23 жов Хіміки з Мюнхенського технічного університету створили перший алюмінієвий аналог алкенів — N-гетероциклічнозаміщену сполуку з подвійним зв'язком Алюміній-Алюміній, довжина якого становить 2,3943(16) Å. Сполуку було отримано у формі рожевих кристалів.[1]

4 жов Нобелівську премію з хімії у 2017 році присудили Жаку Дюбоше, Йоахіму Франку та Річарду Гендерсону за розробку кріоелектронної мікроскопії для високороздільного визначення біомолекул у розчинах.[2]

15 вер Очільник японського дослідницького центру RIKEN[en] повідомив про початок робіт зі створення хімічного елемента 119 — Унуненнію. Для його отримання науковці проводитимуть бомбардування кюрієвої мішені йонами Ванадію.[3]

АрхівРедагувати

  • 5 вер. Місія марсоходу «Curiosity» вперше виявила на поверхні Марсу наявність Бору. На думку вчених Бор у формі боратів міг слугувати стабілізатором для утворення ключового компонента РНК — рибози, а отже його відкриття підкріплює теорії про існування життя на Марсі.[4]
  • 13 лип. Європейським дослідникам вдалося синтезувати декацен — ацен із десяти лінійно конденсованих бензенових кілець. Самя ця сполука нині є найдовшим аценом, а попереднім «рекордсменом» був гептацен (7), отриманий у березні цього року.[5]
  • 13 лип. Науковці Інституту ядерної фізики ім. Макса Планка і японського центру RIKEN[en] здійснили найточніше на сьогоднішній момент вимірювання маси протона. Для обчислень вони використали спеціальну систему пасток Пеннінга та отримали значення 1,007276466583(15)(29) а.о.м., що на три порядки точніше за попередні вимірювання.[6]
  • 13 лип. За підсумками 49-ї Міжнародної хімічної олімпіади, що проходила у Бангкоку, представники України здобули 1 срібну і 3 бронзові нагороди.
  • 7 лип. У Бангкоку розпочалася 49-та Міжнародна хімічна олімпіада, в якій бере участь збірна команда України у складі 4 чоловік. В рамках конкурсу учасники складатимуть 9 та 11 липня екзамени з практичної та теоретичної частин відповідно.
  • 5 лип. Науковці Університету штату Мічиган встановили механізм лазерного отримання іонів H3+[en] — частинок, що мають важливе значення у перебігу хімічних процесів у міжзоряному середовищі. Згідно отриманих для протонованої молекули метанолу CH3OH2+ результатів першопочатково відбувається відщеплення від метильної групи двох атомів Гідрогену, що утврюють молекулу водню, яка потім відщеплює додатковий протон.[7]