Стандартна молярна ентропія
Стандартна молярна ентропія (англ. standard molar entropy) — ентропія одного моля речовини за стандартних умов[1]. Стандартними умовами в хімії є температура 25 °C та тиск 105 Па.
В літературі стандартну молярну ентропію часто позначають символом . Одиницею вимірювання в системі SI є Дж/(моль·К).
Стандартна молярна ентропія не може бути рівною нулю, оскільки відповідно до третього закону термодинаміки ентропія може бути рівною нулю лише за температури 0 К для ідеального однокомпонентного кристалу.
Різні речовини мають різне значення стандартних молярних ентропій в залежності від їх агрегатного стану, молярної маси, алотропної форми, молекулярної складності та ступеня розчинення. Серед простих речовин в одному і тому ж агрегатному стані більшу стандартну ентропію матиме речовина, яка складається з атомів важчого елемента, тобто елемента з більшою молярною масою. Речовини, які складаються зі складних молекул, матимуть більшу стандартну молярну ентропію в порівнянні з речовинами з простіших молекул. Одні і ті ж хімічні елементи в різних алотропних формах будуть мати різні ентропії. Також спостерігається тенденція до збільшення стандартної молярної ентропії за переходу тверде тіло-рідина-газ, що пов'язано з відповідним зростанням ступеня розупорядкування структури. Для аморфних тіл значення вище ніж для кристалічних, оскільки структура перших менш впорядкована[2].
Під час фазових переходів та хімічних реакцій відбувається зміна ентропії. Стандартні молярні ентропії реактантів та продуктів реакції використовуються для знаходження стандартної ентропії реакції:
- ,
- де - стандартна молярна ентропія реакції;
- - сумарна стандартна молярна етропія продуктів реакції;
- - сумарна стандартна молярна ентропія реактантів.
Якщо , то відповідна хімічна реакція протікатиме спонтанно.
Стандартні молярні ентропії простих речовин, хімічних сполук та іонів в розчинах наводяться у довідниках з хімії.
Стандартні молярні ентропії хімічних елементів
ред.Група | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | |||||||||||
Період | ||||||||||||||||||
1 | 130,7 H |
126,2 He | ||||||||||||||||
2 | 29,1 Li |
9,5 Be |
5,9 B |
C |
191,6 N |
205,2 O |
202,8 F |
146,3 Ne | ||||||||||
3 | 51,3 Na |
32,7 Mg |
28,3 Al |
18,8 Si |
41,1 P |
32,1 S |
223,1 Cl |
154,8 Ar | ||||||||||
4 | 64,7 K |
41,6 Ca |
34,6 Sc |
30,7 Ti |
28,9 V |
23,8 Cr |
32 Mn |
27,3 Fe |
30 Co |
29,9 Ni |
33,2 Cu |
41,6 Zn |
40,8 Ga |
31,1 Ge |
35,1 As |
49,7 Se |
152,2 Br |
164,1 Kr |
5 | 76,8 Rb |
55 Sr |
44,4 Y |
39 Zr |
36,4 Nb |
28,7 Mo |
Tc |
28,5 Ru |
31,5 Rh |
37,6 Pd |
42,6 Ag |
51,8 Cd |
57,8 In |
51,2 Sn |
45,7 Sb |
49,7 Te |
116,1 I |
169,7 Xe |
6 | 85,2 Cs |
62,5 Ba |
* | 43,6 Hf |
41,5 Ta |
32,6 W |
36,9 Re |
Os |
35,5 Ir |
41,6 Pt |
47,4 Au |
75,9 Hg |
64,2 Tl |
64,8 Pb |
56,7 Bi |
Po |
At |
176,2 Rn |
7 | 95,4 Fr |
71 Ra |
** | Rf |
Db |
Sg |
Bh |
Hs |
Mt |
Ds |
Rg |
Cn |
Nh |
Fl |
Mc |
Lv |
Ts |
Og |
8 | Uue |
Ubn |
*** |
Лантаноїди | * | 56,9 La |
72 Ce |
73,2 Pr |
Nd |
Pm |
69,6 Sm |
77,8 Eu |
68,1 Gd |
73,2 Tb |
75,6 Dy |
Ho |
73,2 Er |
74 Tm |
59,9 Yb |
51 Lu |
|
Актиноїди | ** | 56,5 Ac |
51,8 Th |
51,9 Pa |
50,2 U |
Np |
Pu |
Am |
Cm |
Bk |
Cf |
Es |
Fm |
Md |
No |
Lr |
|
Суперактиноїди | *** | Ubu |
Ubb |
Ubt |
Ubq |
Ubp |
Ubh |
Лужні метали | Лужноземельні метали | Лантаноїди | Актиноїди | Суперактиноїди | Перехідні метали | |
Метали | Напівметали (напівпровідники, металоїди) | Галогени | Інертні гази | Неметали |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Новоженов В.А. Введение в неорганическую химию: Учебное пособие.- Барнаул: Изд-во Алт. ун-та, 2001. - 24 с. - с. 650 (рос.).
- ↑ Хімія. Хімічна термодинаміка: Навчальний посібник для студентів технічних спеціальностей/Укладачі: А.В Підгорний, Т.М.Назарова. - К.:НТУУ «КПІ», 2016. - с.39. - 81 с.
- ↑ CRC Handbook of Chemistry and Physics, CRC Press Inc, 2009 ISBN 978-1-4200-9084-0.