Вікіпедія

Оганов Артем Ромаєвич

російський та американський кристалограф, хімік, матеріалознавець

Артем Ромаєвич Оганов (нар. 3 березня 1975) — російський кристалограф-теоретик, мінералог, хімік, педагог[4], професор РАН. Найбільш відомий роботами зі створення методів комп'ютерного дизайну нових матеріалів та передбачення кристалічних структур, а також із хімії високих тисків та вивчення речовини планетних надр.

Оганов Артем Ромаєвич
Народився 3 березня 1975(1975-03-03)[1] (49 років)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Країна  Росія
Діяльність хімік, кристалограф, дослідник
Alma mater МДУ (1997)[1]
Університетський коледж Лондона (2002)[1]
Геологічний факультет МДУd
Галузь кристалографія, фізика, хімія і матеріалознавство
Заклад VINITId[1]
Університетський коледж Лондона[1]
Федеральна вища технічна школа Цюриха[1]
Федеральна вища технічна школа Цюриха[1]
Університет штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук[1]
Університет штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук[1]
МФТІ[1]
Skolkovo Institute of Science and Technologyd[1]
Skolkovo Institute of Science and Technologyd[2]
Вчене звання Професор Російської академії наукd і Skolkovo Institute of Science and Technologyd
Науковий ступінь доктор технічних наук і доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник David Priced
Членство Європейська академія[3]
Нагороди
CMNS: Оганов Артем Ромаєвич у Вікісховищі

Біографія ред.

Артем Оганов народився 1975 року. Мати за національністю єврейка, батько — вірменин[5][6][7]. Хоча народився Артем у Дніпропетровську, там він практично ніколи не жив, а виріс у Москві, де закінчив школу із золотою медаллю, а 1997 року — з відзнакою геологічний факультет МДУ за спеціальністю «кристалографія та кристалохімія». У 2002 році захистив кандидатську дисертацію (PhD) з кристалографії в Університетському коледжі Лондона, у 2007 році здобув ступінь доктора наук (Habilitation) у Цюрихському політехнічному інституті, яка у 2016 році була прирівняна до російського ступеня доктора фізико-математичних наук.

Нині є професором Сколківського інституту науки та технологій. У 2008—2017 роках був професором та завідувачем лабораторії комп'ютерного дизайну матеріалів в Університеті штату Нью-Йорк у Стоні-Брук. У 2013 році, отримавши мегагрант Уряду Російської Федерації, створив та очолив Лабораторію комп'ютерного дизайну матеріалів у Московському фізико-технічному інституті[8][9][10]. Із 2005 більше десяти разів був запрошеним професором в університетах та інститутах Італії (Мілан), Франції (Париж, Лілль і Пуатьє), Китаю (Гуйлінь, Пекін, Гонконг)[9].

У 2011 році створив і до 2017 року очолював Комісію з кристалографії матеріалів при Міжнародному союзі кристалографів[11]. Входить до складу наукових рад РАН (1) із проблем геохімії та (2) з хімічної фізики, а також у редколегії журналів «Scientific Reports», «Геохімія», «Journal of Superhard Materials», «Crystals»[12]. У 2013—2014 роках був президентом Американської гілки Міжнародна асоціація російськомовних вчених. Брав участь у зустрічах з Президентом Вірменії С. А. Саргсяном 16 листопада 2015 року[13], 22 вересня 2016 року[14] та 8 листопада 2017 року[14], і з президентом Росії В. В. Путіним 15 жовтня 2017 року[15]. У 2017—2020 роках перебував у Раді з науки та освіти при Президентові РФ[16].

Наукова діяльність ред.

