Відкрити головне меню

«Аполлон-14» (англ. Apollo 14) — американський пілотований космічний корабель серії космічних кораблів Аполлон, на якому була здійснена третя висадка людей на Місяць.

Аполлон-14
Аполлон-14
Космічний корабель Аполлон-14
Екіпаж 3
Ракета-носій «Сатурн-5 AS-509»
Місце запуску мис Кеннеді, Флорида, стартовий комплекс 39А
Дата запуску 31 січня 1971? 21:03:00 UTC
Місце посадки Тихий океан, 27,2° пн.ш., 172,40° зх.д.
Дата посадки 9 лютого 1971, 21:05:04 UTC
Тривалість польоту 9 діб 00 годин 01 хвилина 58 секунд
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія
Apollo 13-insignia.png
Аполлон-13
Apollo 15-insignia.png
Аполлон-15

Для командного модуля астронавти обрали позивний «Кітті Хок» (місце, де здійснили свій перший політ на літаку брати Райт), для місячного модуля — «Антарес» (зірка в сузір'я Скорпіона, яку астронавти мали спостерігати під час посадки на Місяць.

Мета польоту — висадка на Місяць з проведенням досліджень більшого обсягу, ніж у попередній висадці Аполлон-12.

Шепард і Мітчелл пробули на Місяці 33 години і майже 30 хвилини (5-6.02.1971). було здійснено два виходи на поверхню, перший тривав 4 години 47 хвилин, другий — 4 години 35 хвилин. на Землю було доставлено 42 кг місячної породи. Астронавти пройшли Місяцем приблизно 4 км. Найбільше віддалення від місячного модуля — 1450 м.

Здійснювалися фотографування та кінозйомка на поверхні Місяця, установка на поверхні наукових приладів, дослідження локальних магнітних полів з допомогою портативного магнітометра, фотографування поверхні Місяця з селеноцентричної орбіти — найперше району кратера Декарт — планованого місця висадки експедиції «Аполлон-16», відбулося падіння на Місяць останнього ступеня ракети-носія.

Зміст

ЕкіпажРедагувати

 
Екіпаж «Аполлон-14»: Стюарт Руса, Алан Шепард, Едгар Мітчелл зліва направо.

Дублерний екіпаж

Запасний екіпаж

 
Алан Шепард на місячній поверхні
 
Телевізійний кадр показує Алана Шепарда, що грає у гольф на Місяці
 
Зображення таблички, залишеної на Місяці

ОписРедагувати

Апарат складався з триступеневої ракети-носія Сатурн-5 AS-509 (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсіку приладів, місячного модуля (LM-8), корабля Аполлон-11 («Блок II» № 110) у складі командного і службового відсіків, системи аварійного порятунку на старті.

ПолітРедагувати

Загальна тривалість польоту становила 9 діб 00 годин 01 хвилину 58 секунд.

СтартРедагувати

Старт відбувся 31 січня 1971 о 21:03:00 GMT з комплексу 39А на Мисі Канаверал

Ракета-носій вивела корабель на геоцентричну орбіту, близьку до розрахункової.

Політ до МісяцяРедагувати

На третій годині польоту двигун останнього ступеня ракети-носія було включено вдруге, що вивело ступень з кораблем на траєкторію польоту до Місяця.

На початку четвертої години польоту почалася перебудова відсіків, що тривали приблизно дві години (у попередніх польотах приблизно 25 хвилин). Стикування командного модуля з місячним модулем, який перебував на останньому ступені ракети-носія, вдалося з шостої спроби (при попередніх польотах виконувалося 9 стикувань і усі — з першої спроби).

На 3-тю добу польоту була виконана корекція траєкторії і планова перевірка бортових систем місячного модуля.

На 83-ій годині польоту корабель вийшов на початкову селеноцентричну орбіту, близьку до розрахункової. В кінці цієї ж години останній ступінь ракети-носія впав на Місяць. Падіння зареєстрував сейсмометр, встановлений екіпажем корабля «Аполлон-12», було виконано глибинне зондування Місяця.

Посадка на МісяцьРедагувати

 
Місця посадки «Сервеєра-3», «Аполлона-12» та «Аполлона-14»

Двигун посадкового ступені місячного модуля було включено о 108:42:29 польотного часу. Протягом перших 26 секунд польоту місячного модуля Шепард вручну підтримував тягу двигуна на рівні 10%, а потім перевів її в режим максимальної тяги, після чого почалася штатна автоматична програма посадки.

На висоті 10 км радіолокатор мавв «схопити» поверхню Місяця, однак цього не відбулося. Якби цього не сталося до висоти 3 км, то від посадки треба було відмовлятися. Мітчелл кілька разів виключив-включив локатор і на висоті 8 км локатор спрацював.

Посадка на Місяць відбулася 5 лютого 1971 о 9:18:13 секунд GMT. Бортовий час посадки 108:55. Місячний модуль опустився на майданчик з нахилом вісім градусів. Як стверджував Шепард, вільних майданчиків на ділянці посадки не спостерігалося взагалі.

Приземлення на Місяці в районі кратера Фра Мауро (де планувалася посадка космічної експедиції Аполлон-13) в точці з координатами 3,6733° пн.ш. і 017,4653° зх.д. практично в запланованому місці з нахилом близько 7°. Місце посадки — перетята місцевість в материковій частині Місяця. Попередні експедиції сідали на Місяць в районі морів.

На посадку залишилося запасів палива на приблизно 70 секунд роботи двигуна попри зависання в пошуках рівного майданчика.

