Лоуренсій

Лоуре́нсій (Lr) — штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, актиноїд, символ Lr, атомний номер 103, атомна маса 262.11. Дуже короткоживучий. Найстабільніший ізотоп — ²⁶⁰Lr — має період напіврозпаду 3 ± 0,5 хвилини. Період напіврозпаду ізотопу ²⁵⁶Lr близько 30 с. Електронна конфігурація [Rn] 5f¹⁴6d¹7s²; період 7, група 3, f-блок (актиноїд). Ступінь окиснення +3.

Лоуренсій
Атомний номер	103
Зовнішній вигляд простої речовини	отриманий у вигляді окремих атомів
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	262,11 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	282 пм
Енергія іонізації (перший електрон)	— кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	[Rn] 5f14 6d1 7s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	n/a пм
Радіус іона	n/a пм
Електронегативність (за Полінгом)	n/a
Електродний потенціал	Lr←Lr3+ -2В
Ступені окиснення	3
Термодинамічні властивості
Густина	n/a г/см³
Молярна теплоємність	n/a Дж/(К·моль)
Теплопровідність	n/a Вт/(м·К)
Температура плавлення	n/a К
Теплота плавлення	n/a кДж/моль
Температура кипіння	n/a К
Теплота випаровування	n/a кДж/моль
Молярний об'єм	n/a см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки	n/a Å
Відношення с/а	n/a
Температура Дебая	n/a К
Інші властовості
Критична точка	Lr
H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Лоуренсій у Вікісховищі

Проста речовина — лоуренсій. Метал, т. пл. 1627 °С. Отримано бомбардуванням ізотопів каліфорнію йонами ¹⁰В та ¹¹В.

Історія

Перші повідомлення про синтез лоуренсію надійшли з Берклі у (США)в 1961 року. Елемент було названо ім'ям винахідника і творця циклотрона Ернеста Лоуренса. Експериментатори із Дубни (СРСР) чотири роки потому (1965) здійснили незалежне отримання кількох ізотопів 103-го елементу. Відтворити результати досліду американських колег радянським вченим не вдалося і роботу американців 1961 року було поставлено під сумнів. Переконливі результати синтезу декількох ізотопів 103-го елемента у Берклі було опубліковано 1971 року. Вони збігалися з результатами дубненських досліджень і дещо відрізнялися від результатів 1961 року. Тому дослідники з Дубни вважають себе першовідкривачами і ставили питання про його перейменування, пропонуючи назву резерфордій (Rf). Ця назва збереглася у деяких виданнях.

Рішенням IUPAC за 103-м елементом закріплено назву лоуренсій.

Отримання

Вперше отримано при обстрілі ізотопів каліфорнію ядрами атомів бору:

$\mathrm {^{249-252}_{\ \ \ \ \ \ 98}Cf\ +\ _{\ \ \ \ \ 5}^{10-11}B\ \longrightarrow \ \ _{103}^{257}Lr\ +\ x\ _{0}^{1}n}$

$\mathrm {^{249-252}_{\ \ \ \ \ \ 98}Cf\ +\ _{\ \ \ \ \ 5}^{10-11}B\ \longrightarrow \ \ _{103}^{258}Lr\ +\ x\ _{0}^{1}n}$

Посилання

• Лоуренсій на Webelements [Архівовано 9 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
• Популярная библиотека химических элементов:Лоуренсий [Архівовано 16 вересня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)

Інтернет-ресурси

• Los Alamos National Laboratory's Chemistry Division: Periodic Table – Lawrencium [Архівовано 14 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• Lawrencium [Архівовано 11 жовтня 2015 у Wayback Machine.] at The Periodic Table of Videos (University of Nottingham)

Література

• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0