Основні роботи в галузі теоретичного дизайну нових матеріалів, вивчення стану речовини при високих тисках (зокрема, у надрах Землі та планет), розробки методів передбачення структури та властивостей речовини. Розроблений Огановим ефективний еволюційний метод передбачення кристалічних структур[17] був покладений ним в основу програми USPEX[18], яку використовують понад 8000 дослідників у світі. Передбачені їм надтверда структура бору[19], прозора фаза натрію[20], новий алотроп вуглецю[21], стабільні сполуки гелію і натрію[22], стабільність MgSiO3 пост-перовськіту в мантії Землі[23] та інших планетоутворюючих[24], і передбачення «заборонених» сполук (таких, як Na3Cl, які не вписуються в традиційні уявлення хімії)[25] були згодом підтверджені експериментом і суттєво вплинули на фундаментальні знання у матеріалознавстві, фізиці, хімії та науках про Землю. Відкриття борофену[26] має великі технологічні перспективи. Огановим запропоновано нову шкалу електронегативностей хімічних елементів[27]. Розширення поняття електронегативності на високі тиски, а також розрахунок електронегативності та хімічної жорсткості всіх елементів при різних тисках[28] дозволили пояснити безліч незвичайних явищ хімії високих тисків, а також передбачити нові явища та сполуки. Нещодавнє передбачення нового високобарного гідросилікату магнію Mg2SiO5H2 дозволило Оганову та колегам висунути нову гіпотезу походження води на поверхні Землі[29]. Огановим і колегами було передбачено й вивчено (теоретично й експериментально) низку нових надпровідників, одних із найбільш високотемпературних серед відомих сьогодні: ThH10, ThH9[30], YH6[31], (La, Y)H6 і (La, Y)H10[32]. Розроблені Огановим теоретичні методи дозволяють передбачати та отримувати матеріали із заданими властивостями. Оганов — автор понад 300 наукових статей (чимало з яких вийшли в Nature, Science та інших журналах) і розділів у книгах, і 5 патентів. Цитування робіт (за даними на серпень 2022) — більше 28400, індекс Хірша 80[33].

Визнання та нагороди ред.

Був названий одним із найбільш цитованих вчених Росії 2016 р. (2016 Thompson Reuters Russian Highly Cited Researcher Award) у номінації «Хімія» і 2017 р. (2017 Thompson Reuters Russian Highly Cited Researcher Award) у номінації «Фізика» за версією Clarivate Analytics (2016)[37], (2017)[38].

Діяльність Оганова здобула визнання у засобах масової інформації. Про Оганова було знято фільми «Колір Кристалу»[39] (2012, реж. Володимир Герчиков), «Made by Russians»[40] (2015, реж. Леонід Парфьонов), «Артем Оганов»[41] (2018, для телеканалу «Культура», реж. Наталія Попова), «Повернення професора»[42] (2018, для телеканалу НТВ, реж. Тетяна Міткова). У 2019 р. до 150-річчя таблиці Менделєєва вийшов фільм «Новий елемент російської таблиці»[43] (для каналу Росія-1, реж. Елла Тухарелі), у якому Оганов був однією із головних дійових осіб.

У 2014 році журнали «Російський репортер» та «Експерт» включили Оганова до списку 100 найвпливовіших росіян[44], а журнал «Forbes» включив його до числа «50 росіян, які завоювали світ»[45].

Експерт просвітницької програми «Всенаука»[46].

Членство в академіях та наукових товариствах ред.

Вибрані інтерв'ю та науково-популярні матеріали ред.

Особисте життя ред.

