішення про приватизацію заводу протягом 1995 року.[5]
У серпні 1997 року завод був включений в перелік підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України.[6]
У 2003 році завод виробив 29,38 тис. тонн металовиробів.[4]
При виробництві застосовуються марки легованих і поліпшуються сталей прокату, використовується технологічний інструмент виробництва Німеччини, Чехії, Тайваню і власного виробництва. В рамках технічного переоснащення відбувається постійна модернізація парку обладнання. З 2005 року працює високопродуктивна автоматична лінія для виготовлення стрижневих виробів фірми «National Machinery» США. Лінія дозволяє виробляти високоміцний кріплення складної конфігурації.
2004 рік завод завершив з чистим прибутком 3,946 млн. гривень,[7] 2005 рік - з чистим прибутком 3,099 млн. гривень.[8]
Для підвищення якості спеціально для заводу і на його вимогу була спроектована автоматична лінія термообробки кріплення в захисній інертному середовищі фірми «Kohnle» Німеччина. Її продуктивність складає близько 1000 кг на годину. Введення в експлуатацію з 2007 року дозволив значно розширити номенклатуру і обсяг кріплення підвищеного і високого класу міцності відповідають вимогам стандартів ГОСТ, DIN, DIN EN, ISO.
2008 рік завод завершив з чистим прибутком 10,293 млн. гривень, 2009 рік - з чистим прибутком 20,173 млн. гривень,[9] 2010 рік - з чистим прибутком 36,023 млн. гривень.[10]
У 2010 році встановлено новітнє гайконарізне обладнання виробництва фірми «Streicher» Німеччина, яке виводить виробництво високоміцних гайок на новий якісний рівень. У прагненні до економічності і якості, відповідно до програми розвитку заводу, у 2012 році установкою новітнього обладнання для штампування болтів і гайок, стартувала програма технічного переоснащення заводу.
У 2012 році чисельність працівників становила 1327 осіб. 2012 рік завод завершив з чистим прибутком 16,482 млн. гривень[11].
У 2013 році закуплено і встановлено автомати для накатки різьби на болтах і нарізки різьблення в гайках. Були запущені лінія термообробки і лінія гальванопокриття виробів, печі відпалу металу.
До 2018 року продовжувала тривати установка нових штампувальних та різьбових автоматів, а в 2018 були запущені сучасні волочильно-калібрувальні стани.
Програма переоснащення заводу ще не закінчена, але вже на 2019 рік вона дає можливість все кріплення виробляти на новому, більш продуктивному, точному і надійному устаткуванні.
Продукція пакується в картонні і дерев'яні ящики. Залізничне кріплення в основному відвантажується в дерев'яних контейнерах. Для якісного зберігання і поліпшення логістики спроектовано і використовується нове складське приміщення зі спеціальними стелажами.
Продукція ред.
Завод спеціалізується виключно на виробництві метизної продукції.
Продукцію заводу купують Росія, Естонія, Швеція, Польща, Італія. За останні роки випуск кріпильних виробів приведено у відповідність з міжнародними стандартами. Опановано виробництво нових високоміцних болтів для будівельних конструкцій (в тому числі мостових), а також металевих конструкцій, застосовуваних у важкому машинобудуванні.
Тринадцять видів продукції мають сертифікат відповідності по системі сертифікації УкрСЕПРО, а також сертифікат і систему якості ISO 9001.
Партнери ред.
Діловими партнерами ПАТ «Дружківський метизний завод» є Росія, Естонія, Литва, Білорусь, Узбекистан, Латвія, Таджикистан, Туркменістан, Грузія, Іран, Польща, Словаччина, Болгарія, Молдова, Казахстан.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Дружковка // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. Б. А. Введенский. 2-е изд. том 15. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1952. стр.243
- ↑ Дружковка // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 8. М., «Советская энциклопедия», 1972. стр.513
- ↑ Дружковский метизный завод [Архівовано 29 червня 2019 у Wayback Machine.] // "Укррудпром"
- ↑ а б Дружковский метизный завод за 10 месяцев увеличил производство метизной продукции // UAProm.INFO от 23 ноября 2004
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України № 343а від 15 травня 1995 р. "Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році". Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 17 червня 2019.
- ↑ Постанова Кабінету міністрів України № 911 від 21 серпня 1997 р. «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави». Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 17 червня 2019.
- ↑ ПИБ открыл кредитную линию Дружковскому заводу металлоизделий // UAProm.INFO от 4 апреля 2006
- ↑ 2005 г. Дружковский завод металлоизделий закончил с прибылью 3,1 млн. гривен // UAProm.INFO от 29 мая 2006
- ↑ Дружковский завод металлоизделий закончил 2009 г. с прибылью 20,2 млн. грн. // "Транспортный бизнес Украины" от 26 апреля 2010
- ↑ Чистая прибыль Дружковского метизного завода — 36 млн. гривен [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.] // "Укррудпром" от 29 апреля 2011
- ↑ Чистая прибыль Дружковского метизного завода — 16 млн. гривен [Архівовано 18 липня 2017 у Wayback Machine.] // "Укррудпром" от 13 марта 2013
Література ред.
- С. Ф. Салий, А. В. Новицкий. Опыт внедрения ERP-системы GrossBee XXI в ОАО "Дружковский метизный завод" // "Металлургическая и горнорудная промышленность", № 3, 2010. стр.119-122
Посилання ред.
- ДРУЖКІВСЬКИЙ МЕТІЗНИЙ ЗАВОД, ПАТ [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- сторінка заводу в каталозі провідних підприємств України на сайті Верховної Ради України [Архівовано 10 березня 2019 у Wayback Machine.]