Перебування на МісяціРедагувати

Встановлення прапора на Місяці

Перший вихід на поверхню. Першим на поверхню Місяця зійшов Шепард за бортовим часом 114:31. При цьому він вимовив: «Це був довгий час, але ось ми тут». Менше ніж за 5 хвилин на поверхню Місяця вийшов Мітчелл. Астронавти оглянули ділянку посадки. Було помітне «вимивання» ґрунту під дією факела двигуна при посадці.

У перший вихід, на 118 годині експедиції було виконано експеримент з підриванням зарядів на поверхні Місяця. Прилади були встановлені на ґрунті, а поверхнею було прокладено кабель з геофонами. Мітчелл пройшов вздовж кабеля і виконав підривання піротехнічних зарядів. Він здійснив 18 спроб, спусковий механізм спрацював тільки 13 разів.

Провадилися зйомки телекамерою на штативі. Були зібрані зразки місячних порід.

Вихід тривав 4 години 47 хвилин

Другий вихід на поверхню. Була включена телекамера на штативі, встановлена ззовні — на поверхні Місяця. Через 5 хвилин на поверхню спустився Шепард, через 3 хвилини після нього — Мітчелл. Астронавти навантажили необхідне обладнання на візок і попрямували до найближчого кратера. Під час першої зупинки взяли проби ґрунту з глибини 45 см. Заглибити пробовідбірну трубку на повну довжину (110 см) не вдалося — заважали міцні породи. Астронавт досягли кратера Коун і вийшли на його схил, нахил якого становив близько 18 градусів. При переговорах було чути важке дихання астронавтів, крім того, вони плуталися в орієнтирах. В скафандрі Шепарда була зареєстровано невеликий витік кисню.

Астронавтам керівники польоту з Землі наказали взяти зразки білих на колір каменів і повертатися до місячного модуля найкоротшим шляхом. О 135:32 польотного часу астронавти досягли місячного модуля.

Перед входом до модуля Мітчелл метнув, як спис, штангу довжиною 1,5 м. Шепард витяг декілька кульок для гольфа, які були взяті з Землі за дозволом керівників польоту і користуючись пристосуванням, подібним до ключки, метнув їх кілька разів як при грі в гольф.

Мітчелл увійшов до місячного модуля о 136:07 польотного часу. Шепард — за десять хвилин.

Вихід тривав 4 години 29 хвилин.

Астронавти зібрали 23 кг зразків.

На посадковому ступені місячного модуля була змонтована відеокамера, яка включалася з Землі. З її допомогою були зняті астронавти, що поверталися з кратера Коун. Однак касету з плівкою з цієї камери астронавти забули витягти, вона залишилася на Місяці.

Після закінчення другого виходу, астронавти розгерметизували кабіну місячного модуля і у відкритий люк викинули непотрібні предмети.

Політ до ЗемліРедагувати

Старт місячного модуля з Місяця відбувся на 143-ій годині польоту.

Стикування злітного ступеня місячного модуля і командного модуля вдалася з першої спроби і була здійснена на 145-ій годині польоту. Зближення було зняте з командного модуля Стюартом Русою і передавалося телебаченням. Шепард і Мітчелл після чистки пилососом скафандрів і предметів відсіку екіпажу місячного модуля перейшли до командного відсіку.

На 147-ій годині польоту було скинуто злітний ступінь місячного модуля, що впав на Місяць за 70 км від місця посадки корабля «Аполлон-14» і за 115 км від місця посадки корабля «Аполлон-12». Коливання, викликані падінням, реєструвалися сейсмометрами, встановленими екіпажами цих кораблів, протягом приблизно 1,5 години. Вважають, що при падінні ступеня утворився кратер довжиною 20 метрів, шириною 2 метри і глибиною 1 метр.

На 150-ій годині польоту, під час 35-го оберта навколо Місяця, був включений основний двигун, який перевів корабель на траєкторію польоту до Землі.

На 173-ій годині почалися технологічні експерименти. Одночасно відбувся телесеанс з Землею.

Відокремлення відсіку екіпажу від службового відсіку відбулося на 216-ій годині польоту.

ПриводненняРедагувати

Приводнення відбулося 9 лютого 1971 о 21:05:04 GMT, у Тихому океані, у точці з координатами 27,2° пн.ш., 172,40° зх.д. за 6,4 км від вертольотоносця «Нью Орлеан».

Вертоліт доставив екіпаж корабля на борт авіаносця через 49 хвилин після приводнення.

Основні результати польотуРедагувати

  • Відновлено престиж американської космічної програми, що похитнувся після аварії корабля «Аполлон-13».
  • Продемонстрована надійність і ефективність ракетно-космічного комплексу «Сатурн 5 — Аполлон».
  • Продемонстровано переваги, які дає пряме дослідження астронавтами Місяця на противагу дослідженням за допомогою місяцеходів.
  • Почали ставитися і виконуватися переважно не технічні, а наукові задачі польоту. Шепарду було 47 років, що показоло — в цьому віці можна сміливо перебувати в програмах дослідження Місяця і нарівні з усіма виконувати задачі. Під час польоту ніхто з астронавтів не вживав ліки.

ДжерелоРедагувати

  • Программа «Аполлон». Часть II. Обзор по материалам открытой иностранной печати.

Составитель: Гольдовский Д. Ю. ГОНТИ—1. Июль 1971. Тираж 650 экз. Экз.№ 0016

ПосиланняРедагувати