ВЕБ.РФ
Російська державна корпорація розвитку (ВЕБ.РФ) — російський державний інвестиційний банк. Повне найменування — Державна корпорація розвитку «ВЕБ.РФ». Штаб-квартира — в Москві на проспекті Академіка Сахарова.
| ВЭБ.РФ | |
|---|---|
 | |
| Тип | {{{тип}}} |
| Засновано | 1987  |
| Головний офіс | Шаблон:Флагифікація: Москва |
| Ключові особи | Ігорь Шувалов (голова) |
| Власний капітал | ▼358 800 000 000 ₽ (30 червня 2018)[1] |
| Активи | ▼3 406 000 000 000 ₽ (2020)[2] |
| Чистий прибуток | 8 400 000 000 (2020)[3] |
| Дочірні банки | United Pilsend, Pilsen Steeld і Belvnesheconombankd[4] |
| Сайт | https://вэб.рф |
Ліцензія Центрального Банку РФ № 964. Діяльність регулюється Федеральним законом «Про банк розвитку» № 82-ФЗ від 17 травня 2007 р.[5] та Меморандумом про фінансову політику від 27 липня 2007 р. № 1007-р[6].
Історія
ред.Створений 18 серпня 1922 року як Російський комерційний банк.
7 квітня 1924 був перетворений у Банк для зовнішньої торгівлі СРСР (Зовнішторгбанк СРСР).
У 1987 році в ході реформи банківського сектора перетворений у Банк зовнішньоекономічної діяльності СРСР (Зовнішекономбанк СРСР). Новий статут затверджений Радою Міністрів СРСР 14 червня 1988. Носив цю назву до 2007 року[7].
Забезпечував організацію та проведення розрахунків по експортно-імпортним операціям, кредитування, контроль за виконанням зведеного валютного плану. Проводив операції на міжнародних валютних і кредитних ринках. Керував мережею радянських закордонних банків[8].
17 липня 2014 р. Міністерство фінансів США оголосило про введення додаткових санкцій проти Російської Федерації у зв'язку з ситуацією навколо України. До списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб включений і «Зовнішекономбанк»[9].
Під час чергового розширення санкцій 30 липня 2015 року до списку потрапили дочірні структури Зовнішекономбанку[10].
- Таратута Віктор Костянтинович (1924—1926)
- Данішевський Карл Юлій Христіанович (1926—1928)
- Сванідзе Олександр Семенович (1930-ті рр)
- Чернишов Павло Михайлович (1940-ті рр)
- Коровушкін Олександр Костянтинович (1950—1955)
- Назаркін Костянтин Іванович (1955—1960)
- Свєшников Мефодій Наумович (1961—1970)
- Іванов Юрій Олександрович (1970—1987)
- Московський Юрій Сергійович (1987—1992)
- Полєтаєв Юрій Володимирович (1992—1993)
- Рюмін Валерій Павлович (22 — 28 грудня 1993)
- Носко Анатолій Петрович (28 грудня 1993/14 червня 1994 — 8 лютого 1996)
- в.о. Ачкасов Андрій Іванович (1996)
- Костін Андрій Леонідович (18 жовтня 1996 — 10 червня 2002)
- Чернухін Володимир Анатолійович (10 червня 2002 — 27 травня 2004)
- Дмитрієв Володимир Олександрович (27 травня 2004 — 26 лютого 2016)
- Горьков Сергій Миколайович (26 лютого 2016 — 24 травня 2018)
- Шувалов Ігор Іванович (24 травня 2018 — нинішній час)
Власники та керівництво
ред.Зовнішекономбанк на 100 % належить Російській державі.
Голова наглядової ради — Д. А. Медведєв, голова Уряду РФ. У складі Наглядової ради: І. І. Шувалов, А. В. Дворкович, Д. Н. Козак, А. В. Улюкаєв, А. Г. Хлопонін, А. Р. Бєлоусов, А. Г. Силуанов, В. О. Дмитрієв.
Голова банку — Володимир Дмитрієв. До правління, крім нього, входять ще 7 осіб: Петро Фрадков, Сергій Васильєв, Юлія Карпова, Михайло Полубояринов, Андрій Сапелін, Сергій Ликов, Володимир Шапринський (головний бухгалтер).
Діяльність
ред.
Зовнішекономбанк є державною корпорацією розвитку, його головні завдання — створення умов для економічного зростання і стимулювання інвестицій. З прийняттям у 2007 році закону «Про банк розвитку» головним напрямком діяльності Зовнішекономбанку стало фінансування великих інвестиційних проектів, які з тих чи інших причин не можуть бути реалізовані за рахунок комерційних банків. Згідно з меморандумом про фінансову політику, Зовнішекономбанк кредитує проекти вартістю понад 2 млрд рублів і термін кредиту при цьому повинен перевищувати 5 років. Зокрема ВЕБ фінансував будівництво автомобільного заводу СП Ford-Соллерс[12], реконструкцію Хабаровського НПЗ та аеропорту Пулково, будівництво заводу з виробництва поліпропілену в Тобольську[13].
Крім того, ВЕБ увійшов до числа основних кредиторів будівництва олімпійської інфраструктури в Сочі, інвестувавши 90 млрд рублів до більш ніж 17-ти різних проектів, у тому числі основного олімпійського селища і гірськолижного комплексу «Роза Хутір»[14].
Серед інших функцій Зовнішекономбанку — підтримка експорту, надання держгарантій по кредитах, розвиток механізмів публічно-приватного партнерства, сприяння залученню іноземних інвестицій. Для реалізації останньої функції у 2011 році був створений спеціальний Російський фонд прямих інвестицій з капіталом в 10 млрд доларів США.
