Відкрити головне меню
Вікіпедія

Зовнішекономбанк

Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності (Зовнішекономбанк, ВЕБ) — російська державна корпорація. Повне найменування — Державна корпорація «Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності (Зовнішекономбанк)». Штаб-квартира — в Москві на проспекті Академіка Сахарова.

Зовнішекономбанк
Тип Державна корпорація
Діяльність інвестиції
Засновано 1922
Головний офіс Москва, Росія Росія
Ключові особи Ігор Шувалов
Статутний капітал 382 млрд рублів
Активи ▲ 3,3 трлн руб. (2013 рік, МСФЗ)
Чистий прибуток ▼ 8,5 млрд руб. (2013 рік, МСФЗ)[1]
Власник(и) 100% Уряд Росії
Дочірні банки United Pilsen[d] і Pilsen Steel[d]
Сайт veb.ru
veb.ru

Ліцензія Центрального Банку РФ № 964. Діяльність регулюється Федеральним законом «Про банк розвитку» № 82-ФЗ від 17 травня 2007 р.[2] та Меморандумом про фінансову політику від 27 липня 2007 р. № 1007-р[3].

ІсторіяРедагувати

Створений 18 серпня 1922 року як Російський комерційний банк.

7 квітня 1924 був перетворений у Банк для зовнішньої торгівлі СРСР (Зовнішторгбанк СРСР).

У 1987 році в ході реформи банківського сектора перетворений у Банк зовнішньоекономічної діяльності СРСР (Зовнішекономбанк СРСР). Новий статут затверджений Радою Міністрів СРСР 14 червня 1988. Носив цю назву до 2007 року[4].

Забезпечував організацію та проведення розрахунків по експортно-імпортним операціям, кредитування, контроль за виконанням зведеного валютного плану. Проводив операції на міжнародних валютних і кредитних ринках. Керував мережею радянських закордонних банків[5].

17 липня 2014 р. Міністерство фінансів США оголосило про введення додаткових санкцій проти Російської Федерації у зв'язку з ситуацією навколо України. До списку санкцій включений і «Зовнішекономбанк»[6].

Під час чергового розширення санкцій 30 липня 2015 року до списку потрапили дочірні структури Зовнішекономбанку[7].

Голови[8]Редагувати

 
Ігор Шувалов, чільний керівник ВЕБу
  • Таратута Віктор Костянтинович (1924–1926)
  • Данішевський Карл Християнович (1926–1928)
  • Сванідзе Олександр Семенович (1930-ті рр)
  • Чернишов Павло Михайлович (1940-ті рр)
  • Коровушкін Олександр Костянтинович (1950–1955)
  • Назаркін Костянтин Іванович (1955–1960)
  • Свєшніков Мефодій Наумович (1961–1970)
  • Іванов Юрій Олександрович (1970–1987)
  • Московський Юрій Сергійович (1987–1992)
  • Полєтаєв Юрій Володимирович (1992–1993)
  • Рюмін Валерій Павлович (22 — 28 грудня 1993)
  • Носко Анатолій Петрович (28 грудня 1993/14 червня 1994 — 8 лютого 1996)
  • в.о. Ачкасов Андрій Іванович (1996)
  • Костін Андрій Леонідович (18 жовтня 1996 — 10 червень 2002)
  • Чернухін Володимир Анатолійович (10 червня 2002 — 27 травня 2004)
  • Дмитрієв Володимир Олександрович (27 травня 2004 — 26 лютого 2016)
  • Горьков Сергій Миколайович (26 лютого 2016 — 24 травня 2018)
  • Шувалов Ігор Іванович (24 травня 2018 — н. в.)

Власники та керівництвоРедагувати

Зовнішекономбанк на 100% належить Російській державі.

Голова наглядової ради — Д. А. Медведєв, голова Уряду РФ. У складі Наглядової ради: І. І. Шувалов, А. В. Дворкович, Д. Н. Козак, А. В. Улюкаєв, А. Г. Хлопонін, А. Р. Бєлоусов, А. Г. Силуанов, В. О. Дмитрієв.

Голова банку — Володимир Дмитрієв. До правління, крім нього, входять ще 7 осіб: Петро Фрадков, Сергій Васильєв, Юлія Карпова, Михайло Полубояринов, Андрій Сапелін, Сергій Ликов, Володимир Шапринський (головний бухгалтер).

ДіяльністьРедагувати

 
Будівля ВЕБу. 2009

Зовнішекономбанк є державною корпорацією розвитку, його головні завдання — створення умов для економічного зростання і стимулювання інвестицій. З прийняттям у 2007 році закону «Про банк розвитку» головним напрямком діяльності Зовнішекономбанку стало фінансування великих інвестиційних проектів, які з тих чи інших причин не можуть бути реалізовані за рахунок комерційних банків. Згідно з меморандумом про фінансову політику, Зовнішекономбанк кредитує проекти вартістю понад 2 млрд рублів і термін кредиту при цьому повинен перевищувати 5 років. Зокрема ВЕБ фінансував будівництво автомобільного заводу СП Ford-Соллерс[9], реконструкцію Хабаровського НПЗ та аеропорту Пулково, будівництво заводу з виробництва поліпропілену в Тобольську[10].

Крім того, ВЕБ увійшов до числа основних кредиторів будівництва олімпійської інфраструктури в Сочі, інвестувавши 90 млрд рублів до більш ніж 17-ти різних проектів, у тому числі основного олімпійського селища і гірськолижного комплексу «Роза Хутір»[11].

