Борій

хімічний елемент з атомним номером 107

Бо́рій (лат. Bohrium, символ Bh) — штучно синтезований хімічний елемент з атомним номером 107, найважчий член сьомої групи (VIIB).

Борій (Bh)
Атомний номер 107
Зовнішній вигляд простої речовини не відомий
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса) а.о.м. (г/моль)
Радіус атома пм
Енергія іонізації (перший електрон) кДж/моль (еВ)
Хімічні властивості
Ковалентний радіус пм
Радіус іона пм
Термодинамічні властивості
Густина г/см³
Молярна теплоємність Дж/(К·моль)
Теплопровідність Вт/(м·К)
Температура плавлення К
Теплота плавлення кДж/моль
Температура кипіння К
Теплота випаровування кДж/моль
Молярний об'єм см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки Å
Температура Дебая К
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
CMNS: Борій у Вікісховищі

Найстабільніший ізотоп з отриманих — борій-267 з періодом напіврозпаду 17 с.

Ізотоп 261Bh вперше був отриманий 1976 року в Об'єднаного інституту ядерних досліджень у Дубні групою вчених га чолі з Юрієм Оганесяном. У 1992 році елемент отримав назву «нільсборій» на честь Нільса Бора, пізніше однак, через те, що хімічні елементи ніколи не складалися з імені й прізвища вченого, назву було спрощено до сучасної.

Відомі ізотопи ред.

Ізотоп Маса Період напіврозпаду Тип розпаду
261Bh 261 12+5−3 мс α-розпад в 257Db
262Bh 262 8,0±2,1 мс α-розпад в 258Db
264Bh 264 0,44+0,60−0,16 с α-розпад в 260Db
265Bh 265 0,9+0,7−0,3 с α-розпад в 261Db
266Bh 266 1,7+8,2−0,8 с α-розпад в 262Db
267Bh 267 17+14−6 с α-розпад в 263Db
272Bh 272 10+12−4 с α-розпад в 268Db

Джерела ред.

  • Nudat 2.3 [Архівовано 11 травня 2012 у WebCite]
  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0