Одружений, має чотирьох дітей. Із 1993 є парафіянином католицького храму святого Людовіка в Москві[50]. Дружина Оганова Наталія Валеріївна, російська, православна — кандидат юридичних наук, доцент Юридичного факультету Фінансового університету при Уряді Російської Федерації, Президент регіонального громадського фонду соціально-правового захисту об'єктів вітчизняної архітектурної спадщини.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м http://uspex.stonybrook.edu/cvs/arocv.pdf
  2. ↑ https://orcid.org/0000-0001-7082-9728
  3. ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Oganov_Artem
  4. ↑ Сайт Лаборатории Оганова. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 12 вересня 2020.
  5. ↑ Made by Russians: Артем Оганов (ru-RU) . Процитовано 25 липня 2022. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  6. ↑ Армянин для армян и еврей для евреев: Артем Оганов. Rusarminfo (ru-RU) . Процитовано 25 липня 2022.
  7. ↑ Sputnik Армения (20171109T1736+0400). "Отец" борофена армянин Артем Оганов рассказал о материале будущего. Sputnik Армения (рос.). Процитовано 25 липня 2022.
  8. ↑ Артем Оганов открывает в МФТИ лабораторию компьютерного дизайна материалов (рос.). mipt.ru. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 11 січня 2018.
  9. ↑ USPEX: когда форма определяется содержанием. nsu.ru. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 11 січня 2018.
  10. ↑ Прямая речь: Артём Оганов (рос.). Прямая речь: Артём Оганов. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 11 січня 2018.
  11. ↑ Commission on Crystallography of Materials. Міжнародний союз кристалографів. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 1 листопада 2016.
  12. ↑ Архивированная копия (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
  13. ↑ Президент Армении принял одного из основателей современной кристаллографии, теоретика-кристаллографа Артема Оганова. armenpress.am (рос.). Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
  14. ↑ а б Серж Саргсян принял участников Всеармянской научной конференции. www.golosarmenii.am. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
  15. ↑ Путин: РФ заинтересована в возвращении состоявшихся ученых, уехавших за границу (рос.). ТАСС. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 15 січня 2018.
  16. ↑ Состав Президентского совета по науке и образованию. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2017.
  17. ↑ Oganov A.R., Glass C.W. Crystal structure prediction using ab initio evolutionary techniques: principles and applications // Journal of Chemical Physics. — 2006. — Т. 124. — С. 244704.
  18. ↑ Сайт программы USPEX. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 12 вересня 2020.
  19. ↑ Oganov A.R., Chen J., Gatti C., Ma Y.-Z., Ma Y.-M., Glass C.W., Liu Z., Yu T., Kurakevych O.O., Solozhenko V.L. Ionic high-pressure form of elemental boron // Nature. — 2009. — Vol. 457. — P. 863—867.
  20. ↑ Ma Y., Eremets M.I., Oganov A.R., Xie Y., Trojan I., Medvedev S., Lyakhov A.O., Valle M., Prakapenka V. Transparent dense sodium // Nature. — 2009. — Vol. 458. — P. 182—185.
  21. ↑ Li Q., Ma Y., Oganov A.R., Wang H., Wang H., Xu Y., Cui T., Mao H.-K., Zou G. Superhard monoclinic polymorph of carbon // Physical Review Letters. — 2009. — Т. 102. — С. 175506.
  22. ↑ Dong X., Oganov A.R., Goncharov A.F., Stavrou E., Lobanov S., Saleh G., Qian G.R., Zhu Q., Gatti C., Deringer V.L., Dronskowski R., Zhou X.F., Prakapenka V.B., Konôpková Z., Popov I.A., Boldyrev A.I., Wang H.T. A stable compound of helium and sodium at high pressure // Nature Chemistry. — 2017. — DOI:10.1038/nchem.2716.
  23. ↑ Oganov A.R. & Ono S. Theoretical and experimental evidence for a post-perovskite phase of MgSiO3 in Earth's D" layer // Nature. — 2004. — Vol. 430. — P. 445—448.
  24. ↑ Li H.F., Oganov A.R., Cui H., Zhou X.-F., Dong X., Wang H.-T. Ultrahigh-pressure magnesium hydrosilicates as reservoirs of water in early Earth. // Physical Review Letters. — 2022. — Т. 128. — С. 035703.
  25. ↑ Zhang W.W., Oganov A.R., Goncharov A.F., Zhu Q., Boulfelfel S.E., Lyakhov A.O., Stavrou E., Somayazulu M., Prakapenka V.B., Konopkova Z. Unexpected stoichiometries of stable sodium chlorides // Science. — 2013. — Vol. 342. — P. 1502—1505.
