Перовськіт
Перовськіт — мінерал класу оксидів, підкласу складних оксидів, титанат кальцію каркасної будови. Розрізняють: перовськіт ніобіїстий — дизаналіт та перовськіт церіїстий — кнопіт.
Перовськіт | |
---|---|
![]() | |
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] ![]() |
Абревіатура | Prv[2] ![]() |
Хімічна формула | CaTiO₃ ![]() |
Nickel-Strunz 10 | 4.CC.30 ![]() |
Ідентифікація | |
Сингонія | ромбічна сингонія[3] ![]() |
Твердість | 5,5 ![]() |
Густина | 4 г/см³ ![]() |
Інші характеристики | |
Першовидкривач | Ґустав Розеd[4] ![]() |
Названо на честь | Перовський Лев Олексійович ![]() |
![]() ![]() |
Названий на честь російського державного діяча Л. О. Перовського (G. Rose, 1839).
Хімічний склад
ред.Хімічна формула: CaTiO3. Містить (%): CaO — 41,1; TiO2 — 58,9. Домішки: Fe, Nb, Cr, Al, Th. Як правило, Ca заміщується рідкісноземельними металами, а Ті — Nb i Ta з утворенням мінералів: кнопіту — CeTiO3 (вміст TR до 8 %), дизаналіту — (Ca, Na)(Ti, Nb)O3 (до 26 % Nb2О5), лопариту — (Ce, Na)(Ti, Nb)O3.
Властивості
ред.Сингонія моноклінна, ромбічна, у кнопіту тетрагональна.
Густина 3,95-4,04. Твердість 5,5-6. Колір переважно червонувато-бурий, жовтий, чорний. У шліфах безбарвний до фіолетово-сірого або червонувато-коричневого. Блиск алмазний. Риса біла, сірувато-жовта. Прозорий у тонких уламках. Злам нерівний до напівраковистого. Крихкий. Ізотропний.
Розповсюдження
ред.Трапляється як контактово-метаморфічний мінерал (у талькових і хлоритових сланцях з вапняками) і як магматичний, пов'язаний з лужними породами.
Місця знахідок: Валле-ді-Віцце, Південний Тіроль (Італія); Вуорі-Ярві, Африканда (Кольський півострів), Урал, Республіка Саха — Російська Федерація. В Україні знайдений на Волині.
Генеза
ред.Утворюється в магматичних умовах: в лужних ультраосновних і основних породах, карбонатитах (дизаналіт, кнопіт), кімберлітах (кнопіт), лужних базальтоїдах, а також у скарнах.
-
Перовськіт
-
Кристалічна структура перовськіту
-
Аксонометрична картина структури перовськіту ABX3. Жовтим позначено йони A, червоним — B, зеленим — X
Використання
ред.Використовують у виробництві керамічних, вогнетривких і в'яжучих матеріалів. Перовськіт — потенційне джерело титану, попутно ніобію й торію. Відносно рідкісний.
Сьогодні перовськіт — це в першу чергу матеріал для виготовлення недорогих і ефективних елементів для сонячних батарей[5].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ Розе Ґ. (unspecified title)
- ↑ Перовскітні сонячні батареї встановили новий рекорд ефективності перетворення електроенергії. 22.06.2023
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Перовськіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Перовськіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
ред.- Webmineral data [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Handbook of Mineralogy [Архівовано 4 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Перовськіт у базі Mindat [Архівовано 28 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Стаття про перовськіт на сайті Вісконсинського університету (англ.)
- Hans Keppler, Leonid S. Dubrovinsky, Olga Narygina, Innokenty Kantor — «Optical Absorption and Radiative Thermal Conductivity of Silicate Perovskite to 125 Gigapascals» [Архівовано 16 грудня 2008 у Wayback Machine.]