Будучи державним банком розвитку, ВЕБ також зберіг за собою функції державної керуючої компанії пенсійними накопиченнями. Прибутковість інвестування пенсійних грошей у 2011 році склала 5,9 %[15], що нижче рівня інфляції, але перевищує дохідність деяких приватних керуючих компаній[16]. Робота агентом Уряду з обслуговування державного зовнішнього боргу також збереглася за ВЕБом, незважаючи на нові завдання.
У 2008—2009 роках Зовнішекономбанк крім іншого був агентом по реалізації антикризових заходів держави, видаючи постраждалим від кризи компаніям субординовані кредити і приймаючи на санацію комерційні банки, зокрема Связь-банк і Глобекс.
Група Зовнішекономбанку
ред.У 2007 році в статутний капітал Банку розвитку були внесені належні Уряду акції Російського банку розвитку (нині МСП Банк) і Росексімбанку. В ході фінансової кризи 2008—2009 років Зовнішекономбанк купив банки, що зазнавали на той момент труднощі: Глобекс і Связь-банк. Станом на кінець 2014 року Зовнішекономбанку також належать Компанія «ВЕБ Інжиніринг», ВЕБ Капітал, ВАТ «ВЕБ-лізинг», Фонд «ВЕБ-Інновації», ВАТ «МСП Банк», Росексімбанк, Російський фонд прямих інвестицій, Федеральний центр проектного фінансування, Експортне страхове агентство Росії, ВАТ «Корпорація розвитку Північного Кавказу», Фонд розвитку Далекого Сходу і Байкальського регіону, білоруський Бєлзовнішекономбанк, дочірня компанія VEB Asia Limited[17][18]. Український Промінвестбанк належав ВЕБу до його націоналізації у 2022 році[19].
У 2012 році Зовнішекономбанк зареєстрував єдиний бренд «Група Зовнішекономбанку». До групи входять спеціально створені ВЕБом організації, кожній з яких доручена та чи інша задача банку розвитку. Так, РФПІ опікується залученням іноземних інвестицій; Експортно-страхове агентство Росії виконує функцію страхової підтримки експорту промислової продукції; для розвитку окремих стратегічно важливих регіонів були створені Фонд розвитку Далекого Сходу і Байкальського регіону, Корпорація розвитку Північного Кавказу. Фонд «ВЕБ-Інновації», створений на початку 2012 року, займається підтримкою інноваційних компаній — резидентів «Сколково». Мале та середнє підприємництво доручено МСП Банку. Росексімбанк видає державні гарантії з метою підтримки російських експортерів.
Див. також
ред.Примітки (рос.)
ред.- ↑ Промежуточная сокращенная консолидированная финансовая отчетность (30 июня 2018 г.) — Зовнішекономбанк.
- ↑ https://www.interfax.ru/business/758130
- ↑ https://www.vedomosti.ru/business/news/2021/03/26/863424-vebrf-vpervie-za-pyat-let-zavershil-god-s-chistoi-pribilyu
- ↑ https://www.belveb.by/upload/iblock/4ce/4ce108af20f282796d22346b05572da3.pdf
- ↑ Федеральный закон "О банке развития" (рос.). 2008. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 27 января 2009.
- ↑ Меморандум о финансовой политике государственной корпорации "Банк развития и внешнеэкономической деятельности (Внешэкономбанк)" (рос.). 2008. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 27 января 2009.
- ↑ Уведомление о реорганизации Банка внешнеэкономической деятельности СССР (рос.). 2008. Архів оригіналу за 17 жовтня 2007. Процитовано 27 января 2009.
- ↑ Советский энциклопедический словарь. Гл. ред. А. М. Прохоров. — М.: Изд-во «Советская энциклопедия», 1989. — С. 106.
- ↑ Елена Ковалева (17 липня 2014). Минфин США объявил о введении дополнительных санкций против России (рос.). ИТАР-ТАСС. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 17 липня 2014.
- ↑ США розширили санкції відносно Росії / Espreso.tv, 30 липня 2015. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- ↑ Внешэкономбанк > О банке > История > Председатели банка. Архів оригіналу за 21 грудня 2010. Процитовано 1 листопада 2014.
- ↑ ВЭБ одобрил кредиты СП "Соллерс" - Ford и UC Rusal. Ведомости. 27 сентября 2011. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 18 октября 2011.
- ↑ Владимир Дмитриев: «Мы начинаем самостоятельную жизнь». Ведомости. 15 сентября 2011. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 18 октября 2011.
- ↑ ВЭБ в целом может профинансировать около 17 олимпийских проектов. РИА Новости. 16 сентября 2011. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 18 октября 2011.
- ↑ Фондовый рынок может получить пенсионные выплаты. Известия. 02 марта 2012. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 02 марта 2012.
- ↑ Плюсовую доходность от инвестиций пенсий показали 38 УК. BFM. 02 марта 2012. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 02 марта 2012.
- ↑ Группа Внешэкономбанка. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 1 листопада 2014.
- ↑ Прямым инвестициям не нужно кривой доходности. Коммерсант. 6 сентября 2011. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 26 сентября 2011.
- ↑ Прищепа, Ярослав (20 грудня 2022). Україна отримала перші мільярди від націоналізації російських банків. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 3 січня 2025.
Посилання (рос.)
ред.- Офіційний сайт банку [Архівовано 1 листопада 2014 у Wayback Machine.].
- Федеральний закон «Про Банк розвитку» [Архівовано 1 листопада 2014 у Wayback Machine.].