  26. ↑ Mannix A. J., Zhou X.-F., Kiraly B., Wood J. D., Alducin D., Myers B. D., Liu X., Fisher B. L., Santiago U., Guest J. R., Yacaman M. J., Ponce A., Oganov A. R., Hersam M. C., Guisinger N. P. Synthesis of borophenes: Anisotropic, two-dimensional boron polymorphs // Science. — 2015. — Vol. 350. — P. 1513—1516.
  27. ↑ Tantardini C., Oganov A.R. Thermochemical electronegativities of the elements // Nature Communications. — Т. 12. — С. 2087.
  28. ↑ X Dong, AR Oganov, H Cui, XF Zhou, HT Wang. Electronegativity and chemical hardness of elements under pressure. // Proceedings of the National Academy of Sciences. — Т. 119. — С. e2117416119.
  29. ↑ Ultrahigh-pressure magnesium hydrosilicates as reservoirs of water in early Earth. // Physical Review Letters. — Т. 128. — С. 035703.
  30. ↑ Semenok D.V., Kvashnin A.G., Ivanova A.G., Svitlyk V., Fominski V.Yu., Sadakov A.V., Sobolevskiy O.A., Pudalov V.M., Troyan I.A., Oganov A.R. Superconductivity at 161 K in thorium hydride ThH10: synthesis and properties // Materials Today. — 2020. — Т. 33. — С. 36-44.
  31. ↑ Troyan I.A., Semenok D.V., Kvashnin A.G., Sadakov A.V., Sobolevskiy O.A., Pudalov V.M., Ivanova A.G., Prakapenka V.B., Greenberg E., Gavrilyuk A.G., Lyubutin I.S., Struzhkin V.V., Bergara A., Errea I., Bianco R., Calandra M., Mauri F., Monacelli L., Akashi R., Oganov A.R. Anomalous high-temperature superconductivity in YH6 // Advanced Materials. — 2021. — С. 2006832.
  32. ↑ Semenok D.V., Troyan I.A., Ivanova A.G., Kvashnin A.G., Kruglov I.A., Hanfland M., Sadakov A.V., Sobolevskiy O.A., Pervakov K.S., Lyubutin I.S., Glazyrin K.V., Giordano N., Karimov D.N., Vasiliev A.L., Akashi R., Pudalov V.M., Oganov A.R. Superconductivity at 253 K in lanthanum–yttrium ternary hydrides // Materials Today. — 2021. — Т. 48. — С. 18-28.
  33. ↑ Цитируемость по Scholar Google. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 6 грудня 2017.
  34. ↑ В Чикаго состоялось вручение премии RASA-USA имени Георгия Гамова. ТАСС (рос.). Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 5 січня 2018.
  35. ↑ Вручение премии Согласие. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2017.
  36. ↑ Вручение премии Дружбы. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
  37. ↑ Вручены награды самым цитируемым российским ученым. indicator.ru. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 15 січня 2018.
  38. ↑ Clarivate Analytics наградили высокоцитируемых российских учёных. clarivate.com. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 19 лютого 2018.
  39. ↑ «Цвет Кристалла». Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 25 січня 2016.
  40. ↑ «Made by Russians». Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 25 січня 2016.
  41. ↑ «Артем Оганов». Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 19 жовтня 2018.
  42. ↑ «Возвращение профессора». Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 5 листопада 2018.
  43. ↑ "Новый элемент русской таблицы". Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 30 жовтня 2020.
  44. ↑ 100 людей современной России. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 9 листопада 2014.
  45. ↑ Forbes Gives 50 Reasons to Stay in Russia. The Moscow Times. 24 жовтня 2011. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 16 жовтня 2016.
  46. ↑ Эксперты. Всенаука (рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
  47. ↑ of Mineralogical Society of America Fellows. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 29 травня 2020.
  48. ↑ Список избранных профессоров РАН. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 25 січня 2016.
  49. ↑ Оганов избран действительным членом (Fellow) Американского Физического Общества. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 30 жовтня 2020.
  50. ↑ Артём Оганов: «Будущее есть только у тех, кто в него верит». Рускатолик.рф. 22 листопада 2013. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Оганов избран действительным членом (Fellow) Королевского химического общества", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оганов_Артем_Ромаєвич&oldid=42360724