Серед інших функцій Зовнішекономбанку — підтримка експорту, надання держгарантій по кредитах, розвиток механізмів публічно-приватного партнерства, сприяння залученню іноземних інвестицій. Для реалізації останньої функції у 2011 році був створений спеціальний Російський фонд прямих інвестицій з капіталом в 10 млрд доларів США.

Будучи державним банком розвитку, ВЕБ також зберіг за собою функції державної керуючої компанії пенсійними накопиченнями. Прибутковість інвестування пенсійних грошей у 2011 році склала 5,9%[12], що нижче рівня інфляції, але перевищує дохідність деяких приватних керуючих компаній[13]. Робота агентом Уряду з обслуговування державного зовнішнього боргу також збереглася за ВЕБом, незважаючи на нові завдання.

У 2008–2009 роках Зовнішекономбанк крім іншого був агентом по реалізації антикризових заходів держави, видаючи постраждалим від кризи компаніям субординовані кредити і приймаючи на санацію комерційні банки, зокрема Связь-банк і Глобекс.

Група ЗовнішекономбанкуРедагувати

У 2007 році в статутний капітал Банку розвитку були внесені належні Уряду акції Російського банку розвитку (нині МСП Банк) і Росексімбанку. В ході фінансової кризи 2008–2009 років Зовнішекономбанк купив банки, що зазнавали на той момент труднощі: Глобекс і Связь-банк. Станом на кінець 2014 року Зовнішекономбанку також належать Компанія «ВЕБ Інжиніринг», ВЕБ Капітал, ВАТ «ВЕБ-лізинг», Фонд «ВЕБ-Інновації», ВАТ «МСП Банк», Росексімбанк, Російський фонд прямих інвестицій, Федеральний центр проектного фінансування, Експортне страхове агентство Росії, ВАТ «Корпорація розвитку Північного Кавказу», Фонд розвитку Далекого Сходу і Байкальського регіону, білоруський Бєлзовнішекономбанк, український Промінвестбанк, дочірня компанія VEB Asia Limited[14][15].

У 2012 році Зовнішекономбанк зареєстрував єдиний бренд «Група Зовнішекономбанку». До групи входять спеціально створені ВЕБом організації, кожній з яких доручена та чи інша задача банку розвитку. Так, РФПІ опікується залученням іноземних інвестицій; Експортно-страхове агентство Росії виконує функцію страхової підтримки експорту промислової продукції; для розвитку окремих стратегічно важливих регіонів були створені Фонд розвитку Далекого Сходу і Байкальського регіону, Корпорація розвитку Північного Кавказу. Фонд «ВЕБ-Інновації», створений на початку 2012 року, займається підтримкою інноваційних компаній — резидентів «Сколково». Мале та середнє підприємництво доручено МСП Банку. Росексімбанк видає державні гарантії з метою підтримки російських експортерів.

Див. такожРедагувати

Примітки (рос.)Редагувати

  1. ↑ ВЕДОМОСТИ — Чистый процентный доход ВЭБа по МСФО в 2013 г. вырос на 23%
  2. ↑ Федеральный закон "О банке развития" (ru). 2008. Архів оригіналу за 2012-06-01. Процитовано 27 января 2009. 
  3. ↑ Меморандум о финансовой политике государственной корпорации "Банк развития и внешнеэкономической деятельности (Внешэкономбанк)" (ru). 2008. Архів оригіналу за 2012-06-01. Процитовано 27 января 2009. 
  4. ↑ Уведомление о реорганизации Банка внешнеэкономической деятельности СССР (ru). 2008. Архів оригіналу за 2007-10-17. Процитовано 27 января 2009. 
  5. ↑ Советский энциклопедический словарь. Гл. ред. А. М. Прохоров. — М.: Изд-во «Советская энциклопедия», 1989. — С. 106.
  6. ↑ Елена Ковалева (2014-07-17). Минфин США объявил о введении дополнительных санкций против России (ru). ИТАР-ТАСС. Процитовано 2014-07-17. 
  7. ↑ США розширили санкції відносно Росії / Espreso.tv, 30 липня 2015
  8. ↑ Внешэкономбанк > О банке > История > Председатели банка. Архів оригіналу за 21 грудень 2010. Процитовано 1 листопад 2014. 
  9. ↑ ВЭБ одобрил кредиты СП "Соллерс" - Ford и UC Rusal. Ведомости. 27 сентября 2011. Архів оригіналу за 2014-11-01. Процитовано 18 октября 2011. 
  10. ↑ Владимир Дмитриев: «Мы начинаем самостоятельную жизнь». Ведомости. 15 сентября 2011. Архів оригіналу за 2014-11-01. Процитовано 18 октября 2011. 
  11. ↑ ВЭБ в целом может профинансировать около 17 олимпийских проектов. РИА Новости. 16 сентября 2011. Архів оригіналу за 2012-06-25. Процитовано 18 октября 2011. 
  12. ↑ Фондовый рынок может получить пенсионные выплаты. Известия. 02 марта 2012. Архів оригіналу за 2014-10-26. Процитовано 02 марта 2012. 
  13. ↑ Плюсовую доходность от инвестиций пенсий показали 38 УК. BFM. 02 марта 2012. Архів оригіналу за 2012-06-01. Процитовано 02 марта 2012. 
  14. ↑ Группа Внешэкономбанка
  15. ↑ Прямым инвестициям не нужно кривой доходности. Коммерсант. 6 сентября 2011. Архів оригіналу за 2014-11-01. Процитовано 26 сентября 2011. 

Посилання (рос.)Редагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зовнішекономбанк&oldid=25616685