Твердофазний синтез
Твердофазний синтез (англ. solid-phase synthesis) — спосіб синтезу сполук, що застосовується для створення їхніх бібліотек, при якому використовується тверда підкладка для розділення сполук при синтезі, що спрощує ідентифікацію продуктів реакції.[1][2]
В ході отримання сполук до полімерної підкладки прикріпляється (іммобілізується, тобто зв'язується хімічним зв'язком) субстрат, часто через зв'язівну ланку (лінкер), щоби далі при взаємодії з реактантом утворити продукт, який залишається зв'язаним з полімерною основою. Після закінчення реакції продукт може бути знятий (відщеплений) з полімерної основи за допомогою простої реакції у м'яких умовах, приміром, відновленням сполучного зв'язку, ацидолізом чи гідролізом.
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 червня 2016. Процитовано 29 липня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ John McMurry: Chemia organiczna, t. 4. Warszawa: PWN, 2005, ss. 1008-1009. ISBN 83-01-14404-1.
Джерела ред.
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
|
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |