Берклій

хімічний елемент з атомним номером 97

Берклій (Bk, лат. Berkelium) — штучно отриманий радіоактивний трансурановий хімічний елемент групи актиноїдів з атомним номером 97. Берклій не має стабільних ізотопів, найбільш довгоживучий нуклід 247 Bk має період напіврозпаду 1380 років.

Берклій (Bk)
Атомний номер 97
Зовнішній вигляд простої речовини радіоактивний метал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса) 247,0703 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 297 пм
Енергія іонізації (перший електрон) 0,0(0,00) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Rn] 5f9 7s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус n/a пм
Радіус іона n/a пм
Електронегативність (за Полінгом) 1,3
Електродний потенціал Bk←Bk4+ -1,05В
Bk←Bk3+ -2,01В
Bk←Bk2+ -1,6В
Ступені окиснення 4, 3
Термодинамічні властивості
Густина 13,25 г/см³
Молярна теплоємність n/a Дж/(К·моль)
Теплопровідність n/a Вт/(м·К)
Температура плавлення n/a К
Теплота плавлення n/a кДж/моль
Температура кипіння n/a К
Теплота випаровування n/a кДж/моль
Молярний об'єм n/a см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки n/a Å
Відношення с/а n/a
Температура Дебая n/a К
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
CMNS: Берклій у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Одержаний штучно в 1949 році групою Сіборга в Каліфорнійському університеті в Берклі.

Походження назвиРедагувати

Названий на честь місця, де був одержаний — Берклі, за аналогією з елементом тербієм, що є його аналогом серед лантаноїдів, названим на честь містечка Іттербю[1]. Раніше його називали беркелієм.

ІзотопиРедагувати

Відомо 17 штучно створених ізотопів берклію з атомними масами від 234 до 251. Один з них метастабільний (248mCm). П’ять ізотопів мають період напіврозпаду більший ніж день[2]:

Масове число Період напіврозпаду
245 4,95 дня
246 1,8 дня
247 130 років
249 330 днів

У природі берклій не зустрічається, окрім забруднень від ядерних випробувань і чорнобильської катастрофи. Берклій вироблявся у природному ядерному реакторі Окло 1,8 мільярдів років тому[3].

ОтриманняРедагувати

Берклій одержують як побічний продукт при виробництві каліфорнію-252. 247Bk отриманий у 1965 з 244Cm обстрілом α-частинками. Ізотоп 248Bk не був визначений[4]

 
 

ЗастосуванняРедагувати

Окрім наукових досліджень, берклій-249 використовується як джерело каліфорнію (що утворюється при його розпаді). Також, бомбардуючи мішені з берклію отримують важкі елементи, такі як лоуренсій, резерфордій і борій[5].

ПриміткиРедагувати

  1. About Berkelium [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  2. Isotopes of the Element Berkelium [Архівовано 5 червня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  3. Nature's Building Blocks: An A-Z Guide to the Elements [Архівовано 5 червня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  4. J. Milsted, A. M. Friedman, C. M. Stevens: «The Alpha Half-life of Berkelium-247; a new Long-lived Isomer of Previous Berkelium-248», у: Nuclear Physics, 1965, 71 (2), S. 299–304; DOI:10.1016/0029-5582(65)90719-4.
  5. Morss,Edelstein,Fuger, 2010, с. 1447.

ЛітератураРедагувати

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
  • L.R. Morss, Norman M. Edelstein, Jean Fuger. Actinium // The Chemistry of the Actinide and Transactinide Elements. — 4. — Дордрехт, Нідерланди : Springer Science & Business Media, 2010. — Т. 1. — 4191 с. — ISBN 978-94-007-0211-0.