Вікіпедія

Активоване вугілля

Активо́ване вугі́лля (лат. Carboneum activatum, англ. activated coal, нім. Aktivkohle) — пориста вуглецева речовина з високими адсорбційними властивостями та гідрофобністю. Містить величезну кількість пор і тому має дуже велику поверхню (1 г вугілля має поверхню 500–2200 м²), унаслідок чого має високу адсорбцію.

Активоване вугілля

Активоване вугілля отримують карбонізацією з органічних матеріалів: деревного вугілля, кам'яновугільного коксу, горіхової шкаралупи тощо.

Застосовується як адсорбент у засобах протигазового захисту, медицині, хімії, харчовій промисловості тощо, а також як носій каталізаторів у технологічних процесах, сорбент для концентрування мікродомішок в аналітичній хімії. В кулінарії активоване вугілля використовують як сурогат натурального барвника — чорнил каракатиці.

Хімічні властивості і модифікаціїРедагувати

Звичайне активоване вугілля є активною сполукою, здатною до окиснення киснем повітря або кисневою плазмою[1][2][3][4][5][6][7][8], водяною парою[9][10][11], а також вуглекислим газом[5] чи озоном[12][13][14].

Окислення в рідкій фазі здійснюють низкою реагентів (HNO3, H2O2, KMnO4)[15][16][17]. За рахунок утворення багатьох основних і кислотних груп на поверхні окисленого вугілля його сорбційні та інші властивості можуть істотно відрізнятися від неокисленого[18].

Модифіковане азотом вугілля отримують або виходячи з азотовмісних природних речовин або полімерів[19][20], або обробкою вугілля азотовмісними реагентами[21][22][23]. Також вугілля здатне взаємодіяти з хлором[24][25], бромом[26] та фтором[27].

Важливе значення має сірковмісне вугілля, яке синтезують різними шляхами[28][29]. Останнім часом хімічні властивості вугілля пояснюються наявністю на його поверхні активного подвійного зв'язку[14][30][31].

