Ацетилен
Ацетиле́н (етин) — органічна сполука, перший представник ряду алкінів. Безбарвний газ, без запаху, легший за повітря.
Ацетилен | |
---|---|
Ацетилен
| |
Ацетилен
| |
Ацетилен - просторова модель
| |
просторова модель твердого ацетилену
| |
Систематична назва | Ethyne[1] |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 74-86-2 |
PubChem | 6326 |
Номер EINECS | 200-816-9 |
DrugBank | DB15906 |
KEGG | C01548 |
Назва MeSH | D02.455.326.397.259 |
ChEBI | 27518 |
RTECS | AO9600000 |
SMILES | C#C |
InChI | 1/C2H2/c1-2/h1-2H |
Номер Бельштейна | 906677 |
Номер Гмеліна | 210 |
Властивості | |
Молекулярна формула | C2H2 |
Молярна маса | 26,04 г/моль |
Зовнішній вигляд | Безбарвний газ |
Запах | Без запаху |
Густина | 1,097 г/л = 1.097 кг/м3 |
Тпл | −80,8 |
Розчинність (вода) | малорозчинний |
Тиск насиченої пари | 44,2 атм (20 °C)[3] |
Кислотність (pKa) | 25[2] |
Структура | |
Геометрія | Лінійна[en] |
Термохімія | |
Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 |
+226.88 кДж/моль |
Ст. ентропія S 298 |
201 Дж/(моль·К) |
Небезпеки | |
ГДК (США) | немає[3] |
ГГС піктограми | |
ГГС запобіжних заходів | P202, P210, P261, P271, P304, P340, P312, P377, P381, P403, P403, P233, P405, P501 |
NFPA 704 | |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Фізичні властивості
ред.Ацетилен — при нормальних умовах — безбарвний газ, малорозчинний у воді, легший за повітря. При сильному охолодженні переходить відразу в білу кристалічну речовину, минаючи рідкий стан. При −83,6 °C випаровується (сублімує), не розплавляючись. При стисненні розкладається з вибухом, зберігають в балонах, заповнених активованим вугіллям, що просочене ацетоном, в якому ацетилен розчиняється під тиском у великих кількостях. Вибухонебезпечний.
Будова
ред.Хімічна формула C2Н2. Два магнітні ядра є еквівалентними з точки зору симетрії:
- ,
- де — хімічний зсув. Спінова система C2Н2 —
Спінова система ізотоп-заміщеного похідного : Два протони й два ядра є хімічно, але не магнітно еквівалентні. Оскільки константи спін-спінової взаємодії не є рівними:
Отримання
ред.Раніше ацетилен одержували лише з карбіду кальцію при взаємодії його з водою, переважно в апаратах із саморегулюванням реакції, що діяли за принципом апарату Кіппа:
Великі кількості ацетилену добувають при термічному розкладі (піролізі) метану (природного газу):
Процес проводять при температурі близько 1500 °C. Щоб запобігти розкладу одержаного ацетилену на вуглець і водень, метан швидко продувають через зону високої температури. При цьому разом з ацетиленом утворюється також водень.
Його також можна отримати дегідрогалогенуванням дибромоетану за допомогою гідроксиду калію:
Хімічні властивості
ред.У хімічному відношенні ацетилен активніший, ніж етилен. Висока хімічна активність ацетилену обумовлюється наявністю в його молекулі потрійного зв'язку. Для ацетилену, як і етилену, характерні реакції окиснення, приєднання і полімеризації.
Реакції окиснення
ред.Окиснення з утворенням карбонових кислот
ред.Алкіни окиснюються з розщепленням потрійного зв'язку і утворенням карбонових кислот. У випадку ацетилену це буде мурашина кислота. Окисниками можуть бути перманганат, дихромат калію, оксид хрому(VI), озон.
Реакція горіння
ред.Ацетилен горить кіптявим полум'ям. Суміш ацетилену з повітрям чи з киснем вибухонебезпечна. Межі вибуховості його сумішей з повітрям складають 2,2–81; з киснем — 2,3–93 об'ємних %.
Реакції приєднання
ред.Взаємодія з галогенами та галогеноводнями
ред.Ацетилен легко знебарвлює бромну воду, приєднуючи при цьому бром за місцем розриву спочатку одного, а потім і другого зв'язку з утворенням відповідно дибромоетену С2Н2Br2, а потім тетрабромоетану С2Н2Br4:
У присутності гідроксиду натрію може також вступати у реакції заміщення з бромом:
При взаємодії з хлороводнем у присутності каталізатора ацетилен утворює вінілхлорид СН2=CHCl:
Ця реакція має велике практичне значення, оскільки вінілхлорид широко використовується для одержання полімерних матеріалів.
