Натрієві канали — трансмембранні білки, іонні канали, що пропускають через мембрану клітини переважно іони натрію. Під цією назвою об'єднані декілька груп неспоріднених між собою білків, найбільшими з яких є потенціалкеровані натрієві канали, епітеліальні натрієві канали та лігандкеровані натрієві канали. Їхньою основною функцією є вхід іонів натрію в клітину ззовні та підвищення мембранного потенціалу (деполяризація). Механізмом селективності в натрієвих каналах зазвичай є розмір пори, яка пропускає іонни з радіусом не більш іону натрію. Через це більші іони, такі як калій, кальцій та цезій нездатні пройти крізь пору, проте менші іони, зокрема літію, можуть створювати струм через ці канали.

Дослідження в 2010-х роках показали, що не всі іонні канали, які еволюційно належать до родини потенціалкерованих натрієвих каналів, насправді вибірково пропускають іони натрію. Деякі з них поряд з натрієм здатні пропускати йони кальцію[1].

Потенціалкеровані натрієві каналиРедагувати

Потенціалкеровані натрієві канали являють собою родину еволюційно споріднених іонних каналів надродини потенціалзалежних каналів, які відчиняють ворота на зміну мембранного потенціалу в позитивний бік та пропускають іони натрію всередину клітини. Пороутворювальна альфа-субодиниця складається з 4 мотивів, що повторюються, в кожному з яких є 6 трансмембранних сегментів.

ПриміткиРедагувати

  1. Liebeskind, Benjamin J. (2016). What makes a sodium channel?. Journal of General Physiology 148 (2): 89–90. ISSN 0022-1295. doi:10.1085/jgp.201611652. (англ.)

ДжерелаРедагувати

  • Hernandez CM, Richards JR. Physiology, Sodium Channels. [Updated 2021 Apr 20]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2021 Jan-(англ.)