Енергія іонізації

Енéргія іонізáції — найменша енергія, потрібна для того, щоб вирвати електрон із фізичної системи й віднести його на нескінченну віддаль.

Періодична тенденція в енергії іонізації хімічних елементів

У випадку ізольованих атомів чи молекул електрони з найбільшою енергією, які найлегше відриваються, зазвичай розташовані на валентних оболонках. У випадку твердих тіл, металів чи напівпровідників, електрони з найбільшою енергією належать до валентних зон.

Адіабатна енергія йонізаціїРедагувати

Найменша енергія, необхідна для видалення електрона з атома, йона або молекули в газовій фазі. Визначається як різниця між енергіями утворюваного йона та вихідної молекулярної частинки в основних їх енергетичних станах.

Другий потенціал йонізаціїРедагувати

Енергія, потрібна для вилучення електрона з ізольованого йона з зарядом +1. Енергія третьої йонізації буде енергією, що необхідна для видалення електрона з ізольованого +2 йона.

Вертикальна енергiя йонізаціїРедагувати

Найменша енергiя, потрiбна для вiдриву одного електрона вiд iзольованої молекулярної частинки (в основному коливальному станi) у газовiй фазi у випадку, коли утворена молекулярна частинка набуває коливальної енергiї вiдповiдно до принципу Франка – Кондона (котрий стверджує, що електрон вiдривається без змiни геометрiї частинки). Синонім — вертикальний потенціал іонізації.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Білий М.У. (1973). Атомна фізика. Київ: Вища школа. 
  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:»Вебер», 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0