У фармакологіїРедагувати

Вугілля активоване (лат. Carbo activatus) адсорбує на своїй поверхні алкалоїди, барвники, глікозиди, феноли, токсини і солі важких металів. У лужному середовищі адсорбна здатність вугілля підсилюється[32]. Форма випуску: порошок, таблетки.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Gomez-Serrano V., Piriz-Almeida F., Duran-Valle C.J., Pastor-Villegas J. Formation of oxygen structures by air activation. A studu by FT-IR spectroscopy // Carbon. — 1999. -V.37. — P.1517-1528
  2. ↑ Machnikowski J., Kaczmarska H., Gerus-Piasecka I., Diez M.A., Alvarez R., Garcia R. Structural modification of coal-tar pitch fractions during mild oxidation — relevance to carbonization behavior // Carbon. — 2002. -V.40. -P.1937-1947
  3. ↑ Petrov N., Budinova T., Razvigorova M., Ekinci E., Yardim F., Minkova V. Preparation and characterization of carbon adsorbents from furfural // Carbon — 2000. — V.38, № 15. — P.2069-2075
  4. ↑ Garcia A.B., Martinez-Alonso A., Leon C. A., Tascon J.M.D. Modification of the surface properties of an activated carbon by oxygen plasma treatment // Fuel. — 1998. -V.77, № 1 — P.613-624
  5. ↑ а б Saha B., Tai M.H., Streat M. Study of activated carbon after oxidation and subsequent treatment characterization // Process safety and environmental protection — 2001. — V.79, №B4. — P.211-217
  6. ↑ Polovina M., Babic B., Kaluderovic B., Dekanski A. Surface characterization of oxidized activated carbon cloth // Carbon −1997. — V.35, № 8. — P.1047-1052
  7. ↑ Fanning P.E., Vannice M.A. A DRIFTS study of the formation of surface groups on carbon by oxidation // Carbon — 1993. — V.31, № 5. — P.721-730
  8. ↑ Youssef A.M., Abdelbary E.M., Samra S.E., Dowidar A.M. Surface-properties of carbons obtained from polyvinyl-chloride // Ind. J. of Chem. section a-inorganic bio-inorganic physical theoretical & analytical chemistry — 1991. — V.30, № 10. — P.839-843
  9. ↑ Arriagada R., Garcia R., Molina-Sabio M., Rodriguez-Reinoso F. Effect of steam activation on the porosity and chemical nature of activated carbons from Eucalyptus globulus and peach stones // Microporous Mat. — 1997. — V.8, № 3-4. — P.123-130
  10. ↑ Molina-Sabio M., Gonzalez M.T., Rodriguez-Reinoso F., Sepulveda-Escribano A. Effect of steam and carbon dioxide activation in the micropore size distribution of activated carbon // Carbon — 1996. — V.34, № 4. — P.505-509
  11. ↑ Bradley RH, Sutherland I, Sheng E Carbon surface: Area, porosity, chemistry, and energy // J. of colloid and interface science — 1996. — V. 179, № 2. — P. 561–569
  12. ↑ Sutherland I., Sheng E., Braley R.H., Freakley P.K. Effects of ozone oxidation on carbon black surfaces // J. Mater. Sci. — 1996. — V.31. — P.5651-5655
  13. ↑ Rivera-Utrilla J; Sanchez-Polo M. The role of dispersive and electrostatic interactions in the aqueous phase adsorption of naphthalenesulphonic acids on ozone-treated activated carbons // Carbon — 2002. — V.40, № 14. — P.2685-2691
  14. ↑ а б Valdes H., Sanchez-Polo M., Rivera-Utrilla J., and Zaror C.A. Effect of Ozone Treatment on Surface Properties of Activated Carbon // Langmuir — 2002. — V.18. — P.2111-2116
  15. ↑ Pradhan B.K., Sandle N.K. Effect of different oxidizing agent treatments on the surface properties of activated carbons // Carbon. — 1999. — V.37, № 8. — P.1323-1332
  16. ↑ Acedo-Ramos M., Gomez-Serrano V., Valenzuella-Calahorro C., and Lopez-Peinado A.J. Oxydation of activated carbon in liquid phase. Study by FT-IR // Spectroscopy letters. — 1993. -V26(6). — P.1117-1137
  17. ↑ Gomez-Serrano V., Acedo-Ramos M., Lopez-Peinado A.J., Valenzuela-Calahorro C. Stability towards heating and outgassing of activated carbon oxidized in the liquid-phase // Thermochimica Acta. — 1991. — V.176. — P.129-140
  18. ↑ Тарковская, И. А. Окисленный уголь Текст.: учеб. пособие для вузов / И. А. Тарковская; Киев: Наукова думка. 1981. — 200 с.
  19. ↑ Stőhr B., Boehm H.P., Schlőgl R. Enhancement of the catalytic activiti of activated carbons in oxidation reactions by termal treatment with ammonia or hydrogen cyanide and observation of a superoxide species as a posible intermediate // Carbon. — 1991. — Vol. 26, № 6. — P. 707–720
  20. ↑ Biniak S., Szymański G., Siedlewski J., Światkowski A. The characterizaíion of activated carbons with oxygen and nitrogen surface groups // Carbón. — 1997. — Vol.35, № 12. — P. 1799–1810
  21. ↑ Boudou J.P., Chehimi M., Broniek E., Siemieniewska T., Bimer J. Adsorption of H2S or SO2 on an activated carbon cloth modified by ammonia treatment // Carbon. — 2003. — Vol. 41, № 10. — P. 1999–2007
  22. ↑ Sano H., Ogawa H. Preparation and application nitrogen containing active carbons // Osaka Kogyo Gijutsu Shirenjo. — 1975. — Vol.26, № 5. — P.2084-2086
  23. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 30 липня 2012. 
  24. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 липня 2012. 
  25. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 липня 2012. 
  26. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 липня 2012. 
  27. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 липня 2012. 
  28. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 липня 2012. 
  29. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 липня 2012. 
  30. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 липня 2012. 
  31. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 січня 2013. Процитовано 30 липня 2012. 
  32. ↑ Канюка О. І., Скорохід В. Й., Гуфрій Д. Ф. Клінічна ветеринарна фармакологія. — К: В-во УСГА, 1993. — 293 с. ISBN 5-7987-0067-4

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Активоване_вугілля&oldid=37996202