Приєднання карбонільних сполук
ред.При приєднанні карбонільних сполук утворюються спирти. В цій реакції, на відміну від інших реакцій приєднання, потрійний зв'язок залишається. З формальдегідом утворює пропінол, а далі — 2-бутин-1,4-діол:
При взаємодії з іншими альдегідами утворює вторинні спирти, а з кетонами — третинні:
Приєднання кислот
ред.Ацетилен може приєднувати карбонові кислоти, утворюючи естери вінілового спирту. Каталізатором у цій реакції є солі ртуті(II) та міді(I):
Вінілацетат, який утворюється при взаємодії ацетилену з оцтовою кислотою, використовується для отримання полівінілацетату (ПВА) — полімеру з широким застосуванням.
Вінілові естери, що утворюються при цій реакції, здатні ще приєднувати карбонові кислоти з утворенням діестерів — ацеталів:
Гідрування
ред.У присутності порошку нікелю як каталізатора ацетилен легко вступає і в реакцію гідрування. При цьому, як і у випадку галогенування, реакція відбувається у дві стадії. Спочатку утворюється етилен, а потім етан:
Взаємодія зі спиртами
ред.В присутності алкоголятів взаємодіє зі спиртами, утворюючи етери:
Механізм реакції такий: спочатку алкоголят розпадається на та . Потім приєднується до молекули ацетилену, утворюючи карбоаніон та іон металу, а від молекули спирту відщеплюється протон, який приєднується до карбоаніона. , що залишився від спирту, взаємодіє з новою молекулою ацетилену, і реакція повторюється.
При взаємодії ацетилену зі спиртами та монооксидом вуглецю утворюються естери — акрилати:
Полімеризацією метилакрилату, який утворюється у цій реакції (якщо там метанол) отримають поліметилакрилат.
Гідратація
ред.Ацетилен вступає також у реакцію гідратації з утворенням етаналю:
Каталізатором у цій реакції є розчин сульфату ртуті у 10 % сульфатній кислоті. Спочатку іон Hg2+ перетворюється на Hg+, а H2O — на H2O+. Ці іони приєднуються до потрійного зв'язку з утворенням . Потім протон відщеплюється і знову приєднується у вигляді атома водню на місце іона ртуті, залишаючи каталізатор:
- .
Далі, завдяки кето-енольній таутомерії, отриманий вініловий спирт перетворюється на етаналь:
- .
Інші реакції приєднання
ред.Також приєднує синильну кислоту з утворенням акрилонітрилу:
Взаємодія з металами
ред.Внаслідок високої електронегативності вуглецю в стані sp3-гібридизації атоми водню в ацетилені є рухливими, тобто ацетилен є слабкою кислотою. При пропусканні ацетилену у розчини солей перехідних металів випадає осад ацетиленидів металів, наприклад ацетиленід срібла.
Полімеризація
ред.У присутності CuCl в кислому середовищі може димеризуватися з утворенням вінілацетилену. При цьому утворюється побічний продукт — дивінілацетилен:
При нагріванні до 450 °C у присутності активованого вугілля циклотримеризується з утворенням бензену:
При нагріванні до 100 °C циклотетрамеризується з утворенням октатетраєну (реакція проходить аналогічно тримеризації, але в ній беруть участь чотири молекули).
У присутності радикальних ініціаторів або металоорганічних каталізаторів полімеризується у полієн:
Застосування
ред.Головною галуззю застосування ацетилену є хімічна промисловість. Ацетилен служить вихідною сировиною для синтезу таких важливих хімічних продуктів, як пластмаси, бензол, ацетатна кислота і ін. У техніці значні кількості ацетилену використовуються при автогенному зварюванні і різанні металів.
Примітки
ред.- ↑ Acyclic Hydrocarbons. Rule A-3. Unsaturated Compounds and Univalent Radicals [Архівовано 10 жовтня 2000 у Wayback Machine.], IUPAC Nomenclature of Organic Chemistry
- ↑ Acetylene - Gas Encyclopedia Air Liquide. Air Liquide. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 27 вересня 2018.
- ↑ а б NIOSH Pocket Guide to Chemical Hazards #0008. Національний інститут охорони праці (NIOSH).
Див. також
ред.Джерела
ред.- Хімія / Ф. А. Деркач. — Львів: Видавництво Львівського держуніверситету, 1968.
- Шемчук Л. М. Ацетиленові вуглеводні // Фармацевтична енциклопедія [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ластухін Ю. О., Воронов С. А. Органічна хімія. — 3-є. — Львів: Центр Європи, 2006. — 864 с. — ISBN 966-7022-19-6.
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
Посилання
ред.- Ацетилен [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